Еміне Ердоган та Есра Албайрак: добробут дітей на саміті в Самарканді

Юсуф Інан | UA Presa

САМАРКАНД, УЗБЕКИСТАН — Еміне Ердоган та Есра Албайрак на саміті в узбецькому Самарканді закликали посилити захист дітей, які постраждали від воєн, розширити освітні можливості та враховувати вплив штучного інтелекту на розвиток молодого покоління.

Всесвітній саміт «Інвестування в добробут дітей: шлях до сталого та справедливого розвитку майбутніх поколінь» відбувся 21–22 жовтня 2026 року. Учасники обговорювали доступ до медичної допомоги, освіти, безпеки та соціального захисту. За повідомленням агентства Anadolu, програма також передбачала відкриття реабілітаційного й дошкільного освітнього закладу та відвідування виставки, присвяченої соціальним реформам в Узбекистані.

Дружина президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана Еміне Ердоган зосередилася на становищі дітей у зонах бойових дій. Голова правління Фонду освіти та культури NUN, докторка Есра Албайрак, порушила питання цифрових ризиків і розвитку самостійного мислення. Обидві виступили за політику, яка враховує потреби дітей та умови їхнього життя.

Захист дітей у зонах воєн

Ердоган зазначила, що саміт об’єднав представників понад 100 країн, і закликала використати цю платформу для допомоги дітям, позбавленим безпечного дитинства. Вона порівняла становище школярів, які поспішають на уроки після дзвінка, з дітьми, змушеними тікати від звуків повітряної тривоги. За її словами, рівність можливостей неможливо розглядати окремо від припинення воєн.

Говорячи про сектор Гази, Ердоган заявила, що протягом трьох років загинули понад 21 тисяча дітей, а більш ніж 10 тисяч отримали незворотні ушкодження або втратили кінцівки. Вона також повідомила про виведення з ладу внаслідок бомбардувань 197 автомобілів швидкої допомоги, 38 лікарень і 96 медичних центрів. Ці показники наведено як дані, озвучені нею під час виступу.

Ердоган додала, що 700 тисяч учнів були позбавлені можливості здобувати освіту, а понад мільйон дітей у Газі очікують реалізації своїх прав. Окремо вона звернула увагу на небезпеку зимових холодів для дітей, які живуть у наметах. Війна, за її оцінкою, одночасно руйнує безпеку, повсякденне життя та уявлення дитини про майбутнє.

До спільних дій Ердоган закликала уряди, родини, освітян, громадські організації та медіа. Вона наголосила, що Туреччина готова до співпраці заради всіх дітей без дискримінації, і подякувала організаторам за проведення міжнародної зустрічі.

Нові критерії добробуту та досвід Туреччини

Ердоган назвала харчування, житло, безпеку, освіту й медичну допомогу основними складниками дитячого добробуту. Водночас вона зауважила, що самі статистичні показники можуть приховувати важливі проблеми. Відвідування школи не завжди означає отримання якісної освіти, а відсутність фізичного насильства ще не гарантує, що дитина відчуває любов, підтримку й повагу.

За її словами, оцінювання становища дітей має враховувати кліматичну кризу, війни, вимушене переміщення, цифрове насильство та боротьбу онлайн-платформ за увагу користувачів. Вона запропонувала оновлювати підходи відповідно до сучасних викликів і розглядати фізичні, психологічні, духовні та моральні потреби як взаємопов’язані.

Представляючи турецький досвід, Ердоган назвала підтримку сім’ї однією з передумов захисту дитини. Вона згадала оголошення 2025 року Роком сім’ї та визначення періоду 2026–2035 років Десятиліттям сім’ї та населення. Серед інших прикладів були освітня модель Türkiye Yüzyılı Maarif Modeli та ініціативи щодо прав дітей у цифровому середовищі.

У виступі Ердоган ішлося про обмеження доступу дітей до 15 років до соціальних мереж, перевірку віку та батьківський контроль. Розповідаючи про проєкт Gönül Elçileri, вона повідомила, що понад 11 тисяч дітей живуть у прийомних сім’ях. За її словами, послуги доступні й дітям, які прибули до Туреччини через війни та міграцію.

Міністерка сім’ї та соціальних послуг Туреччини Махінур Оздемір Гьокташ у Самарканді зазначила, що турецьку модель прийомних сімей застосовує також Узбекистан. Вона наголосила на обміні досвідом між двома державами та підтримці сімейного виховання.

Албайрак про алгоритми та самостійне мислення

На сесії, присвяченій масштабним інвестиціям у дітей, Албайрак обговорила, як допомогти молодому поколінню адаптуватися до невизначеності й швидких змін. Вона пояснила, що розглядає це питання як дослідниця суспільства, освітянка та мати чотирьох дітей. На її думку, добробут охоплює не лише фізичний розвиток, а й психологічний стан, цінності та зв’язки з родиною і суспільством.

Звертаючись до наукової спадщини Самарканда, Албайрак навела приклад учня Улугбека Алі Кушчу, який ставив під сумнів усталені уявлення. Вона використала цю історію, щоб наголосити: спостережуваний результат не завжди пояснює механізми, які його спричинили, а пошук рішення потребує перевірки початкових припущень.

Албайрак запропонувала уявити кількох замкнених у собі учнів одного класу. Причинами подібної поведінки, за її словами, можуть бути цькування, неконтрольоване користування екранами, матеріальні труднощі або насильство. Відповідно, допомога кожній дитині має відрізнятися. Вона закликала уникати універсальних пояснень і спочатку з’ясовувати обставини конкретної ситуації.

Окремо Албайрак згадала поняття фітри, через яке пояснила власне бачення природжених особливостей людини та її розвитку. Вона пов’язала добробут дитини з можливістю зростати в гармонійних стосунках із близькими й суспільством, наголошуючи на значенні реального людського спілкування.

Оцінюючи цифрове середовище, Албайрак заявила, що алгоритми нерідко орієнтуються передусім на увагу та дані користувача. За її оцінкою, соціальні мережі можуть створювати відчуття зв’язку, яке підміняє справжні взаємини. Поширення штучного інтелекту, додала вона, вимагає нового осмислення дитячої безпеки.

Албайрак наголосила, що захист не зводиться до усунення будь-якого ризику. Важливо розвивати стійкість і здатність самостійно орієнтуватися в інформації. Серед необхідних навичок вона назвала роботу з поняттями, порівняння, класифікацію, аргументацію та формулювання запитань. Здатність мислити, за її словами, ще не означає вміння добре користуватися цією здатністю.

Вона також запропонувала запитувати, якими мовами та на яких даних працюють системи штучного інтелекту. Згадуючи дітей Гази, Лівану й М’янми, Албайрак закликала переосмислювати припущення, що виправдовують несправедливе застосування сили. Природну дитячу допитливість вона назвала рисою, яку дорослі мають підтримувати.

Освіта й реабілітація в центрі IMKON

У межах програми Ердоган відвідала відкриття п’ятого закладу мережі IMKON, що поєднує реабілітаційні послуги та спеціалізовану дошкільну освіту. У церемонії взяли участь дружина президента Узбекистану Зіроат Мірзійоєва та перша заступниця директора Національного агентства соціального захисту Шахноза Мірзійоєва. Албайрак ознайомили з роботою центру.

Гостям показали відео про діяльність мережі, умови навчання, участь батьків і результати роботи. За представленими даними, реабілітаційне відділення надає послуги понад 100 дітям віком від 2 до 18 років. Делегації розповіли про обладнання, роботу фахівців і підтримку відповідно до індивідуальних потреб розвитку.

Учасники відвідали приміщення для казкотерапії, розвитку дрібної моторики, соціальної адаптації, арттерапії, фізіотерапії та сенсорної інтеграції. Їм показали кімнату парафінотерапії. Дошкільне відділення, за інформацією організаторів, розраховане на 150 дітей віком від 2 до 7 років.

Під час відвідування провели заняття з конструювання на тему дитячого садка та представили фрагмент групової роботи. Матеріали й завдання добирали відповідно до індивідуальних цілей дітей. Вихованці передали гостям пам’ятні вироби, створені за допомогою педагогів. Ердоган поспілкувалася з дітьми й працівниками та зробила спільні фотографії.

У дописі після відвідування вона відзначила підхід, за якого кожну дитину підтримують відповідно до її потреб, допомагаючи опановувати нові навички та брати участь у суспільному житті.

Виставка соціальних реформ і підтримки родин

Делегація оглянула виставку «Реформи для розвитку людського капіталу в Узбекистані», підготовлену в межах саміту. Експозиція з 13 розділів представляла заходи щодо охорони дитячого здоров’я, забезпечення прав і розкриття потенціалу. Відвідувачам показали, як соціальні інвестиції пов’язані з життям у сім’ї, освітою, захистом та участю дітей у суспільстві.

До відвідування долучилися Гьокташ і Албайрак. Ердоган вислухала пояснення організаторів та поспілкувалася з авторами представлених робіт. У частині експозиції, де побажання писали на корабликах, вона залишила заклик припинити війни. Ердоган повідомила, що ознайомилася з ініціативами від охорони здоров’я матерів і дітей до соціального захисту та допомоги сім’ям.

Гьокташ також зазначила, що делегація вивчила програми для матерів, дітей і родин. Під час відвідувань гості оглянули їдальню та страви для дітей з особливими потребами. Учасникам подарували книги рецептів, а в програмі згадали видання «Турецька кухня з віковими рецептами».

Міжнародна співпраця та дитяче здоров’я

За інформацією Всесвітньої організації охорони здоров’я, саміт у Самарканді об’єднав урядовців, міжнародні організації, медичних експертів і громадянське суспільство навколо політик підтримки дитячого здоров’я. Паралельно відбувся другий міжнародний конгрес із дитячого раку, присвячений доступу до діагностики, лікування та поліпшенню якості життя.

ВООЗ наголосила, що важливо враховувати не лише виживання дітей із онкологічними захворюваннями, а й їхній подальший стан. Серед пріоритетів організація назвала справедливий доступ до своєчасної діагностики, ефективного лікування та необхідних ліків. Конгрес мав сприяти обміну досвідом і розвитку партнерств.

Сесію за участю Албайрак модерувала спеціальна представниця Генерального секретаря ООН із питань насильства щодо дітей Наджат Маалла М’джид. У дискусії також брали участь представники Шрі-Ланки, Світового банку, Франції, World Vision International та пакистанського фонду Oasis Autism Foundation. Учасникам показали відеозвернення міністерки у справах жінок і соціального розвитку Нігерії.

Виступи, відкриття закладу та ознайомлення із соціальними програмами охопили різні складники дитячого добробуту. Учасники наголошували на необхідності розглядати здоров’я, освіту, безпеку, сімейне оточення й розвиток дитини у взаємозв’язку та підтримувати міжнародний обмін практичним досвідом.

UAPresa.com