Як перемога Ле Пен може змінити політику Франції щодо України та ЄС

Ахмет Таш | UA Presa

ПАРИЖ, ФРАНЦІЯ — Перемога Марін Ле Пен на президентських виборах у Франції 2027 року може припинити фінансову допомогу Україні, скоротити внесок Парижа до бюджету ЄС і спричинити ширше протистояння з Брюсселем.

Представниця ультраправого «Національного об’єднання» обіцяє переглянути основні напрями європейської політики Франції: від фінансування Києва та санкцій проти Росії до бюджету Європейського Союзу, фінансових правил і Європейського зеленого курсу.

Фінансова допомога Україні може припинитися за шість місяців

За інформацією Euronews, Марін Ле Пен заявила, що в разі обрання президентом зможе продовжувати фінансову підтримку України лише протягом шести місяців.

Свою позицію вона пояснила складним станом державних фінансів Франції. Такий крок означав би суттєву зміну політики, яку проводить адміністрація президента Еммануеля Макрона.

Зараз Париж підтримує Київ як через двосторонню допомогу, так і через спільні європейські фінансові механізми. Франція також відіграє важливу дипломатичну роль у збереженні довгострокової європейської підтримки України.

Президент України Володимир Зеленський у відповідь заявив Financial Times, що фінансові витрати не можна порівнювати з цінністю людського життя. Він також припустив, що Ле Пен не володіє всіма подробицями питання.

Зеленський наголосив, що бойовий досвід України може бути корисним для безпеки Франції та інших європейських держав. Київ розглядає отриману допомогу не лише як підтримку України, а і як внесок у захист усього європейського континенту.

Тому зміна позиції Франції може вплинути не тільки на двосторонні відносини Парижа й Києва, але й на готовність інших європейських урядів виконувати свої зобов’язання.

Військова підтримка може бути збережена частково

Припинення фінансування не обов’язково означатиме негайну відмову Франції від усіх форм допомоги Україні.

Ле Пен заявляла, що Париж може продовжити підготовку українських військовослужбовців і постачання військового обладнання. Отже, вона розмежовує пряму фінансову підтримку та окремі форми військової співпраці.

Водночас Ле Пен виступає за скасування санкцій Європейського Союзу проти Росії. Така позиція може ускладнити збереження спільного європейського курсу щодо Москви, оскільки важливі санкційні рішення потребують широкої підтримки держав-членів.

Підхід Ле Пен порівнюють із жорсткішою позицією президента США Дональда Трампа щодо продовження фінансування України. Однак зміна французької політики може мати особливо серйозні наслідки через політичну вагу Парижа в Європейському Союзі.

Її позиція також помітно відрізняється від курсу прем’єр-міністерки Італії Джорджі Мелоні. Італійська очільниця підтримує продовження допомоги Києву, тиск на Росію та збереження євроатлантичної єдності.

Мелоні стверджує, що допомога Україні не є альтернативою миру, а створює умови для досягнення справедливого й тривалого врегулювання.

Європейська система допомоги може опинитися під загрозою

Директор Центру досліджень безпеки Французького інституту міжнародних відносин Елі Тененбаум наголосив, що підтримка України з боку Франції не обмежується прямою фінансовою або військовою допомогою.

Париж бере участь у дипломатичних і безпекових ініціативах, зокрема в Коаліції охочих, створеній спільно з Великою Британією. Політична підтримка Франції також має значення для функціонування довгострокових європейських механізмів допомоги.

До них належить кредит на підтримку України обсягом 90 мільярдів євро. Реалізація програми та здійснення виплат залежать від політичної підтримки великих європейських держав, серед яких Франція.

За оцінкою Тененбаума, скорочення двосторонньої французької допомоги матиме менший вплив, ніж активна протидія Парижа фінансуванню України на рівні ЄС.

Якщо Франція одночасно припинить пряму підтримку, скоротить внесок до бюджету Євросоюзу та виступатиме проти спільних фінансових програм, уся європейська система допомоги Києву може зазнати значного тиску.

За даними Кільського інституту світової економіки, від початку повномасштабного російського вторгнення в лютому 2022 року Франція зобов’язалася надати Україні приблизно 27 мільярдів євро.

Близько 7,9 мільярда євро становить пряма допомога, а приблизно 19 мільярдів євро припадає на підтримку через європейські механізми. Німеччина за той самий період взяла на себе зобов’язання на суму понад 50 мільярдів євро.

«Національне об’єднання» хоче скоротити внесок до бюджету ЄС

Партія Ле Пен пропонує зменшити щорічний чистий внесок Франції до бюджету Європейського Союзу приблизно з 8 до 5 мільярдів євро.

Цей план передбачає скорочення приблизно на 3 мільярди євро на рік. Ле Пен представляє його як спосіб захистити державні фінанси та посилити національний контроль над видатками.

Однак внески до бюджету ЄС не встановлюються кожною країною окремо. Розмір платежів визначається відповідно до спільних правил і домовленостей між державами-членами та європейськими інституціями.

Старша дослідниця Інституту Жака Делора Еулалія Рубіо зазначила, що Франція не може просто оголосити про фіксований щорічний платіж у 5 мільярдів євро. Внески та витрати змінюються залежно від економічних показників і погоджених бюджетних пріоритетів.

Якщо Парижу вдасться подолати юридичні перешкоди та зменшити свій внесок, іншим державам, імовірно, доведеться компенсувати дефіцит.

Це може стати особливо суперечливим питанням, оскільки Франція є одним із найбільших отримувачів сільськогосподарських субсидій у межах Спільної аграрної політики ЄС.

Національні збори Франції вже відхилили пропозицію «Національного об’єднання» про одностороннє скорочення внеску країни до бюджету ЄС на 2027 рік.

Протистояння Парижа та Брюсселя може посилитися

Перемога Ле Пен здатна змінити традиційну роль Франції в Європейському Союзі. Париж разом із Берліном упродовж десятиліть залишався одним із головних політичних центрів, які визначають напрям розвитку блоку.

Викладач європейських студій Сорбоннського університету Тьєррі Шопен вважає, що прихід «Національного об’єднання» до влади може означати відхід Франції від ролі рушійної сили ЄС.

Зміна курсу може вплинути на європейську співпрацю у сферах оборони, торгівлі, промислової політики, фінансових правил і стратегічної автономії.

Ле Пен також виступає проти спроб погодити до кінця 2026 року довгостроковий бюджет ЄС на 2028–2034 роки. Вона називає запропонований графік антидемократичним, оскільки переговори просуваються до виборів у Франції, Іспанії, Італії та Польщі.

Уряд Макрона, навпаки, підтримує укладення бюджетної угоди у 2026 році. Тому політична зміна в Парижі може спричинити конфлікт із Брюсселем не лише через обсяг фінансування, а й через строки його погодження.

Ле Пен також планує створювати нові союзи з близькими за поглядами європейськими партіями, щоб протидіяти політиці ЄС, яку вона вважає перешкодою для економічного зростання.

Фінансові правила та політика ЄЦБ можуть стати предметом спору

Ле Пен вважає, що Європейський центральний банк має приділяти більше уваги економічному зростанню під час ухвалення своїх рішень.

ЄЦБ є незалежною установою, основним завданням якої залишається забезпечення цінової стабільності в єврозоні. Франція не може самостійно змінити його мандат, тому масштабна реформа вимагатиме складних європейських переговорів.

Експерти також сумніваються, що країни Євросоюзу підтримають нову значну реформу фінансових правил після масштабних змін Пакту стабільності та зростання у 2024 році.

Старший дослідник Інституту Жака Делора Андреас Айсл зазначив, що держави-члени зараз не демонструють значного бажання проводити ще одну велику реформу.

Можливі зміни, найімовірніше, відбуватимуться через нове тлумачення чинних правил, а не шляхом повного перегляду їхніх правових основ.

Ле Пен також обіцяє суттєво скоротити кількість регламентів і стандартів ЄС. Її прихильники вважають, що дерегуляція сприятиме розвитку бізнесу, тоді як критики попереджають про послаблення спільного правового порядку Євросоюзу.

Європейський зелений курс може послабитися

Марін Ле Пен обіцяє зупинити Європейський зелений курс — основну програму ЄС зі скорочення викидів і досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року.

Вона стверджує, що кліматичні правила створюють надмірні витрати для підприємств, споживачів і промисловості. «Національне об’єднання» також пропонує ліквідувати окремі консультативні інституції ЄС, які представляють місцеві й регіональні органи влади.

Керівник Енергетичного центру Інституту Жака Делора Фук-Вінь Нгуєн зазначив, що поступове послаблення Зеленого курсу вже триває. На його думку, президентство Ле Пен може прискорити цей процес.

Водночас перемога на президентських виборах не означатиме автоматичного виконання всіх її обіцянок. Результат залежатиме від складу Національних зборів, підтримки уряду, зобов’язань Франції за законодавством ЄС і переговорів з іншими державами-членами.

Проте обрання Ле Пен може суттєво віддалити Францію від нинішньої політики щодо України, Росії, бюджету ЄС, фінансового регулювання та боротьби зі зміною клімату. Це також здатне змінити політичний баланс у Європейському Союзі.

UAPresa.com