25 учнів Едірнського ідаді: що насправді свідчать архівні документи

Юсуф Інан | UA Presa

ЕДІРНЕ, ТУРЕЧЧИНА — Відкриті джерела повідомляють, що 25 скаутів, переведених з Едірнського султані до Баликесіра, добровільно вирушили на Галліполі й загинули, однак повного іменного списку досі не оприлюднено.

Історія цих учнів стала частиною пам’яті про молодь, яка залишила шкільні класи заради участі в Дарданелльській кампанії. Проте зіставлення офіційних історій навчальних закладів та академічних досліджень показує: підтверджена кількість полеглих Каресійського султані не є тотожною кількості переведених з Едірне скаутів.

Офіційна історія нинішнього Едірнського ліцею підтверджує, що його викладачі та учні загинули під час боїв на Галліполі. Окреме повідомлення Баликесірського ліцею говорить про 25 скаутів з Едірне, які добровільно пішли на фронт і не повернулися. Водночас доступні документи не містять повного переліку їхніх біографій, що не дозволяє беззастережно ототожнювати всі відомі імена з цією групою.

Звідки походить назва «Едірнський ідаді»

За офіційними відомостями Міністерства національної освіти Туреччини, історія закладу почалася 1857 року з відкриття Едірнської школи рюштіє — навчального закладу середнього рівня Османської імперії. У 1885–1886 навчальному році до неї додали відділення ідаді, приблизно відповідне старшій середній школі.

У 1909 році заклад отримав назву Едірнський султані. Саме тому в різних публікаціях учнів називають вихованцями Едірнського ідаді або Едірнського султані. Обидва найменування стосуються різних періодів історії одного освітнього осередку.

Після болгарської окупації Едірне 26 березня 1913 року навчання було перервано, а будівлю школи використовували як лікарню. Освітній процес відновили у 1913–1914 навчальному році.

Офіційна історія Едірнського ліцею зазначає, що частина викладачів та учнів закладу загинула під час Дарданелльської кампанії. Однак на сторінці закладу не наведено ані точної кількості полеглих, ані повного іменного переліку.

На чому ґрунтується розповідь про 25 скаутів

Офіційна історія Баликесірського ліцею повідомляє, що після Балканських воєн 25 учнів-скаутів перевели з Едірнського султані до Каресійського султані в Баликесірі. За цією версією, їхні батьки загинули під час Балканських воєн, тому учнів прийняли до школи як вихованців пансіону.

У шкільному матеріалі, який посилається на дослідження краєзнавця Айдина Айхана, зазначено, що всі 25 учнів добровільно вирушили на Галліполі та загинули на фронті. Також стверджується, що на церемонії їхніх проводів були присутні османські державні діячі Талаат-паша та Ісмаїл Джанбулат.

Ця ж розповідь повторюється в академічній статті Джеміле Шахін, присвяченій учням Баликесірського султані, які брали участь у Першій світовій війні. Авторка згадує групу з 25 скаутів, переведених до Баликесіра з навчальних закладів Едірне та Нікополя.

Водночас академічна публікація спирається на пізнішу історичну працю, а не подає оцифрований первинний список усіх 25 учнів. Тому кількість і загальний перебіг подій мають документальну опору, але повні біографії кожного учасника групи залишаються недоступними у відкритих джерелах.

Архів Каресійського султані: 90 учасників і 87 загиблих

Найдетальніші числові дані стосуються не лише учнів, переведених з Едірне, а всіх вихованців і випускників Каресійського султані, які приєдналися до війська.

Згідно з академічним дослідженням шкільних архівів, на фронт вирушили 90 учнів і випускників Каресійського султані. З них 87 загинули, а троє повернулися ветеранами.

Документи розподіляють учасників за класами та роками навчання. Серед них були 14 випускників, усі з яких загинули; 25 учнів одинадцятого класу, з яких 23 загинули, а двоє стали ветеранами; по 15 учнів десятого та дев’ятого класів, усі полеглі; 13 учнів восьмого класу, які також загинули; а також вісім випускників 1915–1916 навчального року, серед яких сім загиблих та один ветеран.

Ці цифри показують масштаб участі школи у війні, але не дозволяють автоматично віднести всіх 87 загиблих до групи, що прибула з Едірне.

Два різні числа 25 не можна ототожнювати

У джерелах фігурують два окремі показники, кожен із яких дорівнює 25. Перший стосується групи скаутів, переведених з Едірнського султані. Другий — загальної кількості учнів одинадцятого класу Каресійського султані, які пішли на фронт.

Серед 25 одинадцятикласників 23 загинули, а двоє повернулися ветеранами. В архівному дослідженні серед полеглих названі Ельмас-ефенді, Наїм, Мустафа, Мехмет Мурат, Хамза, Алі Сеїт, Реджеп, Мехмет, Алі, Расім, Алі Кемаль, Алі Хамді, Джеміль, Емін, Кемаль, Реджеп, Осман, Халіль Фехмі, Алааддін, Мустафа, Хулусі, Мехмет та Есат-ефенді.

Проте документи не доводять, що цей список із 23 імен є списком саме переведених з Едірне скаутів. Використовувати його як остаточний перелік «25 учнів Едірнського ідаді» означало б змішати дві різні архівні категорії.

Історія Хасана Тахсіна залишається незавершеною

Окремим прикладом є історія Хасана Тахсіна-ефенді, учня дванадцятого класу Едірнського султані з реєстраційним номером 23.

Шкільні документи свідчать, що в червні 1916 року, коли тривали випускні іспити, він отримав наказ приєднатися до війська. Щоб учень міг вирушити на службу, школа достроково провела для нього іспити з історії літератури, загальної історії, гігієни, теоретичної математики, геометрії, космографії, механіки та філософії.

Хасан Тахсін успішно склав іспити та залишив школу. Однак наявні у відкритому доступі записи не повідомляють, до якої частини він потрапив і що сталося з ним згодом. Тому називати його загиблим без додаткового військового або цивільного архівного документа було б некоректно.

Його історія показує, як мобілізація безпосередньо входила до шкільних класів, але водночас нагадує про необхідність відокремлювати підтверджені факти від припущень.

Чому немає повних біографій учнів

Встановлення особистостей усіх 25 учнів ускладнюється змінами назв навчальних закладів, переміщенням вихованців після Балканських воєн, різними способами написання імен та неповнотою оцифрованих реєстрів.

Частина документів зберігає лише ім’я без прізвища. У деяких записах використовуються звертання «ефенді» або по батькові, що також ускладнює зіставлення зі списками військових втрат.

Крім того, учні могли бути зареєстровані в архівах Едірне, Баликесіра та військових установ під різними статусами. Для остаточної ідентифікації потрібне зіставлення класних журналів, документів пансіону, військових реєстрів, списків втрат і тогочасної преси.

Що можна стверджувати на підставі документів

Документально підтверджено, що вихованці Едірнського султані брали участь у Дарданелльській кампанії та що частина з них загинула. Офіційна історія Баликесірського ліцею окремо повідомляє про 25 скаутів з Едірне, які добровільно пішли на фронт і не повернулися.

Також архівні дослідження підтверджують значно ширший масштаб втрат Каресійського султані: 90 учасників війни, 87 загиблих і троє ветеранів. Проте ці цифри охоплюють усю школу й не можуть використовуватися як кількість учнів з Едірне.

Отже, відповідь на запитання «скільки учнів Едірнського ідаді загинуло на Галліполі» залежить від формулювання. Число 25 стосується конкретної групи переведених скаутів у пізніших шкільних та історичних публікаціях. Офіційна історія Едірнського ліцею підтверджує втрати серед своїх учнів і викладачів, але не подає вичерпного списку.

Подальше оприлюднення шкільних і військових архівів може допомогти встановити повні імена, походження та особисті історії цих учнів. До того часу їхню пам’ять варто вшановувати, чітко відокремлюючи підтверджені документи від переказів, які ще потребують перевірки.

UAPresa.com