Хвороби аортального клапана: задишка, біль і непритомність

Ахмет Таш | UA Presa

АНКАРА, ТУРЕЧЧИНА — Звуження або недостатність аортального клапана можуть тривалий час розвиватися без виразних симптомів, однак задишка, біль у грудях, непритомність і зниження фізичної витривалості потребують медичного обстеження.

Аортальний клапан розташований між лівим шлуночком серця та аортою, яка переносить насичену киснем кров до органів і тканин. Він забезпечує рух крові в правильному напрямку та запобігає її поверненню до серця. Якщо клапан відкривається недостатньо або не може повністю закритися, кровообіг порушується, а робота серця з часом може погіршуватися.

Спеціаліст із серцево-судинної хірургії професор Явуз Бешогул зазначив, що захворювання аортального клапана частіше трапляються у людей старшого віку. Водночас вони можуть розвиватися й у молодших пацієнтів через вроджені аномалії клапана, інфекції та деякі хвороби сполучної тканини.

За словами Бешогула, такі захворювання можуть довго не спричиняти помітних скарг. Тому рання діагностика та правильне визначення часу лікування мають велике значення для збереження серцевого м’яза.

Аортальний стеноз збільшує навантаження на серце

Аортальний стеноз виникає, коли кров, що виходить із серця, не може вільно пройти через звужений аортальний клапан. Здоровий клапан під час скорочення серця відкривається достатньо широко, забезпечуючи безперешкодний рух крові з лівого шлуночка до аорти.

Отвір клапана може звужуватися через потовщення, кальцифікацію або зрощення його стулок. У такому разі лівий шлуночок змушений створювати вищий тиск, щоб перекачувати кров через звужений отвір.

Тривале навантаження тиском може призводити до потовщення серцевого м’яза. Спочатку ця зміна допомагає серцю справлятися з додатковим навантаженням, але з часом серцевий м’яз може втратити еластичність. Унаслідок цього здатність серця наповнюватися та перекачувати кров може погіршуватися.

Однією з основних причин аортального стенозу є пов’язана з віком дегенеративна кальцифікація. Структурні зміни, які поступово виникають у тканинах клапана, можуть зробити його стулки жорсткими та обмежити їхній рух.

У людей із вродженим двостулковим аортальним клапаном стеноз або недостатність можуть розвинутися в молодшому віці. За такої аномалії клапан має дві стулки замість звичайних трьох. Перенесена ревматична гарячка також може спричинити потовщення стулок і обмеження їхньої рухливості.

Аортальна недостатність може призвести до збільшення шлуночка

Аортальна недостатність виникає, коли клапан не закривається повністю, унаслідок чого частина крові, виштовхнутої в аорту, повертається до лівого шлуночка.

Через це серце змушене працювати з більшим, ніж зазвичай, об’ємом крові. Лівий шлуночок повинен повторно перекачувати як кров, що надходить із легень, так і кров, яка повернулася з аорти.

Тривале об’ємне навантаження може спричинити розширення лівого шлуночка. На початку серце здатне пристосовуватися до цих змін, але в міру прогресування захворювання сила його скорочень може знижуватися.

Причинами аортальної недостатності можуть бути вроджені вади клапана, інфекційний ендокардит, розширення кореня аорти та деякі захворювання сполучної тканини. Тривалий неконтрольований високий артеріальний тиск також може спричиняти структурні зміни аорти та негативно впливати на роботу клапана.

Аортальна недостатність може мати хронічний або гострий перебіг. Хронічна форма здатна прогресувати протягом багатьох років. Натомість гостра тяжка недостатність, спричинена інфекцією або розшаруванням аорти, може швидко призвести до серцевої недостатності та потребує термінового медичного оцінювання.

Задишка, біль у грудях і непритомність є важливими симптомами

Ознаки захворювання аортального клапана залежать від виду порушення та ступеня його розвитку. У деяких пацієнтів протягом тривалого часу немає помітних скарг. На пізніших етапах можуть виникати симптоми, які обмежують повсякденну активність.

Задишка є одним із найпоширеніших проявів. Спочатку вона може виникати під час підйому сходами, швидкої ходьби або фізичних вправ. Коли захворювання прогресує, труднощі з диханням можуть з’являтися під час легшої активності або навіть у стані спокою.

Біль або відчуття тиску в грудях потребують особливої уваги при вираженому аортальному стенозі. Виникненню цієї скарги може сприяти невідповідність між підвищеною потребою серцевого м’яза в кисні та його кровопостачанням.

Ще одним важливим симптомом є непритомність або відчуття наближення непритомності. Особливо ретельно необхідно оцінювати випадки втрати свідомості, що виникають під час фізичного навантаження.

Швидка втомлюваність і зниження здатності виконувати фізичні вправи можуть свідчити про те, що серцю стає складніше забезпечувати організм достатньою кількістю крові.

Через зміни серцевого ритму пацієнти також можуть відчувати серцебиття. Однак саме по собі серцебиття не є специфічною ознакою захворювання аортального клапана. На пізніх стадіях можуть виникати набряки щиколоток, нічна задишка та утруднене дихання в положенні лежачи.

Ехокардіографія є основним методом діагностики

Діагностика захворювань аортального клапана починається з оцінювання скарг пацієнта та фізичного огляду. Шум у серці, виявлений під час прослуховування, може викликати підозру на порушення роботи клапана.

Водночас не кожен шум означає наявність тяжкої клапанної патології. Відсутність виразного шуму також не дає змоги повністю виключити захворювання.

Ехокардіографія є основним методом візуалізації, який застосовують для оцінювання аортального клапана. За її допомогою можна дослідити рух стулок, напрямок кровотоку, будову камер серця та його насосну функцію.

При аортальному стенозі оцінюють швидкість проходження крові через клапан, різницю тиску та площу клапанного отвору. При аортальній недостатності визначають ступінь зворотного потоку крові та його вплив на лівий шлуночок.

За потреби пацієнтові можуть призначити комп’ютерну томографію серця, магнітно-резонансну томографію або коронарну ангіографію. Комп’ютерна томографія може бути корисною для оцінювання кальцифікації клапана та планування певних втручань.

Результати ехокардіографії необхідно розглядати разом зі скаргами, клінічними ознаками та загальним станом пацієнта. Для ухвалення рішення щодо лікування одного показника може бути недостатньо.

Лікування визначають за тяжкістю захворювання

Тактику лікування обирають залежно від ступеня ураження клапана, наявності симптомів і стану серцевої функції. При легкому або помірному захворюванні основним підходом може бути регулярне спостереження.

Під час такого спостереження через визначені проміжки часу проводять ехокардіографію, щоб оцінити прогресування хвороби. Лікарські засоби можуть допомагати контролювати супутній високий тиск, серцеву недостатність або порушення ритму. Однак медикаменти не усувають тяжке структурне звуження аортального клапана.

При тяжкому аортальному стенозі, який спричиняє симптоми, може розглядатися заміна клапана. Хірургічна заміна аортального клапана є одним із варіантів лікування для відповідних пацієнтів.

У деяких випадках відновлення або заміну клапана можна виконати через розріз завдовжки приблизно 4–5 см у ділянці пахви. Для пацієнтів старшого віку, особливо від 75 років, може оцінюватися можливість катетерної імплантації або заміни аортального клапана — TAVI чи TAVR.

Під час вибору методу враховують вік пацієнта, очікувану тривалість життя, хірургічний ризик, анатомію клапана та інші клінічні особливості.

При аортальній недостатності на рішення про операцію можуть впливати тяжкість зворотного потоку крові, поява симптомів, збільшення лівого шлуночка або погіршення функції серця. В одних випадках клапан можна відновити, в інших може знадобитися його заміна.

Рання діагностика допомагає захистити серцевий м’яз

Однією з головних проблем при захворюваннях аортального клапана є те, що серце може тривалий час працювати в умовах підвищеного тиску або надмірного об’єму крові.

На початковому етапі воно здатне компенсувати додаткове навантаження. Проте з розвитком хвороби можуть виникнути потовщення, розширення або втрата функції серцевого м’яза.

Тому регулярне спостереження важливе навіть за відсутності виразних симптомів, якщо у пацієнта виявлено тяжке ураження клапана.

Людям із задишкою, болем у грудях під час навантаження, непритомністю або значним зниженням фізичної витривалості не слід відкладати кардіологічне обстеження. Раптовий сильний біль у грудях, серйозне утруднення дихання або втрата свідомості можуть потребувати невідкладної медичної допомоги.

Правильне визначення часу лікування є важливою частиною ведення пацієнтів із захворюваннями аортального клапана. Необхідно як уникати невиправдано раннього втручання, так і не відкладати лікування до розвитку важко зворотних змін серцевого м’яза.

Регулярні огляди, відповідні методи візуалізації та індивідуальний план лікування можуть допомогти зменшити ризик серйозних наслідків захворювань аортального клапана.

UAPresa.com