Симптоми ДМШП (VSD) у дітей: як вчасно розпізнати «отвір у серці»?

Ахмет Таш | UA Presa

СТАМБУЛ / ТУРЕЧЧИНА — Дефект міжшлуночкової перегородки — одна з поширених вроджених вад серця у дітей — може проявлятися прискореним диханням, труднощами під час годування, надмірною пітливістю та недостатнім набором ваги.

Цей стан, відомий як ДМШП або VSD, виникає через отвір у стінці, що розділяє правий і лівий шлуночки серця. Його вплив залежить від розміру та розташування дефекту, обсягу крові, що проходить через нього, а також навантаження на серце й легеневий кровообіг.

Фахівець із дитячої кардіології професор Ібрагім Джансаран Танидир (İbrahim Cansaran Tanıdır) зазначає, що невеликі дефекти можуть не викликати помітних симптомів. Іноді їх виявляють лише після того, як лікар почує шум у серці під час планового огляду. Великі дефекти здатні підвищувати навантаження на серце та спричиняти серйозні порушення кровообігу.

Що таке дефект міжшлуночкової перегородки?

Дефект міжшлуночкової перегородки — це вроджений отвір у перегородці, яка розділяє дві нижні насосні камери серця. Це одна з кількох вроджених вад, які в побуті називають «отвором у серці».

У здоровому серці лівий шлуночок перекачує збагачену киснем кров до органів і тканин, а правий шлуночок спрямовує кров із меншим вмістом кисню до легень. За наявності ДМШП частина крові з лівого шлуночка, де тиск вищий, може проходити через отвір у правий шлуночок.

Такий патологічний потік може спричинити надходження до легень більшого обсягу крові, ніж зазвичай. У дітей із великим дефектом серце змушене працювати інтенсивніше, щоб забезпечити циркуляцію збільшеного обсягу крові.

Якщо значний дефект тривалий час залишається без належного лікування, додаткове навантаження може призвести до збільшення камер серця та підвищення тиску в судинах легень. Ступінь цих змін залежить від анатомічних особливостей дефекту й обсягу крові, що проходить через нього.

Які симптоми ДМШП виникають у немовлят?

Дитина з великим дефектом міжшлуночкової перегородки може виглядати здоровою відразу після народження. Симптоми нерідко стають помітнішими протягом перших тижнів життя, коли опір у легеневих судинах зменшується, а потік крові через отвір збільшується.

Ознаки, які потребують медичного оцінювання:

• прискорене або утруднене дихання;
• швидка втомлюваність під час грудного чи штучного годування;
• потреба часто переривати годування для відпочинку;
• надмірна пітливість, особливо в ділянці голови та обличчя;
• надто тривале годування;
• недостатній набір ваги;
• затримка росту та розвитку;
• дратівливість або знижена активність;
• повторні інфекції дихальних шляхів.

Професор Танидир наголошує, що труднощі під час годування та недостатній набір ваги у немовлят не слід залишати без уваги, особливо якщо вони супроводжуються прискореним диханням або надмірною пітливістю.

Жодна із цих ознак окремо не підтверджує наявність ДМШП. Подібні симптоми можуть виникати при респіраторних інфекціях, анемії, порушеннях харчування та інших захворюваннях. Остаточне оцінювання має проводити педіатр або дитячий кардіолог.

За інформацією Американської асоціації серця, у немовлят із великим ДМШП можуть спостерігатися прискорене дихання, труднощі під час годування та недостатній набір ваги. Малий дефект, навпаки, іноді не викликає жодних симптомів, окрім шуму в серці, який лікар чує за допомогою стетоскопа.

У старших дітей симптоми можуть відрізнятися

Чимало дітей із малим ДМШП не мають жодних скарг. Вони можуть гратися, відвідувати школу та брати участь у повсякденній фізичній активності без очевидних обмежень. У таких випадках дефект часто виявляють після того, як лікар чує шум у серці під час планового огляду.

Діти з більшим дефектом, який впливає на роботу серця та легеневий кровообіг, можуть швидше втомлюватися, відчувати задишку під час фізичних навантажень або відставати від однолітків у зростанні й розвитку.

Відсутність симптомів не обов’язково означає, що отвір малий. Так само гучність серцевого шуму сама по собі не дає змоги визначити розмір або клінічну значущість дефекту.

Стан дитини оцінюють на підставі фізикального огляду, ехокардіографії та результатів подальшого спостереження.

У разі вираженого утруднення дихання, посиніння губ або язика, неможливості годування, незвичної сонливості чи порушення свідомості необхідно негайно звернутися по невідкладну медичну допомогу. Ці ознаки не є специфічними лише для ДМШП, але можуть свідчити про серйозну проблему із серцем або дихальною системою.

Як встановлюють діагноз?

Підозра на дефект міжшлуночкової перегородки часто виникає після того, як педіатр чує шум у серці дитини. Шум — це додатковий звук, спричинений турбулентним потоком крові через отвір або поблизу нього.

Основним методом діагностики є ехокардіографія. Це неінвазивне ультразвукове дослідження дає лікарям змогу визначити:

• розмір і точне розташування дефекту;
• напрямок та обсяг кровотоку;
• наявність збільшення камер серця;
• стан і функцію серцевих клапанів;
• ознаки підвищення тиску в легеневих артеріях;
• інші можливі вроджені вади серця.

Залежно від стану дитини лікарі також можуть призначити електрокардіографію, рентгенографію грудної клітки, вимірювання насичення крові киснем або додаткові методи візуалізації серця.

Катетеризація серця потрібна не кожній дитині з ДМШП. Її можуть застосовувати, якщо необхідно детальніше виміряти тиск і оцінити кровотік або коли розглядається можливість закриття дефекту за допомогою катетера.

Чи потрібно закривати кожен ДМШП?

Не кожен дефект міжшлуночкової перегородки потребує операції або катетерного втручання. За малими дефектами, які не створюють додаткового навантаження на серце та не впливають на розвиток дитини, можна спостерігати під час регулярних консультацій дитячого кардіолога.

Деякі малі ДМШП зменшуються або закриваються самостійно в міру росту дитини. Імовірність спонтанного закриття частково залежить від розташування та анатомічної будови отвору.

Дітям із великим дефектом можуть призначати ліки для контролю симптомів серцевої недостатності. Такі препарати здатні зменшувати накопичення рідини й полегшувати навантаження на серце, однак вони не закривають сам отвір.

Закриття дефекту може бути рекомендоване, якщо він спричиняє значне збільшення серця, підвищення тиску в легеневих артеріях, порушення росту, стійкі симптоми або ураження серцевого клапана.

У деяких правильно відібраних пацієнтів ДМШП можна закрити катетерним способом. Тонкий катетер вводять через кровоносну судину, зазвичай у паховій ділянці, та проводять до серця. Після цього в зоні дефекту встановлюють спеціальний закривальний пристрій.

Водночас не кожен ДМШП придатний для катетерного закриття. Лікарі враховують розмір і розташування дефекту, його близькість до серцевих клапанів та провідної системи серця, а також наявність інших вроджених аномалій.

Хірургічне закриття може бути рекомендоване, якщо отвір надто великий, розташований поруч із критично важливими структурами або поєднується з іншими вадами серця. Рішення щодо лікування мають спільно ухвалювати фахівці з дитячої кардіології та дитячої кардіохірургії.

Чому важливе раннє обстеження?

Великий ДМШП, який значно збільшує потік крові до легень, із часом може спричинити високий тиск і незворотні зміни в легеневих судинах, якщо його своєчасно не оцінити та не лікувати.

Рання діагностика не означає, що кожній дитині обов’язково знадобиться операція. Її мета — відрізнити малі дефекти, за якими можна безпечно спостерігати, від великих отворів, що потребують медикаментозного лікування або втручання.

Графік контрольних оглядів визначають індивідуально. Кардіолог враховує розмір дефекту, обсяг кровотоку через нього, вплив на камери серця, тиск у легеневих судинах і темпи росту дитини.

Батькам варто обговорити з лікарем тривалі труднощі під час годування, прискорене дихання, надмірну пітливість, недостатній набір ваги або знижену витривалість дитини. Своєчасне обстеження у дитячого кардіолога допомагає визначити причину симптомів і скласти найбезпечніший план спостереження або лікування.

Матеріал має загальноінформаційний характер і не замінює огляду лікаря, встановлення діагнозу чи індивідуального плану лікування.

UAPresa.com