Ауштрявічюс закликав захистити НАБУ та САП від політичного впливу
Євродепутат Пятрас Ауштрявічюс закликав захистити незалежність НАБУ і САП та заявив, що корупція під час війни підриває довіру партнерів України.
Ахмет Таш | UA Presa
БРЮССЕЛЬ, БЕЛЬГІЯ — Депутат Європейського парламенту від Литви Пятрас АУШТРЯВІЧЮС закликав закріпити незалежність НАБУ та САП у Конституції України, заявивши, що корупція під час війни загрожує державі й підриває довіру міжнародних партнерів.
В інтерв’ю DW, оприлюдненому 13 жовтня 2026 року, представник ліберальної групи Renew Europe пов’язав боротьбу з корупцією з європейським майбутнім України. Він наголосив на необхідності захистити антикорупційні органи від політичного втручання, забезпечити їх ресурсами та домагатися відповідальності за зловживання незалежно від посад і партійної належності фігурантів.
Розмова для подкасту «Вас викликає Брюссель» стосувалася гучних розслідувань, ставлення європейських політиків до України та вимог до країни-кандидата на вступ до ЄС. Попри різку критику корупції, Ауштрявічюс виступив за продовження міжнародної підтримки України в умовах російської агресії.
Корупція під час війни та довіра партнерів
Оцінюючи корупцію на тлі війни й страждань українців, Ауштрявічюс назвав її моральною зрадою держави та суспільства. Він наголосив, що причетні до таких дій повинні усвідомлювати можливість притягнення до відповідальності.
«З морального погляду — це державна зрада, зрада української нації».
Особливу увагу євродепутат приділив тому, що назвав стратегічною корупцією. За його оцінкою, йдеться про зловживання, які загрожують існуванню держави та підривають довіру іноземних партнерів. Саме боротьба з такими проявами, вважає політик, має отримати найвищий пріоритет.
Ауштрявічюс підкреслив, що належність до певної партії або регіону не повинна впливати на готовність держави розслідувати корупцію. Якщо під загрозою опиняється її існування, політичні зв’язки не можуть бути підставою для поблажливого ставлення.
Він також пов’язав результативність боротьби зі зменшенням толерантності до корупції на політичному рівні. Одночасно, за його словами, необхідно посилювати спроможність органів, які виявляють і розслідують відповідні правопорушення.
Що показують гучні розслідування
У розмові журналістки DW згадали справи «Карфаген» і «Мідас». Першу вони описали як розслідування ймовірної корупції в Офісі генерального прокурора. Ауштрявічюс заявив, що повідомлення про можливі зловживання на такому рівні стали для нього серйозним потрясінням.
Євродепутат наголосив, що прокурори покликані протидіяти корупції. Тому підозри щодо представників цієї системи, на його думку, потребують належного реагування, очищення інституцій і відповідальності тих, чию провину буде встановлено.
Водночас Ауштрявічюс розглядає викриття масштабних схем як свідчення дієвості українських антикорупційних органів. За його оцінкою, ризик розслідування змушує причетних до корупції уникати відкритих дій та ускладнювати схеми приховування зловживань.
Політик припустив, що в майбутньому можуть з’явитися нові резонансні справи. Він пояснив, що зберігатиме обережний оптимізм, якщо факти не приховуватимуть, а на антикорупційні органи не чинитимуть тиску.
Конституційний захист НАБУ та САП
Конкретна пропозиція Ауштрявічюса стосується Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Він закликав закріпити ці інституції в Конституції, щоб посилити їхній захист від політичного впливу.
За словами євродепутата, гарантії мають діяти незалежно від того, хто перебуває при владі. Зміна уряду або прихід нинішньої опозиції не повинні змінювати можливості антикорупційних органів виконувати свої функції.
Ауштрявічюс також наголосив на повному бюджетному забезпеченні та політичній підтримці незалежної роботи цих установ. Він розглядає правові гарантії, ресурси та захист від втручання як взаємопов’язані умови їхньої ефективності.
У розмові це прозвучало як пропозиція євродепутата. Нового ухваленого рішення про конституційні зміни або конкретного графіка реалізації він не оголошував.
Як пояснює НАБУ у своїх офіційних матеріалах, бюро розслідує корупційні злочини високопосадовців у межах визначеної законом підслідності. САП здійснює нагляд за законністю досудового розслідування та підтримує обвинувачення в суді. Рішення про винуватість і покарання ухвалює суд.
Бюро також зазначає, що складні корупційні схеми можуть включати компанії, зареєстровані за кордоном. З’ясування обставин таких справ потребує перевірки доказів і взаємодії з компетентними органами інших держав.
Тіньова економіка та суспільні звички
Пояснюючи причини збереження корупції, Ауштрявічюс звернув увагу на економічну структуру України. Він зазначив, що природні ресурси та сільське господарство створюють значні грошові потоки, частина яких залишається поза легальною економікою.
На думку політика, більший масштаб тіньового сектору створює сприятливіші умови для корупційних практик. Окремим чинником він назвав успадковані від радянського періоду моделі поведінки, які впливають на сучасні відносини між громадянами й інституціями.
Ауштрявічюс також розмежував стратегічну корупцію та повсякденні зловживання, з якими люди можуть стикатися в медицині, школах, на митниці або під час отримання дозволів. За його словами, до таких практик суспільство нерідко ставиться терпиміше.
Він зазначив, що зміна ставлення до побутової корупції потребує часу. При цьому пріоритетом назвав протидію зловживанням, які безпосередньо загрожують державі та її відносинам із партнерами.
Цю різницю політик пояснював масштабом наслідків і необхідністю визначити першочергові завдання. Він підкреслив, що про повсякденну корупцію також потрібно знати й працювати над її подоланням.
Вимоги ЄС до держави-кандидата
Умови вступу до Європейського Союзу охоплюють політичні, економічні та інституційні критерії. За поясненням Ради ЄС, кандидат повинен мати стабільні інституції, які гарантують демократію, верховенство права, права людини та захист меншин.
Інші вимоги стосуються дієвої ринкової економіки й здатності виконувати зобов’язання держави-члена. Під час переговорів країна має адаптувати законодавство та здійснити необхідні судові, адміністративні й економічні реформи.
Після завершення переговорів умови приєднання закріплюються в договорі про вступ. Він потребує згоди Європейського парламенту, одностайного схвалення Ради ЄС і ратифікації сторонами відповідно до їхніх конституційних процедур.
Оцінювання готовності до членства включає перевірку спроможності інституцій застосовувати спільні правила. У цьому контексті незалежність розслідувань і виконання реформ пов’язані з ширшими вимогами щодо верховенства права.
Ауштрявічюс у розмові з DW наголосив, що європейська інтеграція передбачає належні механізми контролю та підзвітності. Він також заявив, що правила повинні однаково застосовуватися до всіх, включно з посадовцями та членами їхніх родин.
Підтримка України та очікування результатів
Ауштрявічюс повідомив, що деякі радикальні й популістські політики в Європарламенті використовують корупційні скандали як аргумент проти фінансування України. Водночас він наголосив, що з огляду на критичне становище країни підтримка має продовжуватися.
Євродепутат застеріг українську владу від сприйняття терпіння європейських партнерів як необмеженого. Він закликав демонструвати результати боротьби зі зловживаннями та забезпечувати дієвість антикорупційних механізмів.
Серед подальших очікувань Ауштрявічюс назвав завершення резонансних корупційних справ. Захист інституцій від втручання, належне фінансування їхньої роботи та відповідальність за встановлені порушення залишилися основними вимогами, які він озвучив у розмові.
UAPresa.com
Яка ваша реакція?
Подобається
0
Не подобається
0
Любов
0
Смішно
0
Вау
0
Сумний
0
Злий
0
Коментарі (0)