Саміт ОТД без Алієва: Анкарська декларація та пропозиція щодо Росії

Ахмет Таш | UA Presa

АНКАРА, ТУРЕЧЧИНА — Тринадцятий саміт Організації тюркських держав завершився в Анкарі ухваленням декларації зі 163 пунктів, переходом головування до Туреччини та пропозицією Казахстану щодо можливого залучення Росії.

Саміт відбувся під гаслом «Тюркське століття: єдність у мові, думках і справах». Учасники визначили цілі співпраці в транспортній, енергетичній, безпековій, цифровій та космічній сферах. Водночас політичну увагу привернула відсутність президента Азербайджану Ільхама Алієва.

Відсутність Алієва вплинула на політичний порядок денний

У саміті взяли участь президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган, президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв, президент Узбекистану Шавкат Мірзійоєв і президент Киргизстану Садир Жапаров.

Держави зі статусом спостерігача представляли президент Туркменістану Сердар Бердимухамедов і президент Турецької Республіки Північного Кіпру Туфан Ерхюрман.

Азербайджан замість президента Ільхама Алієва представляв міністр закордонних справ Джейхун Байрамов. Це стало першим випадком, коли Азербайджан не був представлений президентом на саміті лідерів ОТД.

Азербайджанські медіа пояснили відсутність Алієва раніше запланованою програмою, зокрема його участю в церемонії закриття та нагородження на Чемпіонаті світу і фестивалі FIFA серед гравців до 15 років у Баку.

Адміністрація президента Азербайджану не оприлюднювала окремого повідомлення про політичні причини такого рішення.

Водночас відсутність Алієва розглядали в контексті нещодавніх розбіжностей між Анкарою та Баку. Суперечку спричинили запроваджені в Азербайджані правила щодо шкільної форми та критика з Туреччини через обмеження на носіння хусток.

Баку звинуватив зовнішні сили у втручанні у внутрішні справи країни. Також повідомлялося, що понад 30 громадянам Туреччини заборонили в’їзд до Азербайджану через критичні дописи в соціальних мережах.

Ердоган особисто запросив Алієва на саміт під час телефонної розмови 21 жовтня. Тому рішення Азербайджану обмежити представництво рівнем міністра закордонних справ привернуло особливу увагу.

Ердоган наголосив на єдності тюркського світу

Під час вступної промови Ердоган прямо не коментував відсутність Алієва. Однак його слова про необхідність єдності розцінили як непрямий сигнал на тлі розбіжностей між Туреччиною та Азербайджаном.

«У сімейному фото тюркського світу немає місця для розколу, відокремлення чи суперечок».

Президент Туреччини заявив, що національні інтереси й особливості кожної держави-члена мають поважатися, а спільні цілі необхідно розвивати на основі взаємної вигоди.

Ердоган також підтвердив підтримку Туреччиною мирного процесу між Азербайджаном і Вірменією. За його словами, Анкара продовжить сприяти встановленню тривалого миру та стабільності на Південному Кавказі.

Після завершення саміту Ердоган окремо зустрівся з міністром закордонних справ Азербайджану Байрамовим. Деталі розмови повністю не оприлюднювалися, однак зустріч засвідчила, що дипломатичні канали між Анкарою та Баку залишаються відкритими.

Анкарська декларація містить 163 пункти

Головним офіційним результатом саміту стало ухвалення Анкарської декларації зі 163 пунктів.

У документі зафіксовано намір держав-членів зміцнювати ОТД як впливову міжнародну платформу, що сприяє миру, стабільності та економічному розвитку.

Учасники домовилися продовжувати регулярні політичні й безпекові консультації з регіональних та міжнародних питань. У декларації також позитивно оцінили зустрічі секретарів рад національної безпеки та керівників установ оборонної промисловості.

Держави-члени закликали прискорити роботу над отриманням Організацією тюркських держав статусу спостерігача при Генеральній Асамблеї ООН та Організації ісламського співробітництва.

На саміті також відбулася зміна керівництва організації. Узбецького дипломата Мірвохіда Азімова призначили наступним генеральним секретарем ОТД. Він змінить Кубаничбека Омуралієва, який обіймав посаду з листопада 2022 року.

Наступний черговий саміт вирішили провести в Узбекистані у 2027 році. Також учасники підтримали пропозицію Киргизстану організувати того самого року неформальний саміт ОТД.

Пріоритетами стали транспорт, енергетика і цифровізація

Анкарська декларація визначила розвиток Середнього коридору та транскаспійських транспортних маршрутів одним із головних економічних напрямів співпраці.

Держави ОТД планують зміцнювати транспортні зв’язки між Центральною Азією, Південним Кавказом і Європою, зменшувати логістичні перешкоди та розширювати регіональну торгівлю.

Міністр закордонних справ Азербайджану Джейхун Байрамов заявив, що його країна продовжить підтримувати Середній і Зангезурський коридори.

За словами Байрамова, географічне розташування, економічний потенціал та енергетичні ресурси тюркських держав створюють можливості для розвитку торгівлі, транспорту й енергетичної безпеки.

Однією з важливих тем стала цифрова співпраця. Ердоган запропонував створити спільну платформу цифрової торгівлі та розробити велику мовну модель для тюркських мов, яка охоплюватиме огузьку, кипчацьку і карлуцьку групи.

Декларація передбачає подальшу роботу над угодою у сфері кібербезпеки та консультації щодо створення Ради кібербезпеки ОТД.

Учасники також привітали завершення роботи над спільним супутником формату 12U CubeSat і підписання рамкової угоди про співпрацю в космічній промисловості.

У декларації згадали про підтримку турків-кіпріотів

Туреччина знову порушила на саміті питання міжнародних контактів турецької громади Кіпру.

Ердоган заявив, що очікує від членів ОТД розширення відносин із Турецькою Республікою Північного Кіпру, яка бере участь у роботі організації як спостерігач.

В Анкарській декларації зазначено, що кіпрське питання має бути врегульоване з урахуванням наявних реалій на острові. Турків-кіпріотів названо невіддільною частиною тюркського світу.

Водночас Казахстан, Киргизстан, Узбекистан і Туркменістан розвивають дипломатичні відносини з Республікою Кіпр. Намір цих країн поглиблювати співпрацю з Європейським Союзом може обмежити їхню готовність до значних дипломатичних кроків щодо Північного Кіпру.

Тому поки що незрозуміло, чи перетворяться формулювання Анкарської декларації на конкретні рішення.

Токаєв запропонував можливе залучення Росії

Одна з найбільш помітних пропозицій надійшла від президента Казахстану Касима-Жомарта Токаєва.

Він заявив, що Росія могла б долучитися до діяльності організації через формат ОТД+ або потенційно отримати статус спостерігача.

Токаєв аргументував свою позицію тим, що Росія підтримує багатовікові зв’язки з тюркським світом і є домом для багатьох тюркських народів. На його думку, залучення Москви могло б підвищити міжнародну вагу організації.

Однак на саміті в Анкарі не ухвалювали рішення про надання Росії статусу спостерігача або її прийняття до будь-якого формату ОТД. Слова Токаєва залишилися політичною пропозицією Казахстану, а не узгодженою позицією організації.

Ініціатива може спричинити дискусію щодо стратегічного майбутнього ОТД. Організацію часто розглядають як платформу, яка дає тюркським державам можливість диверсифікувати зовнішні зв’язки та зменшувати залежність від великих держав, зокрема Росії та Китаю.

Тому залучення Росії може викликати заперечення серед прихильників розвитку самостійного об’єднання, орієнтованого передусім на інтереси тюркських країн.

Туреччина перебрала головування в організації

За підсумками саміту Туреччина офіційно перебрала ротаційне головування в ОТД від Азербайджану.

Очікується, що під час головування Анкара зосередиться на інституційному розвитку, транспортній взаємопов’язаності, цифровій трансформації, енергетичній безпеці та політичній координації між тюркськими державами.

Байрамов наголосив, що Азербайджан продовжить активно брати участь у роботі організації. Ця заява мала продемонструвати, що відсутність Алієва не означає відходу Баку від співпраці в межах ОТД.

Азербайджан також представив результати свого попереднього головування, зокрема ініціативи у сферах регіональної безпеки, фінансового моніторингу, співпраці центральних банків, транспортних маршрутів та енергетичного сполучення між Центральною Азією і Європою.

Наступною важливою подією для відносин Анкари й Баку може стати кліматичний саміт COP31, запланований на 11–12 листопада в Анталії.

Ердоган запросив лідерів тюркських держав взяти участь у зустрічі. Рішення Алієва щодо поїздки до Анталії розглядатиметься як один із сигналів про подальший напрям турецько-азербайджанських відносин.

Саміт в Анкарі сформував масштабну програму співпраці у транспортній, енергетичній, безпековій та технологічній сферах. Однак відсутність Алієва і пропозиція Токаєва щодо Росії залишили відкритими питання про політичну єдність та стратегічний курс організації.

UAPresa.com