Освіта України під час війни: як Миколаївщина повертає дітям школу

Юсуф Інан | UA Presa

МИКОЛАЇВ, УКРАЇНА — У третій частині інтерв’ю UA Presa директорка департаменту освіти і науки Миколаївської обласної військової адміністрації Алла Веліховська розповідає про дітей Миколаївщини, які навчаються за кордоном, повертаються додому або потребують особливої освітньої підтримки.

Окрема увага в цій частині розмови приділена інклюзивній освіті, роботі громад, підвезенню учнів, шкільному харчуванню та бар’єрам, які заважають більшій кількості дітей повернутися до очного навчання.

Діти за кордоном і зв’язок з Україною

Юсуф Інан: Значна кількість дітей Миколаївщини після 2022 року навчалася з-за кордону. Яку модель Ви вважаєте оптимальною для збереження їхнього зв’язку з українською школою без надмірного подвійного навантаження?

Алла Веліховська: Кожна дитина, яка хоче і може навчатися в українській школі, має таку можливість. Для цього є дистанційні школи, що працюють повністю дистанційно, і є дистанційні класи при звичайних школах. Така практика існувала ще з 2014 року.

Але, розуміючи, що більшість учнів за кордоном через значну різницю в часі не могли повноцінно працювати, Міністерство освіти і науки України розробило і запропонувало нову модель навчання.

Тепер діти, які сьогодні навчаються в інших країнах, мають можливість отримувати й український атестат. Дитина повноцінно навчається в навчальному закладі тієї країни, де вона зараз перебуває з батьками. Паралельно її зараховують до закладу в Україні, і вона дистанційно вивчає предмети українського компонента: українську мову та літературу, історію України, географію України, мистецтво тощо. За домовленістю з іншими країнами бали за предмети шкільного компонента — математику, мову країни перебування, фізику, хімію тощо — переносяться до українського атестата. Таким чином, після завершення навчання в іншій країні діти мають два атестати: тієї країни, де зараз мешкають, і український.

Україна не відмовила і ніколи не відмовить у навчанні жодному зі своїх громадян.

Юсуф Інан: Що має зробити система освіти, щоб дитина, яка через рік, два чи три повертається з-за кордону, не відчувала себе «чужою» у власній школі — академічно, мовно чи психологічно?

Алла Веліховська: Для таких учнів також розроблено механізм повернення дитини до школи.

Щойно батьки звертаються до закладу, їхню дитину одразу ж зараховують на навчання. Потім уже з’ясовують, які результати навчання дитина показувала на попередньому місці навчання. З більшістю країн, і не лише європейських, уже укладено угоди про визнання балів, отриманих дитиною з предметів шкільного компонента.

Для дитини складають індивідуальний план подолання розривів у навчанні. З нею додатково працюють учителі закладу, проводять консультації, допомагають вивчати ті теми, які вона не вивчала. Якщо потрібна допомога з мовою навчання, асистент учителя допомагає краще розуміти пояснення вчителя, оформлювати домашні завдання тощо.

Для адміністрації закладів було організовано тренінги щодо розробки індивідуальної траєкторії навчання дитини, яка повернулася з-за кордону.

Для вчителів проводяться тренінги з питань формування позитивного клімату у класі, виявлення булінгу та проявів насильства в родині.

Інклюзія і рівний доступ до освіти

Юсуф Інан: Як у 2026/2027 навчальному році забезпечується безперервний супровід дітей з особливими освітніми потребами, особливо якщо вони змінюють громаду, навчаються дистанційно або повертаються після переміщення?

Алла Веліховська: Цього навчального року інклюзивним навчанням у Миколаївській області охоплено 2225 дітей з особливими освітніми потребами. У 318 інклюзивних групах у дитячих садочках здобувають освіту 607 малюків. У 1069 інклюзивних класах шкіл здобувають освіту 1618 учнів з особливими освітніми потребами.

Інклюзивні групи та класи для дітей з особливими освітніми потребами створено у 49 громадах, тобто у 93% громад області.

Інклюзивний клас має бути створений на вимогу батьків у будь-якому закладі освіти протягом трьох днів. Батькам потрібно мати лише відповідні рекомендації комплексної комісії та заяву від батьків або тих, хто представляє інтереси дитини. Комплексну оцінку проводять безкоштовно в інклюзивно-ресурсних центрах. За результатами надаються рекомендації, де зазначається, у якій сфері дитина має особливі освітні потреби, за якою корекційною освітньою програмою їй краще здобувати освіту і в якому закладі її можуть надавати.

Дитину зараховують до звичайного класу, призначають туди асистента вчителя, а якщо дитина потребує фізичної допомоги, то там ще буде асистент дитини.

В інклюзивному класі, окрім інших учнів, може бути не більше трьох дітей, які мають не більше двох нозологій.

Заробітна плата вчителя і асистента вчителя нараховується з державної субвенції, а зарплата асистента дитини фінансується коштами місцевого бюджету.

Окрім інклюзивних, в області функціонують спеціальні заклади і спеціальні класи та групи. У таких закладах, класах і групах здобувають освіту діти, які мають встановлені діагнози і потребують спеціальної освіти.

Для них в області функціонують 10 спеціальних шкіл: 8 — для дітей з порушеннями інтелектуального розвитку, 1 — для дітей з порушеннями слуху, 1 — для дітей з порушеннями мовлення. У спеціальних школах станом на початок 2026/2027 навчального року навчаються 1184 дитини. З них 263 вихованці проживають та утримуються на пансіоні.

Крім того, у Миколаєві функціонує спеціальна школа для дітей з порушеннями зору.

Миколаївська спеціальна школа № 6 надає освітні послуги дітям з порушеннями слуху. Під час сигналу «Повітряна тривога» в закладі освіти діє алгоритм для учасників освітнього процесу.

У 124 спеціальних групах закладів дошкільної освіти виховуються 1453 дитини. У 31 спеціальному класі закладів загальної середньої освіти здобувають освіту 276 учнів.

545 учнів з особливими освітніми потребами отримують освіту за педагогічним патронажем. Це діти, які перебувають на окупованих територіях, знаходяться на тривалому лікуванні, мають важкі форми ДЦП та інші потреби.

189 учнів з особливими освітніми потребами продовжують перебувати за кордоном.

У закладах професійної та професійно-технічної освіти особи з особливими освітніми потребами здобувають освіту у спеціальних групах за такими професіями:

• Вознесенський професійний ліцей — штукатур, маляр;
• Вознесенський професійний аграрний ліцей — швачка;
• Єланецький професійний аграрний ліцей — кухар;
• Миколаївський професійний промисловий ліцей — кондитер;
• Миколаївський професійний машинобудівний ліцей — штукатур, маляр.

Освітній процес у таких групах організовується за адаптованими освітніми програмами з урахуванням психофізичних особливостей учнів та вимог до безпечного й доступного освітнього середовища.

Робота зі створення та функціонування спеціальних груп у закладах професійної освіти спрямована на забезпечення рівного доступу до професійної освіти, набуття професійних компетентностей, соціальну адаптацію та підготовку до самостійного життя осіб з особливими освітніми потребами.

Станом на 1 вересня 2026 року загальна кількість здобувачів освіти у спеціальних групах становить 85 осіб. У нас налагоджено співпрацю з деякими підприємцями, які не тільки беруть цих випускників на роботу, а ще й забезпечують їм додаткову матеріальну підтримку та продуктові набори протягом півроку.

Незважаючи на воєнний стан, освіта Миколаївщини забезпечує здобуття освіти дітьми з особливими освітніми потребами з урахуванням їхніх потреб та можливостей. У Миколаївській області функціонують 28 інклюзивно-ресурсних центрів, у яких працюють 156 педагогічних працівників. Це комунальні установи, що допомагають дітям з особливими освітніми потребами віком від 2 до 18 років. Вони створені для того, щоб кожна дитина мала рівні права на якісну дошкільну та шкільну освіту.

Основні завдання і функції цих установ полягають у:

• проведенні детальної психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини;
• визначенні допоміжної програми навчання з урахуванням особливих освітніх потреб;
• наданні корекційно-розвиткових послуг;
• консультуванні батьків та вчителів з питань інклюзивного навчання.

Діяльність ІРЦ забезпечують керівні та педагогічні працівники: дирекція і фахівці-консультанти — практичні психологи, вчителі-логопеди, вчителі-дефектологи, вчителі-реабілітологи.

За час повномасштабної війни на території області запрацювали додатково ще три ІРЦ. 11 громад взяли участь у проєкті ЮНІСЕФ і отримали обладнання для мобільних центрів. Завдяки цьому допомога дітям з особливими освітніми потребами стала можливою у віддалених куточках громади.

Також завдяки допомозі наших надійних партнерів з ЮНІСЕФ налагоджено роботу з підвищення кваліфікації вчителів та спеціалістів, які навчають дітей з ООП. Для них організовано консультації, тематичні зустрічі, семінари, вебінари та майстер-класи.

Громади, підвезення і шкільне харчування

Юсуф Інан: Ви неодноразово наголошували на важливості очного навчання, особливо для сільських територій. Які сьогодні головні бар’єри для сільської школи Миколаївщини — укриття, транспорт, кадри, мала кількість учнів чи фінансування?

Алла Веліховська: Усе, що ви перелічили, є актуальним. Однак треба розуміти особливості саме Миколаївщини. Частина територій дев’ять місяців була в окупації, частина однієї з громад і досі залишається окупованою. Шість громад перебували на лінії вогню, там зруйновані всі освітні і не лише освітні заклади. Частина громад продовжує залишатися наближеною до зони бойових дій.

У Миколаївській області повністю зруйновано 24 дитячі садочки і 16 шкіл, 286 закладів пошкоджено. Для відновлення потрібні кошти і мирне життя. І тут ми маємо «коло». Щоб відбудувати, потрібні кошти. Щоб були кошти, потрібні податки, які сплачує бізнес. Наразі більшість підприємств через бойові дії релоковано на захід країни, і вони там сплачують податки. Щоб повернувся бізнес, потрібно, щоб повернулося населення. Щоб повернулося населення, потрібно відбудувати інфраструктуру, побудувати школи і дитячі садки, забезпечити людей роботою. А для цього потрібні податки громади. Ми знову повернулися в точку відправлення.

Ще однією особливістю є те, що наша область є транзитною для тисяч мешканців інших областей, яких злобна сусідня країна «звільнила» від житла і мирного життя. Деякі з них осідають і починають жити тут, деякі евакуюються далі.

Зараз у закладах освіти виховуються, навчаються і здобувають освіту 6038 учнів з числа внутрішньо переміщених осіб.

І війна — саме те, що не дає нам мирно жити. Через нашу область йдуть дронові атаки з півдня. До речі, саме на території нашої області збивають до 90% усіх ворожих дронів. Ракетами і снарядами нас бомбардують з півночі та сходу. Більше половини області зазвичай перебуває в зоні бомбардування. У цих громадах через небезпеку діти не завжди можуть бути підвезені до закладу в іншому селі і тому залишаються на дистанційному навчанні.

Благодійники побудували нам тимчасові освітні простори. Там по три-чотири класні кімнати. Це дає можливість організувати для учнів змішане навчання. І що особливо важливо — організувати навчання першачків та випускних класів. Ми щиро раділи, коли бачили, з яким бажанням діти поверталися до навчання за партою, скільки захоплення було в їхніх очах. Батьки часто не могли стримати сліз, бачачи радість своїх дітей та їхнє зворушливе ставлення до всього, що знаходилося в закладі: нові парти, стільці, дошки, пандуси, системи очищення води, опалення, нові комп’ютери, 3D-принтер.

А ще ЮНІСЕФ подарував кожній дитині звільненої громади блакитні наплічники, у яких було багато канцприладдя. Коли вони їх отримали, то забули про уроки, урочисті заходи і присутність дорослих. Почали роздивлятися яскраві зошити, різнокольорові олівці, пробувати писати різними ручками, малювати в альбомах. Зворушливість цього моменту дорослі запам’ятають на все життя. Війна намагалася вкрасти у наших дітей дитинство. Але не вдалося.

Юсуф Інан: У 2026 році область отримувала нові шкільні автобуси, водночас громади повідомляють про нестачу водіїв. Чи є сьогодні підвезення учнів системною проблемою і як її планують вирішувати?

Алла Веліховська: У закладах освіти області фактично налічується 315 шкільних автобусів, з них 31 спеціальний автобус для перевезення дітей на кріслах колісних.

У 2025 році придбано 40 шкільних автобусів, у тому числі один автобус, спеціально обладнаний місцями для перевезення маломобільних груп населення, місцями для супроводжуючих та для крісел колісних, на суму 147 млн 831 тис. грн.

У 2026 році на реалізацію публічного інвестиційного проєкту щодо безперешкодного доступу до якісної освіти — шкільних автобусів — передбачено субвенцію у розмірі 33 млн 739 тис. грн. Станом на сьогодні оголошено торги на закупівлю 12 спеціальних автобусів на загальну суму 52 млн грн.

Загалом за роки збройної агресії РФ парк шкільних автобусів області поповнився на 135 одиниць. З них 83 шкільні автобуси закуплено за кошти цільової субвенції на умовах співфінансування 50% на 50% з місцевими бюджетами; 52 шкільні автобуси отримано від міжнародних фондів.

Але ворог не перестає нищити цивільний транспорт, зокрема і шкільні автобуси.

Проблема з водіями шкільних автобусів є, і вона також має свою географічну диспропорцію. Чим ближче до лінії зіткнення, тим менше водіїв. А ті, що є, часто пенсійного віку.

Юсуф Інан: Новий навчальний рік передбачає забезпечення гарячим харчуванням дітей, які перебувають у школі понад 4 години. Чи всі громади готові виконувати цю вимогу і де залишаються найбільші труднощі — харчоблоки, персонал, фінансування чи логістика?

Алла Веліховська: Усі громади усвідомлюють, наскільки важливо забезпечити дітей гарячим харчуванням. Для цього держава виділяє достатньо коштів. Вони спрямовані на закупівлю якісних продуктів або на покриття 70% витрат на кейтеринг. Гарячим безкоштовним харчуванням у 309 закладах загальної середньої освіти та 22 філіях забезпечено 71 411 учнів. З них 25 047 — учні 1–4 класів, 46 364 — учні 5–11 класів.

У 2026 році за рахунок місцевих бюджетів і благодійних фондів проведено поточні ремонти харчоблоків 9 закладів, придбано технологічне та холодильне обладнання для харчоблоків 38 закладів загальної середньої освіти. За рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на придбання обладнання, створення та модернізацію їдалень і харчоблоків закладів освіти територіальні громади області проводять роботи з модернізації 9 їдалень та харчоблоків закладів освіти.

У межах Всесвітньої продовольчої програми Організації Об’єднаних Націй щодо матеріально-технічної підтримки закладів освіти 80 закладів загальної середньої освіти області отримують технологічне обладнання для харчоблоків.

У Миколаївській області реалізуються заходи щодо підготовки кваліфікованих робітничих кадрів за професіями «Кухар» та «Кухар закладу освіти». Заклад професійної та професійно-технічної освіти «Новоодеський професійний коледж» здійснює навчання для кухарів закладів освіти за напрямом «Впровадження різноманітного, збалансованого та якісного харчування у закладах освіти».

У 2025 році навчання пройшли 19 кухарів закладів освіти. У 2026 році в межах короткострокових курсів для здобуття часткових професійних кваліфікацій у рамках ПРООН за фінансової підтримки уряду Данії безоплатну підготовку пройшли 15 кухарів з територіальних громад Миколаївської області, ще 15 завершують навчання у жовтні 2026 року.

У межах Меморандуму про співробітництво, підписаного між Міністерством освіти і науки України, Всесвітньою продовольчою програмою ООН та громадською організацією «Національна асоціація громадського харчування», 100 кухарів харчоблоків закладів загальної середньої освіти Миколаївської області розпочали перший етап онлайн-навчання.

З метою популяризації здорового способу харчування серед учнів у закладах освіти Миколаївської області проводиться місячник здорового харчування, у межах якого здобувачі освіти отримують знання щодо основ збалансованого раціону, питного режиму, гігієни харчування та харчової безпеки, шкідливості фастфуду та цукру тощо.

UAPresa.com