Літні канікули підвищують цифрові ризики онлайн для дітей і підлітків

Ahmet Taş | UA Presa

СТАМБУЛ, ТУРЕЧЧИНА — Під час літніх канікул діти й підлітки частіше користуються іграми, соціальними мережами та мобільними пристроями, що збільшує ризик фішингу, шкідливих програм, викрадення акаунтів і кібербулінгу.

Компанія з кібербезпеки ESET оприлюднила рекомендації для батьків щодо захисту дітей у цифровому середовищі. Фахівці наголошують, що смартфони потрібно захищати так само, як комп’ютери, адже вони можуть містити особисті повідомлення, фотографії, збережені паролі, дані про місцезнаходження та доступ до фінансових сервісів.

Передавання дитині особистого смартфона, планшета або комп’ютера без належних налаштувань безпеки може створити ризики не лише для самої дитини, а й для власника пристрою. Шкідливий застосунок або викрадений пароль здатні відкрити зловмисникам доступ до особистих облікових записів, файлів і платіжних даних.

Більше часу онлайн означає більше можливостей для атак

Після завершення навчального року багато дітей проводять більше часу за онлайн-іграми, переглядом відео, спілкуванням у соціальних мережах і використанням месенджерів.

Триваліше перебування в інтернеті збільшує ймовірність того, що дитина перейде за невідомим посиланням, відвідає ненадійний сайт або завантажить гру з неофіційного джерела.

Кіберзлочинці часто використовують пропозиції, розраховані на інтереси молодої аудиторії. Вони можуть обіцяти безплатні ігри, внутрішньоігрову валюту, нові образи персонажів, подарункові коди або безкоштовний доступ до платного контенту.

Такі оголошення іноді спрямовують користувачів на підроблені сторінки входу або пропонують завантажити файл зі шкідливим програмним забезпеченням. Дітям може бути складно визначити, чи справді повідомлення або акція походить від офіційного розробника гри.

ESET рекомендує батькам знати, якими іграми та платформами користуються їхні діти, звідки вони завантажують програми та з ким спілкуються в мережі. Ігри й застосунки варто встановлювати лише з офіційних магазинів.

Фішингові повідомлення полюють на паролі й особисті дані

Фішингові атаки спрямовані не лише на дорослих. Діти й підлітки також можуть отримувати шахрайські повідомлення через електронну пошту, соціальні мережі, SMS, месенджери або внутрішні чати онлайн-ігор.

У повідомленні може стверджуватися, що акаунт незабаром заблокують, користувач виграв приз, повинен підтвердити особу або отримав фотографію від знайомого.

Посилання в такому повідомленні може вести на підроблену сторінку, яка зовні нагадує справжній сайт. Введені там ім’я користувача та пароль безпосередньо потрапляють до шахраїв.

Якщо той самий пароль використовується на кількох платформах, зловмисники можуть спробувати отримати доступ і до інших акаунтів дитини або членів родини.

Дітям потрібно пояснювати, що не слід переходити за неочікуваними посиланнями. Особу відправника варто перевіряти через інший канал зв’язку, а паролі та коди підтвердження не можна передавати в повідомленнях.

Важливо також, щоб дитина могла розповісти про помилку без страху негайного покарання. Побоювання втратити смартфон або доступ до інтернету іноді змушує дітей приховувати небезпечні ситуації.

Підроблені ігри можуть містити шкідливі програми

Віруси, трояни, комп’ютерні черв’яки та інші види шкідливого програмного забезпечення залишаються поширеними загрозами для юних користувачів.

Вони можуть розповсюджуватися через фальшиві сайти з іграми, сторонні платформи для завантаження, форуми, соціальні мережі або повідомлення. Небезпечні файли нерідко маскуються під безплатні версії популярних ігор.

Після встановлення шкідлива програма може викрадати паролі, отримувати доступ до файлів, стежити за діями користувача або дозволяти зловмисникам частково керувати пристроєм на відстані.

Окрему увагу варто приділяти дозволам, які запитує застосунок. Проста гра, наприклад, не завжди потребує доступу до мікрофона, камери, списку контактів, фотографій або точного місцезнаходження.

Перед встановленням батькам рекомендують перевірити ім’я розробника, відгуки користувачів і перелік дозволів. Піратські копії, модифіковані версії та файли з невідомих сайтів можуть становити підвищений ризик.

Особисті дані не слід публікувати у відкритому доступі

Діти можуть технічно добре користуватися соціальними мережами, але не завжди усвідомлюють наслідки публікації особистої інформації.

Номер телефону, домашня адреса, назва школи, паролі, документи та поточне місцезнаходження не повинні публікуватися або надсилатися незнайомим людям.

Навіть звичайні фотографії з канікул можуть містити чутливу інформацію. На них можуть бути видимі номер будинку, назва вулиці, шкільна форма або інші деталі, за якими можна визначити місце проживання чи навчання дитини.

Батькам варто нагадувати, що видалений з інтернету контент не завжди зникає остаточно. Інша людина могла зберегти фотографію, завантажити відео або зробити знімок екрана.

Перед публікацією дитину можна привчити запитувати себе, хто побачить матеріал, які відомості він розкриває та чи буде така публікація прийнятною через кілька років.

Налаштування приватності в соціальних мережах потрібно періодично переглядати. Акаунти молодших користувачів не варто залишати повністю відкритими, а запити від невідомих людей не слід приймати автоматично.

Смартфони потрібно захищати так само, як комп’ютери

Сучасний смартфон використовується не лише для дзвінків, відео та ігор. На ньому можуть зберігатися електронна пошта, приватні повідомлення, фотографії, паролі, історія місцезнаходження та доступ до соціальних мереж.

На деяких пристроях також встановлені банківські застосунки, цифрові гаманці або збережені платіжні картки. Тому зараження смартфона або його втрата можуть призвести не лише до витоку інформації, а й до фінансових збитків.

ESET радить використовувати на смартфонах захищене блокування екрана, актуальне програмне забезпечення та функції дистанційного пошуку, блокування або видалення даних.

Коли батьки тимчасово передають дитині особистий пристрій, доцільно створити окремий або обмежений профіль. Платіжні дані, робочі документи та чутливі застосунки не повинні залишатися у вільному доступі.

Операційну систему, програми та засоби безпеки необхідно регулярно оновлювати. Автоматичні оновлення допомагають швидше закривати вразливості, якими можуть скористатися зловмисники.

Надійні паролі та двофакторна автентифікація захищають акаунти

Імена, дати народження, назви спортивних команд і прості комбінації на кшталт «123456» легко вгадати. Для кожного облікового запису слід використовувати окремий, довгий і складний пароль.

Паролі не можна повідомляти друзям або надсилати через месенджери. Навіть особа, яка представляється працівником технічної підтримки, не повинна просити повний пароль.

Менеджер паролів може допомогти родині створювати й безпечно зберігати різні комбінації для кожної платформи.

На всіх сервісах, де це можливо, потрібно активувати двофакторну автентифікацію. Після введення пароля система запитуватиме додатковий код, підтвердження в застосунку або фізичний ключ безпеки.

Навіть якщо пароль стане відомий злочинцю, без другого етапу підтвердження йому буде складніше ввійти до акаунта.

Одноразові коди також є конфіденційними. Їх не можна передавати особам, які в повідомленнях називають себе друзями, представниками ігрової компанії або службою підтримки.

Батькам варто залишатися частиною цифрового життя дитини

Батьки не зобов’язані знати кожну платформу краще за дитину, але їм важливо розуміти, якими застосунками, іграми та соціальними мережами вона користується.

Відкрита участь у цифровому житті дитини допомагає раніше помітити підозрілі контакти, небезпечний контент або раптові зміни в поведінці.

Перевірка історії браузера й активності на пристрої може дати уявлення про цифрові звички, однак контроль бажано обговорювати відкрито. Постійне приховане стеження здатне послабити довіру та спонукати дитину приховувати проблеми.

Якщо історію браузера регулярно повністю видаляють або дитина різко починає нервувати під час розмови про інтернет, це може бути приводом для спокійного діалогу, але не є автоматичним доказом порушення правил.

Окремою темою має стати кібербулінг. Діти можуть зіткнутися з погрозами, образами, приниженням або виключенням із онлайн-спільнот. Вони також можуть ненавмисно брати участь у діях, які завдають шкоди іншій людині.

Образливі повідомлення та інші докази варто зберігати. Користувача можна заблокувати й поскаржитися на нього адміністрації платформи. У разі серйозних погроз або систематичного переслідування необхідно звернутися по професійну допомогу.

Технічні засоби не здатні усунути всі ризики. Найкращий результат дає поєднання актуального програмного забезпечення, надійних паролів, двофакторної автентифікації, перевірки дозволів застосунків і довірливого спілкування в родині.

Мета полягає не в тому, щоб повністю ізолювати дітей від цифрового світу, а в тому, щоб навчити їх розпізнавати загрози, захищати особисті дані та своєчасно звертатися по допомогу.

UAPresa.com