Книга Ібрагіма Калина про Гайдеґґера досліджує буття й сучасність

Юсуф Інан | UA Presa

Журналіст і автор | політичний та стратегічний аналітик

АНКАРА, ТУРЕЧЧИНА — Голова Національної розвідувальної організації Туреччини Ібрагім Калин у новій книзі досліджує питання буття, сучасного відчуження та пошуку людиною власного коріння.

Книга Heidegger’in Kulübesine Yolculuk, назву якої можна перекласти як «Подорож до хатини Гайдеґґера», була видана турецьким видавництвом İnsan Yayınları. Її відправною точкою стала поїздка Калина 2019 року до хатини німецького філософа Мартіна Гайдеґґера в селі Тодтнауберг, розташованому в регіоні Чорного лісу.

Книга не є звичайним вступом до філософії Гайдеґґера. Автор використовує особистий досвід подорожі, щоб розмірковувати про існування, пізнання, сучасність, природу та місце людини у світі.

Подорож почалася у Тодтнауберзі

У центрі книги перебуває дерев’яна хатина, в якій Мартін Гайдеґґер проводив тривалі періоди, працюючи над своїми текстами та розмірковуючи далеко від університетського життя.

Хатина розташована поблизу Тодтнауберга в гірській місцевості Чорного лісу. Згодом вона стала одним із символічних місць, пов’язаних із філософськими поглядами Гайдеґґера на мислення, проживання, природу, укоріненість і людське існування.

Калин відвідав це місце 2019 року. У книзі він розглядає хатину не лише як будівлю, де працював відомий філософ, а і як простір, що дозволяє тимчасово відійти від швидкості, шуму та утилітарної логіки сучасного світу.

Ліси, гори, тиша та віддаленість Тодтнауберга стають частиною філософської розповіді. Вони створюють умови для запитання, чи здатна сучасна людина відновити уважніше ставлення до себе, природи та навколишньої дійсності.

Таким чином, подорож у книзі має два виміри. Це реальний візит до місця, пов’язаного з Гайдеґґером, і водночас внутрішній шлях, присвячений питанням існування, розуміння та належності.

Питання буття повертається в центр

Однією з головних тем книги є думка Гайдеґґера про те, що західна філософія поступово віддалилася від фундаментального питання буття.

Люди постійно описують, вимірюють, класифікують і використовують конкретні речі. Однак вони значно рідше запитують, що означає саме існування і чому щось узагалі є.

Калин використовує цю відмінність для аналізу сучасного світогляду, в якому реальність дедалі частіше сприймається як об’єкт контролю, розрахунку та споживання.

Автор не заперечує значення науки або технологічного розвитку. Натомість він порушує питання про наслідки ситуації, коли технічне й економічне мислення перетворюється на головний спосіб сприйняття світу.

За такого підходу ліс може розглядатися лише як ресурс, час — як показник продуктивності, знання — як набір даних, а людські стосунки — відповідно до їхньої користі.

У книзі ця об’єктивізуюча логіка пов’язується з посиленням почуття відчуження та втрати сенсу. Питання буття тому постає не лише як абстрактна тема для професійних філософів.

Воно безпосередньо стосується того, як людина живе, ставиться до інших, взаємодіє з природою та розуміє власну смертність.

Сучасна людина переживає кризу бездомності

Калин також розглядає стан сучасної людини, який можна описати як бездомність або втрату коріння.

Йдеться не лише про відсутність фізичного дому. Це поняття охоплює ослаблення зв’язків із традицією, місцем, суспільством, природою та моральними орієнтирами, що допомагали людям пояснювати сенс власного життя.

Сучасна людина може мати широкі можливості пересування, доступ до великих обсягів інформації та технологічні засоби, але водночас не розуміти, до чого вона належить і що надає її життю стійкого значення.

Книга ставить питання, чи можуть постійний рух, споживання та цифрова комунікація компенсувати втрату глибших форм належності.

За представленим у творі підходом, сучасну кризу неможливо подолати лише збільшенням матеріального виробництва або пришвидшенням технологічного розвитку.

Заклик до повернення до коріння не означає повного заперечення сучасності або спроби відновити минуле в незмінному вигляді. Йдеться про повернення здатності до споглядання, моральної уважності та усвідомлення тих вимірів реальності, які не можна звести до економічної або технічної цінності.

Саме тому філософські питання в книзі пов’язані з повсякденним життям. Роздуми про буття переходять у роздуми про відповідальність, справедливість, красу, природу та спільний світ.

Гайдеґґер вступає в діалог зі Сходом

Однією з особливостей книги є спроба встановити діалог між філософією Гайдеґґера та ісламською, східною й анатолійською інтелектуальними традиціями.

Калин зіставляє окремі філософські питання Гайдеґґера з поетичним і духовним світом Юнуса Емре, Несімі та Ашига Вейселя. Він також звертається до поглядів перського ісламського філософа Мулли Садри.

Автор не стверджує, що ці мислителі створили однакові філософські системи. Вони жили в різні історичні періоди, користувалися різними мовами та спиралися на відмінні релігійні й культурні основи.

Книга натомість шукає теми, в яких їхні погляди можуть вступити в розмову: буття, істина, смерть, природа, любов, мова та прагнення людини до сенсу.

Поезія Юнуса Емре, зосереджена на людині й божественній істині, уявлення Несімі про існування та особливий зв’язок Ашига Вейселя із землею використовуються як альтернативні перспективи для осмислення сучасного відчуження.

Звернення до Мулли Садри дозволяє порівняти ісламські дискусії про буття із західними онтологічними традиціями.

Завдяки цьому Схід і Захід постають не як два закриті та несумісні інтелектуальні світи, а як традиції, між якими можливий змістовний філософський діалог.

Філософія поєднується з літературою і мистецтвом

Книга перетинає межі між філософією, літературою, поезією, етикою та естетикою.

Калин не розглядає філософські роздуми як діяльність, доступну лише університетам і вузькому колу фахівців. Поезія, особистий досвід, природні краєвиди та мистецькі твори також можуть відкривати аспекти реальності, які складно передати суто аналітичною мовою.

Такий підхід має особливе значення у випадку Гайдеґґера, який у своїх працях неодноразово звертався до мови та поезії, намагаючись говорити про питання, що не вкладалися у звичайні концептуальні системи.

Калин також використовує літературні й культурні посилання, щоб вивести розмову за межі складної філософської термінології.

Читачеві пропонують не тільки зрозуміти значення окремих понять, але й замислитися, чи можливо інакше переживати світ, час, природу та власне існування.

У видавничій анотації твір представлено як особисту, але доступну для інших подорож буттям і пізнанням. Книга звернена до читачів, які цікавляться не лише філософією, а й літературою, мистецтвом, культурою та проблемами сучасної людини.

Книга не є класичним вступом до Гайдеґґера

Читачі, які шукають систематичне пояснення всієї філософії Гайдеґґера, можуть не знайти в книзі традиційного академічного посібника.

Твір не побудований навколо послідовного визначення всіх основних понять філософа або хронологічного огляду його праць. Структура книги ґрунтується на особистих роздумах Калина, інтелектуальних асоціаціях і досвіді подорожі.

Саме ця особливість дозволяє звернутися до людей, які не мають спеціальної академічної підготовки, але цікавляться питаннями сучасності, технологій, належності та сенсу життя.

Згідно з бібліографічними даними, книгу турецькою мовою випустило видавництво İnsan Yayınları 2025 року. Видання має ISBN 9786255546333, а в каталогах зазначено обсяг у 264 сторінки.

Ібрагім Калин нині очолює Національну розвідувальну організацію Туреччини. У своїх академічних і публіцистичних працях він раніше звертався до ісламської філософії, відносин між ісламським і західним світами, культури та зовнішньої політики.

У книзі «Подорож до хатини Гайдеґґера» невелика будівля в Чорному лісі стає відправною точкою для значно ширшої розмови про існування людини.

Автор порушує питання про те, чи можна відновити відчуття сенсу у світі, сформованому швидкістю, споживанням, абстракцією та технологічним контролем.

Книга не пропонує остаточної відповіді на кризу сучасної людини. Вона закликає читача зупинитися і переглянути своє розуміння себе, світу та тих вимірів реальності, які неможливо перетворити лише на об’єкти використання.

Юсуф Інан

UAPresa.com

Юсуф Інан — журналіст і письменник. Він є головним редактором UAPresa.com, WiseNewsPress.com, SehitlerOlmez.com та YerelGundem.com. Спеціалізується на стратегічному й політичному аналізі турецьких і глобальних подій.