В Україні родина Михайла Кривди просить надати йому звання Героя України

Юсуф Інан | UA Presa

ЛЬВІВЩИНА, УКРАЇНА — Військовослужбовець Михайло Кривда загинув 5 березня 2026 року під час виконання бойового завдання на Донеччині; його дружина і двоє дітей тепер домагаються посмертного державного визнання захисника.

Родина звернулася до президента України з проханням присвоїти Кривді звання Героя України. Петиція збирає підписи на офіційному сайті глави держави. За цим зверненням стоїть історія 42-річного військового, якого на Львівщині пам’ятають також як чоловіка, батька і свого земляка.

Життя Михайла Кривди до останнього бойового завдання

Михайло Мар’янович Кривда народився 23 червня 1983 року. У переліку загиблих захисників Ралівська сільська рада називає його мешканцем села Ралівка Самбірського району Львівської області. Про його загибель повідомила й Городоцька громада, яка висловила співчуття дружині, дітям та іншим близьким військового.

У повідомленні Городоцької громади згадано, що в Самбірській громаді живуть мати Михайла, його брати й сестри. Отже, втрату переживають кілька поколінь родини: діти залишилися без батька, дружина — без чоловіка, мати — без сина. Для громад, пов’язаних із його життям, його ім’я увійшло до переліку земляків, які загинули на війні.

Відкриті офіційні повідомлення не містять докладної розповіді про навчання, цивільну професію чи дату вступу Кривди на військову службу. Тому ці частини його біографії потребують окремого підтвердження родиною або документами. Відомі й перевірені відомості дають змогу розповісти про його військовий фах, останнє завдання та людей, які залишилися чекати на нього вдома.

Служба в підрозділі підтримки

У президентській петиції зазначено, що Михайло Кривда служив у 703-й окремій бригаді підтримки Збройних сил України. Ралівська сільська рада наводить точніші відомості про його посаду: рядовий, електрик-дизеліст електрохімічного відділення силових станцій інженерно-технічного взводу інженерно-технічної роти інженерного батальйону військової частини А3817.

Це була технічна військова спеціальність, пов’язана з роботою силових станцій. У коротких повідомленнях про загиблих такі посади часто залишаються лише довгим рядком офіційного формулювання. Для біографії Кривди ця деталь важлива: вона показує, яку саме роботу він виконував у війську, і зберігає відомості про його службу точніше, ніж загальне означення «військовослужбовець».

Дружина у зверненні до президента пише, що Михайло залишався вірним військовій присязі й виконував свій обов’язок до кінця. Петиція є зверненням родини про нагородження; рішення про присвоєння звання за нею наразі немає.

Загибель поблизу Костянтинівки

За даними Ралівської сільської ради, Михайло Кривда загинув 5 березня 2026 року під час виконання бойового завдання поблизу села Костянтинівка Донецької області. На момент загибелі йому було 42 роки. Дату та обставину виконання бойового завдання також наведено в петиції його дружини.

Городоцька громада повідомила про смерть земляка наступного дня. У своєму зверненні вона висловила співчуття рідним і побратимам. Повідомлення Ралівської громади про прощання вказує, що 11 березня Михайла Кривду провели в останню дорогу в Городку. Точне місце його поховання у перевірених для цього матеріалу відкритих повідомленнях не зазначене.

Ці дати окреслюють лише завершення його військового шляху. Родина тепер прагне зберегти більше: пам’ять про людину, чиє життя не обмежувалося службовою посадою та записом про загибель.

Дружина і двоє дітей зберігають пам’ять про батька

У Михайла Кривди залишилися дружина та двоє малолітніх дітей. У петиції дружина звертає увагу на те, що діти ще надто малі, аби повністю зрозуміти, чому їхній батько не повернувся додому. Вона хоче, щоб згодом вони знали, ким він був і за що віддав життя.

Сімейні фотографії, про які йдеться в поширеному на підтримку петиції дописі, зберігають моменти, коли діти були поруч із татом. Автори допису закликають читачів подумати про майбутні події дитячого життя, які родина зустрічатиме вже без нього. Це звернення передає біль близьких; особисті спогади дітей і подробиці їхнього приватного життя залишаються за родиною.

У президентському зверненні дружина називає Михайла люблячим чоловіком і батьком. Саме поєднання цих двох частин його життя — служби й батьківства — лежить в основі прохання родини. Для держави він був військовослужбовцем, який загинув під час бойового завдання. Для двох дітей він назавжди залишиться татом.

Родина подала петицію про звання Героя України

Петицію №22/269960-еп оприлюднили 8 вересня 2026 року на офіційному сайті президента України. Її ініціаторка — дружина загиблого Світлана Харатін. Вона просить розглянути питання про присвоєння Михайлу Кривді звання Героя України посмертно, посилаючись на його службу, вірність присязі та загибель під час захисту держави.

Звернення продовжує збирати підписи. Для його офіційного розгляду президентом потрібно щонайменше 25 тисяч підписів у встановлений строк. Кількість голосів на сайті змінюється, тому читачі можуть перевірити її безпосередньо на сторінці петиції про присвоєння Михайлу Кривді звання Героя України. Для підпису необхідно авторизуватися через систему електронної ідентифікації.

Досягнення порога підписів означатиме обов’язковий розгляд звернення, але саме по собі не є рішенням про нагородження. Родина просить людей підтримати петицію, щоб її прохання було розглянуте в установленому порядку.

Пам’ять, яку зберігають родина і громади

Ім’я Михайла Кривди внесене до оприлюдненого Ралівською громадою переліку захисників, які загинули за Україну. У ньому збережені його дати життя, військова посада та місце останнього бойового завдання. Городоцька громада окремо вшанувала земляка і висловила співчуття його сім’ї.

Для дружини й дітей пам’ять про нього має ще один вимір — спільне життя, яке тривало до війни та під час його служби. Петиція дає родині змогу звернутися по державне визнання, а читачам — дізнатися ім’я людини за офіційним записом про втрату: Михайло Мар’янович Кривда, батько двох дітей, який загинув 5 березня 2026 року на Донеччині.

UAPresa.com