Україна заявила про повернення 277 км² під час операції «Вівальді»

Юсуф Інан | UA Presa

КИЇВ, УКРАЇНА — Українське командування заявило, що під час чотирьох етапів операції «Вівальді» поблизу Лимана Сили оборони повернули 16 населених пунктів і 277 км² території, застосовуючи повітряні та наземні роботизовані комплекси.

Операція привернула увагу поєднанням FPV-дронів, засобів радіоелектронної боротьби, артилерії, піхоти та наземних роботів у межах єдиної системи управління. Під час окремих місій важкі дрони доставляли невеликі роботизовані платформи в тил російських військ.

Водночас усі оприлюднені дані про територіальні здобутки та втрати російської армії ґрунтуються на повідомленнях української сторони і не були повністю підтверджені незалежними джерелами.

Якою була мета операції

Операція «Вівальді» проводилася на півночі Донецької області, у районі між Лиманом та основними українськими оборонними позиціями поблизу Слов’янська і Краматорська.

За даними українського військового командування, російські війська намагалися обійти Слов’янсько-Краматорську агломерацію з півночі та створити загрозу для автомобільної дороги Харків — Слов’янськ. Цей маршрут є однією з ключових логістичних артерій українського угруповання на Донбасі.

Командир 3-го армійського корпусу бригадний генерал Андрій Білецький заявив, що українським підрозділам вдалося зупинити наступ російського угруповання «Захід» і змусити командування РФ перекинути на цю ділянку частину сил 1-ї гвардійської танкової армії.

За словами Білецького, це перекидання також послабило російський тиск у районі Куп’янська-Вузлового. Українські війська стверджують, що зберегли контроль над важливим маршрутом постачання та не дозволили російським підрозділам розвинути операцію з охоплення Слов’янська і Краматорська.

Reuters повідомляло, що про початок операції публічно оголосили 15 вересня. На першому етапі українське командування заявляло про очищення 75 км² від російських інфільтраційних груп і повернення ще 10 км² території.

Агентство зазначало, що не могло незалежно підтвердити заявлені результати. Визначення точної лінії контролю ускладнюється активним застосуванням дронів, які створюють широку та мінливу зону ураження вздовж фронту.

Результати чотирьох «сезонів»

Операцію назвали на честь музичного циклу Антоніо Вівальді «Пори року». Відповідно, українське командування поділило її на чотири послідовні етапи, які називало «сезонами».

Після перших трьох етапів Офіс Президента України повідомив 30 вересня про повернення під український контроль 176 км² території. Тоді ж було заявлено, що російські війська втратили понад 5 тисяч військовослужбовців убитими та пораненими, а 250 російських солдатів потрапили в полон.

Про завершення четвертого етапу 3-й армійський корпус оголосив 14 жовтня. За повідомленням корпусу, під час цього етапу українські підрозділи повернули ще 101 км².

У результаті загальна площа території, яку українська сторона вважає повернутою під повний контроль, зросла до 277 км². Також повідомлялося про відновлення контролю над 16 населеними пунктами.

Серед населених пунктів, повернених під час четвертого етапу, називали Зелену Долину, Липове та Колодязі. Раніше українські сили повідомляли про просування в районах Середнього, Шандриголового, Дерилового, Рідкодуба, Катеринівки, Новоселівки та Ярової.

3-й армійський корпус оцінив загальні втрати російських військ під час усіх чотирьох етапів приблизно у 8 тисяч осіб. Детального розподілу на загиблих, поранених і полонених оприлюднено не було.

Росія не представила повного та незалежно перевіреного звіту про перебіг операції. Тому наведені показники залишаються оцінками української сторони.

Наземні роботи розкривали вогневі позиції

Наземні роботизовані комплекси під час операції не обмежувалися одним видом завдань. За повідомленнями українських підрозділів, їх використовували для розвідки, перевезення боєприпасів, евакуації поранених, мінування, розмінування, вогневої підтримки та доставки вибухівки.

Під час окремих штурмів роботів спрямовували вперед як приманки. Їхнім завданням було змусити російські спостережні пункти та протитанкові розрахунки відкрити вогонь і таким чином розкрити свої позиції.

Після виявлення цілей розвідувальні та FPV-дрони передавали координати артилерійським підрозділам або операторам ударних безпілотників. Піхота могла просуватися через утворені в обороні проміжки, не заходячи безпосередньо під вогонь замаскованих позицій.

Українські військові також повідомили про перетворення двох радянських бронетранспортерів БТР-60 на дистанційно керовані вибухові машини. Їх спрямували до російських позицій так, щоб створити враження прибуття підкріплення.

За твердженням української сторони, машини вибухнули біля укріплень і пошкодили вузол зв’язку та управління. Точна кількість вибухівки, розміщеної всередині бронетранспортерів, у перевірених офіційних повідомленнях не зазначалася.

«Грифон» — це не модель повітряного дрона

У деяких публікаціях «Грифон» помилково називають безпілотним літальним апаратом, здатним переносити 45 кг вантажу. Українські військові джерела використовують цю назву для тактики, розробленої підрозділом ударних наземних роботизованих комплексів NC13, а також для задіяних у ній наземних машин.

Важкі дрони-бомбери переносять компактні наземні роботи-камікадзе через лінію фронту та висаджують їх на відстані від 5 до 15 км у тилу російських військ. Після приземлення колісні роботи продовжують рух до визначеної цілі під дистанційним керуванням оператора.

Такі системи можуть застосовуватися проти військовослужбовців, транспортних засобів, логістичних маршрутів, місць накопичення особового складу та пунктів постачання. Встановлені на роботах камери дозволяють оператору контролювати маршрут і обирати цілі.

Командир NC13 Микола Зінкевич повідомив, що вперше нову тактику випробували у січні 2026 року. За його словами, згодом підрозділ провів понад 100 місій, пов’язаних із розвідкою, мінуванням, знищенням логістики та атаками на рухомі цілі.

Підрозділ називає десантування озброєних наземних роботів із важких дронів першим таким системним застосуванням у світі. Водночас незалежного підтвердження того, що йдеться про безумовно перший випадок в історії воєн, немає.

Назву «Грифон» обрали на згадку про українського військовослужбовця, який зник безвісти у 2023 році під час виконання бойового завдання біля Андріївки в Донецькій області.

Дрони були лише частиною системи

Опис «Вівальді» як операції, виграної виключно за допомогою камікадзе-дронів і роботів, не враховує інших її складових. Українські повідомлення вказують на одночасну роботу піхоти, артилерії, розвідки, логістики та засобів радіоелектронної боротьби.

FPV-підрозділи атакували російський транспорт, позиції операторів дронів і військових, які рухалися до передової. Засоби РЕБ використовували для придушення російських розвідувальних та ударних безпілотників.

Артилерія залишалася важливим елементом придушення російських контратак та утримання повернутих позицій. Дрони допомагали виявляти цілі, однак для знищення укріплень і значних скупчень військ застосовували важче озброєння.

До операції були залучені 3-тя окрема штурмова бригада, 60-та, 66-та і 125-та механізовані бригади, підрозділи Сил спеціальних операцій, прикордонники, протитанкові формування та оператори безпілотних систем.

Які твердження залишаються непідтвердженими

Твердження про те, що Росія втратила 176 км² «за кілька секунд», не відповідає оприлюдненій хронології. Показник 176 км² був сукупним результатом перших трьох етапів. Після четвертого етапу його збільшили до 277 км².

Приблизно 3 тисячі російських військових — це втрати, які 3-й армійський корпус приписує лише четвертому етапу. Водночас 250 полонених були зазначені в окремому повідомленні після завершення перших трьох етапів. Ці показники не слід подавати як єдину підтверджену статистику за однаковий період.

Немає також перевірених даних про те, що вся операція завершилася без втрат з українського боку. Українські джерела повідомляли про окремі штурми без втрат, але це не можна автоматично поширювати на всю багатомісячну кампанію.

Надійні відкриті джерела не підтверджують, що безпілотні БТР перевозили рівно 400 кг вибухівки. Так само не встановлено, що десантовані роботи одночасно були обладнані автоматичними гранатометами АГС-17 і великокаліберними кулеметами калібру 12,7 мм.

Припущення про нібито затверджений план поступового просування до російського Бєлгорода також не підтверджене офіційними повідомленнями. Подібні сценарії можуть розглядатися як оцінки військових аналітиків, але не як оголошений план українського командування.

Операція «Вівальді» стала помітним прикладом поєднання повітряних і наземних роботів з артилерією, засобами РЕБ та піхотними підрозділами. Точний масштаб її результатів залишається предметом перевірки, однак операція демонструє, як безпілотні системи можуть зменшувати ризики для особового складу та підтримувати наступальні дії.

UAPresa.com