Росія планує 7 “супертюрем” на тлі скорочення кількості в’язнів

Ahmet Taş | UA Presa

АНКАРА, ТУРЕЧЧИНА — Росія планує до 2035 року збудувати 7 великих тюремних комплексів, попри різке скорочення кількості ув’язнених на тлі війни проти України.

За даними Euronews Russian, йдеться про зміни до федеральної програми розвитку пенітенціарної системи РФ. Нові комплекси, які російські журналісти вже називають “супертюрмами”, мають об’єднати слідчі ізолятори та виправні колонії в межах великих закритих об’єктів.

Росія планує 7 великих тюремних комплексів

Заплановані комплекси зможуть утримувати понад 20 тисяч людей. Із них 5 380 місць передбачені для осіб, які перебувають під слідством, а 15 120 — для засуджених.

Нові об’єкти мають включати не лише камери й колонії, а й судові зали, кабінети для прокурорів, адвокатів захисту та громадських наглядових комісій. Російська влада також планує застосовувати в цих комплексах розширені системи відеоспостереження та безпеки.

Будівництво таких об’єктів передбачається в Калузькій, Астраханській і Тюменській областях, Бурятії, Забайкальському краї, а також на окупованій Росією частині Херсонської області України. Перший комплекс мають відкрити в Татарстані до 2030 року.

Вартість програми може перевищити 230 млрд рублів

За оцінками російських медіа, один такий комплекс може коштувати від 13 млрд до 20 млрд рублів. Це приблизно 134–208 млн євро.

Загальна вартість програми може перевищити 230 млрд рублів, тобто близько 2,4 млрд євро.

Міністерство юстиції РФ стверджує, що об’єднання слідчих ізоляторів і колоній у великих комплексах дозволить скоротити витрати пенітенціарної системи на 25–30%. У відомстві пояснюють це зменшенням витрат на етапування ув’язнених, скороченням потреби в персоналі та концентрацією судових і адміністративних процедур в одному місці.

За розрахунками російської влади, інвестиції можуть окупитися приблизно за 10 років.

Кількість ув’язнених різко зменшилася

План будівництва нових тюремних комплексів з’явився на тлі значного скорочення кількості ув’язнених у Росії.

Наприкінці 2021 року в російських тюрмах, колоніях і слідчих ізоляторах перебували близько 465 тисяч людей. У 2026 році ця кількість скоротилася до приблизно 282 тисяч. Таким чином, тюремне населення зменшилося майже на 40%.

Голова Федеральної служби виконання покарань РФ Аркадій Гостєв у травні заявив, що важливу роль у цьому скороченні відіграло вербування ув’язнених на війну проти України.

Набір засуджених до російських збройних формувань почався влітку 2022 року, через кілька місяців після початку повномасштабного вторгнення. Спочатку цим займалася пов’язана з Кремлем ПВК “Вагнер”, а згодом процес перейшов під контроль Міністерства оборони РФ.

Віддалені тюрми можуть ускладнити доступ

Правозахисники та юристи критикують плани створення великих тюремних комплексів, особливо у віддалених регіонах.

На їхню думку, перенесення ув’язнених до великих об’єктів далеко від міст може ускладнити візити родичів, доступ адвокатів і роботу громадських спостерігачів. Особливо гостро ця проблема може постати в Бурятії та Забайкальському краї.

Критики також попереджають, що якщо внутрішні правила в таких установах не стануть більш прозорими й гуманними, нові комплекси не вирішать старих проблем. Навпаки, вони можуть зробити порушення менш видимими для суспільства.

Звинувачення у катуваннях залишаються актуальними

Російська пенітенціарна система давно критикується міжнародними правозахисними організаціями через умови утримання та повідомлення про катування.

У доповіді спеціального доповідача ООН з прав людини в Росії за 2025 рік зазначалося, що катування залишаються “систематичними та поширеними”. У документі згадувалися 258 задокументованих випадків катувань у 2024–2025 роках. Серед методів називалися удари електричним струмом, побиття та імітація страти.

Рада ООН з прав людини у 2024 році закликала Москву визнати катування окремим кримінальним злочином, посилити розслідування таких випадків і привести правову систему у відповідність до Конвенції ООН проти катувань. Росія відхилила більшість цих рекомендацій.

Human Rights Watch також повідомляла, що російська влада застосовувала катування до підозрюваних у справі нападу на Crocus City Hall під Москвою, а записи знущань поширювалися публічно.

Європейський моніторинг фактично припинився

Після виключення з Ради Європи Росія у вересні 2025 року офіційно вийшла з Європейської конвенції із запобігання катуванням. Це означає припинення візитів європейських інспекторів до російських місць несвободи.

Місії ОБСЄ також повідомляли про переповненість, антисанітарні умови, нестачу харчування, недостатню медичну допомогу та примусову працю в російських установах утримання.

Смерть опозиційного політика Олексія Навального в лютому 2024 року у віддаленій колонії в Арктиці знову привернула міжнародну увагу до умов у російських тюрмах. Незалежні російські медіа писали, що колонія, де він перебував, була відома суворими умовами та повідомленнями про жорстоке поводження.

Тюремна політика на тлі війни

План Росії щодо будівництва 7 “супертюрем” не можна розглядати лише як інфраструктурний проєкт. Він пов’язаний із війною, контролем над суспільством, правами людини та майбутньою моделлю пенітенціарної системи.

З одного боку, кількість ув’язнених різко зменшилася через вербування на війну. З іншого боку, держава інвестує мільярди рублів у великі закриті комплекси з посиленим контролем.

Головне питання полягає в тому, чи зроблять ці нові об’єкти систему прозорішою та безпечнішою, чи навпаки — ще більше віддалять ув’язнених від родин, адвокатів і незалежного нагляду.

UAPresa.com