Чи може Росія напасти на НАТО? Ризики та сценарії для країн Балтії

Ахмет Таш | UA Presa

БЕРЛІН, НІМЕЧЧИНА — Масштабний напад Росії на НАТО найближчим часом вважають малоймовірним, однак європейські посадовці дедалі частіше обговорюють ризик обмеженої операції або провокації в Балтійському регіоні.

Москва заперечує намір атакувати будь-якого члена Альянсу. Водночас російські навчання на Балтиці, активність Білорусі поблизу Сувальського коридору та попередження європейських розвідок підтримують дискусію про можливі сценарії.

Європейські оцінки ризику стають серйознішими

За даними аналітичного матеріалу BBC Monitoring, можливість російських воєнних дій проти країни НАТО в останні місяці знову опинилася в центрі європейської безпекової дискусії.

Financial Times 5 жовтня повідомила, що Естонія через побоювання можливої агресії з боку Москви переміщує частину військових ближче до кордону з Росією.

Служба військової розвідки Данії 24 вересня попередила про «низький, але зростаючий ризик» того, що Росія протягом найближчих місяців може ввести обмежений контингент на територію сусідньої держави НАТО.

Представники Польщі та Чехії також висловлювали занепокоєння щодо можливої російської наземної операції, порушення повітряного простору або військової провокації проти одного з членів Альянсу.

Ці оцінки не означають, що масштабна війна вважається неминучою. Значна частина попереджень стосується сценарію, за якого Москва може провести невелику операцію, щоб перевірити політичну єдність НАТО та готовність застосувати принцип колективної оборони.

Європейські посадовці також називають серед можливих загроз диверсії, кібератаки, дезінформаційні кампанії та інциденти навколо критичної інфраструктури.

Такі дії можуть залишатися нижче порога звичайного військового вторгнення, але створювати тиск на уряди країн НАТО та невизначеність щодо необхідної відповіді.

Москва заперечує плани нападу на НАТО

Вище керівництво Росії неодноразово заперечувало твердження про намір Москви атакувати країни НАТО.

Президент Росії Володимир Путін 1 жовтня заявив на щорічному зовнішньополітичному форумі «Валдай» поблизу Москви, що Росія не планує нападати на будь-яку державу.

«Ми не плануємо нападати ні на кого — ні у 2029-му, ні у 2030-му, ні у 2050 році».

Путін звинуватив європейські уряди в поширенні страху перед конфліктом Росії з НАТО, щоб відвернути увагу від внутрішніх економічних і політичних проблем.

Водночас російський президент попередив, що в разі прямої атаки НАТО на територію Росії, зокрема на Калінінградську область, Москва розглядатиме застосування всієї наявної зброї.

Путін зробив цю заяву, відповідаючи на запитання про навчання НАТО в Балтійському морі та ймовірні загрози Калінінграду.

За кілька днів до цього посольство Росії в Ірландії звинуватило Альянс у плануванні повітряної та морської блокади Калінінграда. Дипломатичне представництво також заявило про готовність Росії за необхідності захищати регіон ядерною зброєю.

Речник Кремля Дмитро Пєсков назвав повідомлення про можливе вторгнення Росії до країни НАТО «сценаріями залякування». Міністр закордонних справ Сергій Лавров також заявив, що Москва неодноразово заперечувала намір атакувати Європу.

Військова активність у Балтійському регіоні

Російські посадовці не оголошували про офіційну зміну військової позиції щодо НАТО. Однак Балтійський флот Росії протягом останніх місяців провів кілька навчань.

На початку серпня до маневрів залучили берегові ракетні підрозділи. Приблизно в той самий період російські групи протидії диверсіям відпрацювали захист військово-морської бази від нападу умовного противника.

Об’єднана суднобудівна корпорація Росії 3 жовтня повідомила про проведення підводним човном «Великі Луки» навчальних торпедних стрільб.

Білорусь, найближчий військовий союзник Росії, з 15 до 18 вересня провела чотириденні командно-штабні навчання поблизу кордонів із Литвою та Польщею.

Маневри відбулися неподалік Сувальського коридору — вузької ділянки вздовж польсько-литовського кордону, що відділяє Білорусь від російського Калінінградського регіону.

Цей коридор забезпечує основне сухопутне сполучення країн Балтії з рештою території НАТО. Його блокування під час конфлікту могло б суттєво ускладнити перекидання підкріплень до Естонії, Латвії та Литви.

Проведення навчань саме по собі не доводить підготовку до нападу. НАТО уважно стежить за військовою активністю в регіоні через його стратегічне значення.

Чому масштабний напад вважають малоймовірним

Багато військових аналітиків вважають, що Росія навряд чи розпочне велику конвенційну війну проти НАТО протягом найближчих кількох років.

Військовий аналітик Руслан Левієв звертає увагу на труднощі Росії з пошуком достатньої кількості особового складу для війни проти України.

На його думку, Москва не має можливості відкрити другий і значно більший фронт проти НАТО, одночасно продовжуючи нинішні бойові дії.

Потужним чинником стримування залишається стаття 5 Північноатлантичного договору. Вона передбачає, що збройний напад на одного члена НАТО розглядається як напад на всіх членів Альянсу.

Напад на Естонію або іншу країну Балтії тому може швидко перерости з двостороннього протистояння у конфлікт за участю всього Альянсу.

Президент Фінляндії Александр Стубб раніше заявляв, що не бачить доказів підготовки Росії до нападу на НАТО. Фінляндія має протяжний кордон із Росією та приєдналася до Альянсу у 2023 році.

Стубб наголошував, що НАТО має готуватися до всіх сценаріїв. Водночас він закликав розрізняти майбутні військові можливості Росії та реальний намір Кремля здійснити напад.

Обмежена операція може перевірити єдність НАТО

Деякі аналітики вважають обмежену російську операцію проти однієї з країн Балтії більш імовірною, ніж масштабне вторгнення.

Політичний аналітик Володимир Пастухов у вересні заявив, що його оцінка змінилася протягом попередніх шести місяців. Він назвав можливе вторгнення до країн Балтії «досить імовірним».

Пастухов визнав, що з огляду на російські військові зобов’язання в Україні такий крок видається нераціональним. Однак ідеологічні переконання Путіна, на його думку, можуть впливати на рішення Кремля.

Ізраїльський військовий журналіст Сергій Ауслендер назвав обмежену операцію «трохи більш імовірною», ніж повномасштабне вторгнення.

Як приклад він навів сценарій, за якого Росія під вигаданим приводом захоплює кілька десятків квадратних кілометрів естонської території. Москва також може заявити, що діє для «захисту» російськомовного населення Нарви — естонського міста поблизу російського кордону.

Головною метою такої операції може бути не значне територіальне розширення, а перевірка реакції НАТО. Москва могла б спробувати створити суперечки між членами Альянсу щодо того, чи потрібно застосовувати військову силу.

В експертному аналізі, оприлюдненому в березні, зазначалося, що обмежена операція може стати частиною нинішньої війни проти України, а не окремим етапом після її завершення.

Якщо Росія не досягне своїх цілей в Україні військовими або дипломатичними засобами, Москва може спробувати змусити Європу до поступок за допомогою погроз ширшого конфлікту.

Напад може об’єднати НАТО замість його розколу

Інші експерти попереджають, що спроба перевірити НАТО за допомогою обмеженої атаки може дати протилежний результат.

Російська приватна газета «Независимая газета» писала, що така стратегія здатна не розколоти, а об’єднати членів Альянсу й спричинити жорстку відповідь.

Політичний аналітик Антон Барбашин також не погоджується з припущенням, що напад розділить Європу.

За його оцінкою, російські військові дії на території Європи, навпаки, прискорять збільшення оборонних витрат і зміцнять співпрацю між європейськими державами.

Подальша радикалізація дій Росії проти західних країн може також зашкодити відносинам Москви з важливими партнерами, зокрема Китаєм, від якого Росія дедалі більше залежить.

Таким чином, повномасштабна війна між Росією та НАТО не є загальноприйнятим сценарієм на найближчу перспективу. Імовірнішими ризиками вважають обмежені вторгнення, прикордонні провокації, порушення повітряного простору, диверсії та кібератаки.

Завдання НАТО полягає у зміцненні стримування на східному фланзі без створення зайвої паніки. Чіткий план спільної відповіді має зменшити ймовірність того, що Москва сприйматиме обмежену операцію як малоризиковий спосіб перевірити єдність Альянсу.

UAPresa.com