Заклик запросити Україну до ОТД: через три дні ідея Токаєва щодо Росії

Юсуф Інан | UA Presa
Журналіст, письменник | Аналітик із питань політики та стратегії

МИКОЛАЇВ, УКРАЇНА — Через три дні після заклику UA Presa запросити Україну та представників кримськотатарського народу на саміти Організації тюркських держав як гостей президент Казахстану висунув пропозицію щодо участі Росії.

Ця послідовність подій виразно показує актуальність нашої пропозиції. Поки ми закликали відкрити дипломатичні двері для України та кримських татар, на тому самому майданчику постало питання про те, в якому статусі там могла б бути представлена Росія. Доказів прямого зв’язку між цими двома подіями немає. Проте в час, коли тривають війна й окупація Криму, а майбутнє тюркського світу є предметом обговорення, їхнє політичне значення необхідно проаналізувати.

Президент України Володимир Зеленський і президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган під час спільної пресконференції у Стамбулі, 31 жовтня 2026 року.

Заклик щодо України опублікували до саміту

В аналізі, опублікованому UA Presa 27 жовтня 2026 року, я запропонував запросити як гостя на саміт Організації тюркських держав, або ОТД, президента України Володимира Зеленського чи уповноваженого ним високопосадовця. Я також писав, що участь представників кримськотатарського народу в українській делегації надала б такому кроку історичного й політичного значення.

Це не була оцінка, сформульована після саміту на підставі його результатів. Пропозицію відкрито опублікували до зустрічі в Анкарі. Вона спиралася на два факти: Крим є територією України, а кримські татари — невіддільною частиною тюркського світу.

Межі пропозиції також були чіткими: спочатку держави-члени могли б провести консультації щодо участі України як гостя. Запрошення як гостя, статус спостерігача і членство — різні речі. Те, якої форми в майбутньому набудуть регулярні відносини України з ОТД, можна обговорювати окремо.

Що саме Токаєв запропонував для Росії?

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган і президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв на 13-му саміті Організації тюркських держав в Анкарі, 30 жовтня 2026 року.

Через три дні, 30 жовтня, президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв порушив питання Росії на саміті ОТД в Анкарі. Згідно з оприлюдненим адміністрацією президента Казахстану виступом, він запропонував запросити Росію до формату «ОТД Плюс» або допустити її до діяльності організації як спостерігача. Серед наведених аргументів були історичні зв’язки з тюркськими народами, які живуть у Росії.

Ця заява не означає, що Росію прийняли до ОТД. На саміті не оголосили рішення про надання їй членства чи статусу спостерігача. Наразі йдеться про вагому політичну пропозицію, яку висловив президент Казахстану.

Триденна різниця між нашою публікацією та виступом Токаєва заслуговує на увагу. Але вона не дає підстав стверджувати, що «Росія відповіла на нашу статтю» або що «Москва стежила за нашими публікаціями й відреагувала». Такий зв’язок можна було б довести лише відомостями й документами. Сьогодні достеменно відомо інше: заклик запросити Україну як гостя прозвучав до саміту; на саміті порушили питання про можливу участь Росії.

У міжнародній політиці час має значення. Стратегічний аналіз не відкидає ці події просто як збіг обставин: він розглядає інтереси держав, зміст пропозицій та можливі наслідки рішень у сукупності.

Питання Криму вже було в порядку денному організації

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган із національним лідером кримських татар Мустафою Джемілєвим під час зустрічі. Архівне фото.

Заклик обговорювати Україну й кримських татар у межах ОТД не означає внесення цілком нової теми до порядку денного організації. Декларація п’ятого саміту Тюркської ради 2015 року стосувалася мирного врегулювання ситуації в Україні. У ній також зафіксували, що Туреччина поінформувала держави-члени про становище кримських татар, їхню безпеку та проблеми, з якими вони зіткнулися.

Це минуле робить нинішнє запитання ще гострішим: якщо становище кримських татар уже багато років тому знайшло відображення у спільній декларації, чому під час війни й окупації воно не має стати постійним предметом дипломатичної уваги?

Культуру й права тюркських народів, які живуть у Росії, безумовно, можна обговорювати. Та сама послідовність вимагає, щоб були видимими і права кримських татар, які живуть в окупованому Росією Криму. Коли розглядається можливість діалогу з Росією, суверенітет України та майбутнє кримських татар не можна залишати поза порядком денним.

Мета не полягає в перетворенні Організації тюркських держав на військовий союз. Токаєв у своєму виступі в Анкарі знову наголосив на позиції Казахстану, що організація не повинна ставати військовим альянсом. Дипломатична участь, культурна співпраця, увага до прав людини й контакти заради миру — окремі питання.

Підтримка Ердогана відкриває дипломатичну можливість

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган і президент України Володимир Зеленський під час зустрічі у Стамбулі, 31 жовтня 2026 року.

Туреччина посідає ключове місце в цій дискусії. Президент Реджеп Таїп Ердоган раніше відкрито заявляв, що не визнає незаконної анексії Криму й підтримує територіальну цілісність України, включно з Кримом. Цю позицію Анкара зберегла і під час дипломатичних контактів із Росією.

31 жовтня, наступного дня після саміту в Анкарі, президенти Зеленський та Ердоган зустрілися в Стамбулі. Вони обговорили безпеку Чорного моря й зусилля заради миру. У спільній заяві Ердоган знову підтвердив відданість суверенітету, незалежності й територіальній цілісності України та висловив готовність сприяти дипломатії заради справедливого миру. У складі української делегації також був голова Служби зовнішньої розвідки Рустем Умєров.

У публічно оголошеному порядку денному зустрічі не було рішення про запрошення України на заходи ОТД. Водночас між Туреччиною й Україною існує прямий дипломатичний канал на рівні лідерів. Саме цю можливість Київ може оцінити: надати своїй пропозиції щодо Криму та кримських татар конкретної форми й винести її на консультації з Туреччиною та іншими членами ОТД.

Конкретна пропозиція, на яку очікують від Києва

Першим кроком до розвитку відносин України з Організацією тюркських держав могла б стати підготовка Міністерством закордонних справ конкретної пропозиції для обговорення з державами-членами. Участь державних установ, які працюють над питаннями Криму, Меджлісу кримськотатарського народу, народних депутатів і фахівців із зовнішньої політики посилила б її дипломатичний та гуманітарний виміри.

У центрі пропозиції має бути запрошення як гостя на одне з майбутніх засідань ОТД президента України або уповноваженого ним високопосадовця разом із представниками кримськотатарського народу. Такий крок не потребує рішення про членство чи статус спостерігача. Після консультацій між державами-членами він дав би змогу безпосередньо почути голос України та кримських татар.

Після такої участі можна було б започаткувати регулярні обговорення того, як утримувати окупацію Криму в міжнародному порядку денному, захищати мову, культуру й права кримських татар та шукати справедливого миру в Чорноморському регіоні. Підтримка Туреччиною територіальної цілісності України створює для Києва вагоме підґрунтя, щоб перетворити цю пропозицію на дипломатичну ініціативу.

Політичний зміст триденної різниці

27 жовтня ми вказали на дипломатичну можливість. 30 жовтня Токаєв із трибуни саміту порушив інший варіант участі — для Росії. Ця хронологія є підставою не відмовлятися від нашого заклику, а сформулювати його чіткіше й конкретніше.

Поруч з Україною є Туреччина, яка знову й знову підтверджує підтримку її територіальної цілісності, та президент Ердоган, який відіграє помітну роль у міжнародних переговорах. Україна може використати ці відносини, щоб зберігати питання Криму в дипломатичній пам’яті тюркського світу.

Наша пропозиція чітка: Київ має підготувати офіційне звернення щодо участі у заході ОТД як гостя разом із представниками кримських татар, а Анкара — обговорити його з іншими державами-членами. Сам по собі цей крок не завершить війну. Проте він може допомогти не допустити забуття Криму, дати Україні голос на ще одному дипломатичному майданчику й сприяти пошуку справедливого миру, заснованого на повазі до суверенітету.

Юсуф Інан

UAPresa.com