Туреччина і Німеччина відновлюють стратегічний діалог

Ahmet Taş | UA Presa

АНКАРА, Туреччина — Туреччина і Німеччина після 12 років перерви відновлюють Стратегічний діалог, який має визначити новий порядок денний у сферах безпеки, оборони, відносин з ЄС і торгівлі.

Третє засідання механізму відбудеться у Берліні під головуванням міністра закордонних справ Туреччини Хакана Фідана та міністра закордонних справ Німеччини Йоганна Вадефуля. За інформацією дипломатичних джерел, зустріч має надати відносинам між Анкарою і Берліном більш інституційний і стратегічний характер після тривалого періоду політичних напружень.

Механізм відновлюється після 12 років

Стратегічний діалог між Туреччиною та Німеччиною був створений у 2013 році. Його метою було надати двостороннім відносинам довгострокову рамку, розширити політичні консультації та підтримати європейський курс Туреччини.

Друге засідання механізму відбулося у 2014 році в Стамбулі. Після цього процес фактично зупинився через тривале погіршення відносин між Анкарою і Берліном. Серед причин називалися політичні розбіжності після спроби перевороту в Туреччині у 2016 році, військова операція Туреччини на півночі Сирії у 2019 році та напруження у Східному Середземномор’ї у 2020–2021 роках.

Нинішнє засідання у Берліні тому має не лише технічне, а й символічне значення. Воно демонструє готовність двох країн повернутися до регулярного формату стратегічних консультацій.

Чотири робочі групи підготують звіти

У межах оновленого механізму працюватимуть чотири робочі групи. Вони охоплюватимуть двосторонні відносини, відносини Туреччини з Європейським Союзом, безпеку й оборону, а також регіональні питання.

Очікується, що ці групи проведуть окремі засідання і представлять свої звіти міністрам закордонних справ двох країн. Такий формат має допомогти перетворити політичний діалог на практичну дорожню карту.

Для Анкари і Берліна це важливо, оскільки між країнами існує широкий спектр питань: торгівля, міграція, оборонна промисловість, енергетика, безпека Європи, ситуація в Україні, Близький Схід і майбутнє відносин Туреччини з ЄС.

Війна в Україні змінила підхід Берліна

Після початку повномасштабної війни Росії проти України Німеччина почала по-новому оцінювати роль Туреччини у європейській безпеці. Анкара залишається членом НАТО, має другу за чисельністю армію в Альянсі та відіграє помітну роль у регіонах від Чорного моря до Близького Сходу і Кавказу.

Берлін також враховує зміни у трансатлантичній політиці. Заяви президента США Дональда Трампа про можливе зменшення американської ролі у європейській безпеці посилили дискусії в Німеччині щодо необхідності зміцнювати оборонну співпрацю з ключовими партнерами.

У цьому контексті Туреччина дедалі частіше розглядається в Берліні як геостратегічний партнер, без якого нова архітектура безпеки Європи буде неповною.

Оборонна промисловість виходить на перший план

Одним із головних напрямів нового діалогу стане оборонна співпраця. Німеччина вже зробила важливий крок, відкликавши заперечення щодо продажу Туреччині винищувачів Eurofighter Typhoon, які виробляються у консорціумі за участю Великої Британії.

Цей крок у Анкарі сприйняли як ознаку нового етапу у відносинах. Для Туреччини це питання має не лише військове, а й політичне значення, оскільки воно демонструє готовність Німеччини до більш прагматичного підходу в оборонній сфері.

Німеччина також активніше цікавиться турецькою оборонною промисловістю. У травні німецьке Федеральне міністерство оборони офіційно взяло участь у виставці SAHA EXPO 2026 у Стамбулі. Разом із ним у виставці брали участь дев’ять німецьких компаній.

Під час таких контактів сторони обговорюють не лише прямі закупівлі, а й можливості спільного виробництва, постачання компонентів, технологічної взаємодії та участі у нових європейських оборонних проєктах.

Анкара очікує підтримки щодо ЄС

Відновлення Стратегічного діалогу також дає Туреччині можливість знову порушити питання відносин з Європейським Союзом. Анкара очікує від Берліна більш активної підтримки у трьох ключових напрямах: оновлення митного союзу, відновлення діалогу щодо візової лібералізації та участь Туреччини в оборонних ініціативах ЄС.

Туреччина вважає, що її відносини з ЄС мають просуватися на основі комплексної, багаторівневої та інституційної співпраці. Особливо важливим для Анкари залишається оновлення митного союзу, який давно не відповідає сучасній структурі торгівлі.

Німеччина є однією з ключових країн ЄС, тому її позиція може мати вирішальне значення. Водночас Берлін вказує, що для просування цього питання необхідно подолати політичні перешкоди, зокрема пов’язані з кіпрською проблемою.

Торгівля може зрости до 60 млрд доларів

Економічні відносини залишаються однією з найміцніших основ турецько-німецького партнерства. Обсяг двосторонньої торгівлі вже перевищує 50 млрд доларів, а сторони ставлять за мету довести його до 60 млрд доларів.

Для Туреччини Німеччина є одним із найважливіших торговельних партнерів. Німецькі компанії активно працюють у Туреччині, а турецький бізнес також розширює присутність у Німеччині.

Наступним важливим етапом стане засідання Спільної економічної і торговельної комісії, відомої як JETCO, а також Енергетичний форум, які мають пройти 19 червня в Анкарі. Очікується, що ці зустрічі доповнять стратегічний діалог конкретними економічними та енергетичними проєктами.

Оновлення митного союзу з ЄС могло б надати додатковий імпульс торгівлі між Туреччиною і Німеччиною. Для бізнесу це означало б спрощення правил, ширший доступ до ринків і більшу передбачуваність.

Туреччина хоче місце в безпековій архітектурі Європи

Окремим питанням стане роль Туреччини у новій архітектурі безпеки Європи. Анкара вважає, що будь-яка стратегія, яка ігнорує військові можливості, геополітичне розташування і регіональний вплив Туреччини, буде неповною.

Очікується, що Хакан Фідан під час переговорів у Берліні наголосить на необхідності включення Туреччини до безпекових і оборонних ініціатив ЄС. Для Анкари це питання не лише статусу, а й практичної участі у формуванні оборонних можливостей Європи.

ЄС уже оголосив про новий фінансовий інструмент SAFE, який передбачає 250 млрд євро для посилення оборонної промисловості. Формально цей механізм може бути відкритий і для країн-кандидатів, однак участь Туреччини стикається з політичними запереченнями Греції та Республіки Кіпр.

Регіональні питання також будуть на столі

Крім двосторонніх тем, у Берліні обговорюватимуть і регіональні кризи. Серед них — війна Росії проти України, ситуація на Близькому Сході, безпека Чорного моря, Кавказ, міграція та енергетична стабільність.

Туреччина має власні канали впливу у багатьох регіонах, які мають стратегічне значення для Європи. Саме тому Німеччина зацікавлена у регулярнішому діалозі з Анкарою не лише як із партнером по НАТО, а й як із регіональною силою.

Для України це також має значення. Посилення турецько-німецького діалогу у сфері безпеки може впливати на ширші європейські рішення щодо Чорного моря, оборонної співпраці та політики стримування Росії.

Берлінська зустріч стане тестом нового етапу

Відновлення Стратегічного діалогу після 12 років перерви свідчить про спробу Туреччини і Німеччини перейти від ситуативних контактів до системнішого партнерства. Однак успіх цього процесу залежатиме від того, чи зможуть сторони перетворити політичні заяви на конкретні рішення.

Для Анкари важливими будуть підтримка в питаннях ЄС, оборонна співпраця, торгівля, модернізація митного союзу та включення до європейських безпекових механізмів. Для Берліна — роль Туреччини у НАТО, стримуванні Росії, міграційній політиці, регіональній стабільності та оборонній промисловості.

Берлінська зустріч тому стане не просто дипломатичним заходом, а тестом того, чи можуть Туреччина і Німеччина після років напруження побудувати нову стратегічну рамку для відносин у мінливій Європі.

www.uapresa.com