Рада погодила звільнення Кравченка на тлі конфлікту з НАБУ і САП

By Ahmet Taş | UA Presa

КИЇВ, УКРАЇНА — Верховна Рада погодила звільнення Руслана Кравченка з посади генерального прокурора після загострення конфлікту між керівництвом прокуратури та антикорупційними органами НАБУ і САП.

За постанову №16064 15 вересня проголосували 317 народних депутатів, проти не виступив ніхто, утриманих також не було, 23 депутати не голосували. Того ж дня президент Володимир Зеленський підписав указ №932/2026 про звільнення Кравченка.

Історія набула особливого резонансу через збіг кількох подій: розслідування НАБУ і САП щодо ймовірної злочинної організації за участю посадовця Офісу генпрокурора, публічні звинувачення Кравченка на адресу керівників антикорупційних структур та його відрядження до Франції безпосередньо перед завершенням процедури звільнення.

Рада дала згоду на звільнення 317 голосами

Питання про звільнення генерального прокурора Верховна Рада розглянула 15 вересня.

Офіційний протокол парламенту свідчить, що рішення було ухвалено о 12.30: 317 депутатів — “за”, 0 — “проти”, 0 — “утрималися”, 23 — не голосували.

Після парламентського голосування президент Володимир Зеленський видав указ №932/2026, яким звільнив Руслана Кравченка з посади генерального прокурора.

Таким чином, процедура завершилася офіційним рішенням президента після отримання згоди Верховної Ради, як це передбачає українська система призначення та звільнення генерального прокурора.

Операція “Карфаген” стала одним із ключових факторів скандалу

На початку вересня НАБУ та САП повідомили про викриття ймовірної злочинної організації, яку, за версією слідства, очолював один із керівників структурного підрозділу Офісу генерального прокурора.

За даними НАБУ, учасники організації систематично отримували неправомірну вигоду від шахрайських кол-центрів за невтручання в їхню діяльність, а отримані кошти надалі легалізовували через різні схеми. Слідство стверджує, що до діяльності були залучені як чинні працівники прокуратури, так і наближені до організатора особи.

У медіа ця справа отримала назву операція “Карфаген”.

Водночас у публічному повідомленні НАБУ сам Руслан Кравченко не був названий підозрюваним у цьому провадженні. Тому твердження про його особисту причетність до описаної схеми на цьому етапі не є встановленим фактом.

Розслідування щодо посадовців Офісу генпрокурора триває, а відповідно до принципу презумпції невинуватості остаточну оцінку діям конкретних осіб може дати лише суд.

Кравченко висунув звинувачення проти керівництва НАБУ і САП

14 вересня Кравченко заявив, що підписав повідомлення про підозру директору НАБУ Семену Кривоносу, а також особі, яку він назвав близькою до керівника САП Олександра Клименка.

За словами Кравченка, претензії до Кривоноса стосувалися можливого підроблення офіційних документів та одержання неправомірної вигоди. Інша заява стосувалася ймовірного впливу на суддів Вищого антикорупційного суду та інших можливих правопорушень. Це були твердження самого Кравченка, а не встановлені судом факти.

Керівники НАБУ і САП розцінили ці дії як реакцію на операцію “Карфаген”.

Директор НАБУ Семен Кривонос під час брифінгу заявив, що офіційного документа про підозру не отримував, назвавши оприлюднену інформацію фактично “Telegram-підозрою”. Керівник САП Олександр Клименко також пов'язав розвиток подій із розслідуванням щодо посадовців Офісу генпрокурора.

Таким чином, між прокуратурою та антикорупційними органами виник відкритий публічний конфлікт щодо законності процесуальних дій, мотивів сторін і розслідувань, які вони проводять.

Відрядження до Парижа викликало окремі питання

Ще одним елементом скандалу стало перебування Кравченка за межами України.

За даними джерел Суспільного, він самостійно підписав собі п'ятиденне відрядження до Парижа, починаючи з 13 вересня. Пресслужба Офісу генерального прокурора підтвердила, що Кравченко виїхав до Франції для участі в заході, пов'язаному з парламентською мережею ПАРЄ.

Водночас пресслужба Парламентської асамблеї Ради Європи повідомила Суспільному, що ані Кравченко, ані його представники не братимуть участі у відповідному засіданні Парламентської мережі з питань становища дітей в Україні.

Ця невідповідність стала підставою для припущень у медіа та політичних колах про справжню мету його виїзду.

Однак формулювання про те, що Кравченко “втік з України”, наразі не є підтвердженим юридичним фактом. Офіс генпрокурора називав його перебування у Франції службовим відрядженням, а Державна прикордонна служба не повідомляла про незаконність перетину ним кордону.

Тому коректніше говорити про суперечливе відрядження за кордон, обставини якого викликали суспільні та політичні запитання.

Нові дані про час виїзду посилили увагу до подій 14 вересня

16 вересня Суспільне з посиланням на публікацію “Української правди” повідомило додаткові деталі щодо хронології виїзду Кравченка.

За цими даними, він міг перетнути кордон через пункт пропуску “Шегині” близько 02.30 14 вересня — після дій, пов'язаних із повідомленням про підозру Кривоносу, та після можливої відмови від державної охорони. Ці обставини подані медіа з посиланням на джерела і потребують розмежування з офіційно встановленими фактами.

Саме часовий збіг між процесуальними заявами щодо керівництва НАБУ, відрядженням та перетином кордону став однією з причин підвищеної уваги до поведінки вже колишнього генпрокурора.

Разом із тим наявні публічні дані не підтверджують, що стосовно самого факту його виїзду винесено рішення про незаконність або що Кравченку офіційно надано статус особи, яка переховується від слідства.

Конфлікт НАБУ, САП та прокуратури залишається відкритим

Звільнення Кравченка не припиняє кримінальних проваджень, які стали тлом для політичного конфлікту.

НАБУ і САП продовжують розслідування ймовірної схеми із захисту шахрайських кол-центрів та легалізації майна. За офіційною версією антикорупційних органів, організатором був керівник одного зі структурних підрозділів Офісу генерального прокурора.

Одночасно залишаються публічні звинувачення, які Кравченко висунув проти керівництва антикорупційних органів.

Наразі важливо розмежовувати три категорії інформації: факти, підтверджені офіційними документами; версії слідчих органів; та взаємні політичні або процесуальні звинувачення сторін.

Офіційно встановленим є те, що Верховна Рада 317 голосами погодила звільнення Кравченка, а президент Зеленський 15 вересня підписав відповідний указ.

Що відомо на цей момент

На цьому етапі послідовність подій виглядає так: НАБУ і САП оприлюднили матеріали операції “Карфаген”; Кравченко заперечив причетність до незаконної діяльності; згодом він оголосив про підозри керівнику НАБУ та особі, пов'язаній із САП; антикорупційні органи відкинули його оцінки; паралельно генпрокурор виїхав у відрядження до Франції; після цього президент ініціював завершення його перебування на посаді.

15 вересня Верховна Рада погодила звільнення, а президент того ж дня офіційно припинив повноваження Кравченка.

Тому найбільш точне формулювання на цей момент полягає не в тому, що генеральний прокурор “утік”, а в тому, що він залишив Україну в межах оформленого відрядження під час гострого конфлікту з НАБУ і САП, після чого був звільнений з посади.

Подальшу юридичну оцінку кримінальних проваджень, взаємних звинувачень та дій конкретних посадовців мають дати уповноважені слідчі органи і суд.

UAPresa.com