Сльозотеча у дітей: коли потрібен огляд офтальмолога
Холод може посилювати сльозотечу, однак тривалі симптоми, виділення, почервоніння чи набряк можуть указувати на закупорення каналу або інфекцію.
Ахмет Таш | UA Presa
ІЗМІР, ТУРЕЧЧИНА — Холодна й вітряна погода може посилювати сльозотечу у дітей, однак тривалі, повторні або однобічні симптоми з виділеннями можуть указувати на закупорення слізного каналу чи інше захворювання.
Офтальмолог хірургічного медичного центру Balçova мережі Batıgöz Sağlık Grubu доктор Ісмаїл Дірі повідомив, що постійна сльозотеча та повторне накопичення виділень із перших тижнів життя дитини можуть бути пов’язані з вродженою непрохідністю слізного каналу.
Лікар рекомендував не відкладати офтальмологічне обстеження, якщо сльозотеча супроводжується вираженим почервонінням, болем, чутливістю до світла, набряком повік, підвищеною температурою або змінами зору.
Холодна погода може посилювати сльозотечу
Вітер, низькі температури та сухе повітря у приміщеннях через роботу опалювальних систем можуть подразнювати поверхню ока. У відповідь організм збільшує вироблення сліз, щоб захистити й зволожити очну поверхню.
Короткочасна сльозотеча, яка починається на вулиці та зменшується після повернення дитини до теплого приміщення, не завжди свідчить про захворювання. Це може бути природною захисною реакцією на холод і вітер.
Однак симптоми, що тривають довго, часто повторюються або помітні переважно в одному оці, потребують детальнішої оцінки. На можливу проблему також можуть указувати виділення, почервоніння, набряк або відчуття дискомфорту.
Дірі зазначив, що важливо встановити, коли саме почалася сльозотеча, скільки вона триває та чи змінюється залежно від погодних умов.
«У холодну й вітряну погоду вироблення сліз може збільшуватися для захисту поверхні ока. Однак постійна сльозотеча, симптоми лише в одному оці або наявність виділень потребують вивчення інших можливих причин», — сказав Дірі.
Постійна сльозотеча може бути пов’язана зі слізним каналом
Однією з поширених причин постійної сльозотечі та повторних виділень у немовлят є вроджена непрохідність носослізного каналу.
За нормальних умов сльози зволожують поверхню ока, а потім проходять через невеликі отвори біля внутрішніх куточків повік. Через дренажну систему вони потрапляють до носової порожнини.
Якщо будь-яка частина цієї системи залишається заблокованою, сльози не можуть відводитися належним чином. Вони накопичуються в оці або стікають по щоці навіть тоді, коли дитина не плаче.
У багатьох випадках вроджена непрохідність виникає через те, що тонка мембрана біля нижнього кінця слізного каналу ще не відкрилася.
За словами Дірі, батьки можуть помітити постійне накопичення сліз, їх стікання по щоці та утворення кірочок біля вій, особливо після сну.
До цих ознак іноді приєднуються жовтуваті або слизові виділення. Симптоми можуть виникати лише в одному оці або одночасно в обох.
На закупорення слізного каналу може вказувати ситуація, за якої сльозотеча й виділення є вираженими, але значного почервоніння білкової оболонки ока немає.
Виділення з очей не завжди означають інфекцію
Злипання вій уранці, накопичення виділень біля повік і сльозотеча часто змушують батьків насамперед підозрювати очну інфекцію. Однак ці ознаки не завжди спричинені бактеріями чи вірусами.
Якщо слізний канал недостатньо відкритий, сльози та природні виділення не відводяться належним чином. Унаслідок цього вони можуть накопичуватися навколо ока та утворювати кірочки.
Вірусний або бактеріальний кон’юнктивіт також може супроводжуватися сльозотечею та виділеннями. У періоди поширення респіраторних інфекцій у дітей можуть частіше виникати почервоніння очей та інші офтальмологічні скарги.
За непрохідності слізного каналу на першому плані можуть бути сльозотеча й виділення без вираженого почервоніння. За кон’юнктивіту частіше спостерігаються почервоніння, подразнення та відчутний дискомфорт.
Дірі наголосив, що лише за кольором або кількістю виділень неможливо надійно відрізнити непрохідність слізного каналу від інфекції.
Для встановлення причини враховують наявність почервоніння, властивості виділень, час появи симптомів і загальний стан дитини.
Батькам не слід самостійно використовувати антибіотичні очні краплі або інші лікарські засоби. Схожі симптоми можуть мати різне походження, тому лікування має визначатися після огляду.
У багатьох дітей канал відкривається протягом першого року
У значної частини немовлят із вродженою непрохідністю слізного каналу дренажна система може відкритися самостійно протягом першого року життя. Однак перебіг цього процесу в кожної дитини може відрізнятися.
Тактика залежить від віку немовляти, результатів огляду та супутніх симптомів. У деяких випадках достатньо спостереження, а в інших лікар може рекомендувати масаж слізного мішка.
Якщо призначено масаж, батькам потрібно показати правильну ділянку, напрямок рухів і силу натискання. Неправильна або надто сильна процедура може бути неефективною.
Дірі пояснив, що план лікування має визначатися індивідуально. В окремих випадках можуть бути достатніми спостереження та масаж, тоді як тривала непрохідність або розвиток ускладнень потребують інших методів.
Якщо канал не відкривається або в дитини виникають повторні інфекції, можуть розглядатися втручання для відновлення прохідності слізних шляхів. Рішення про необхідність і терміни такої процедури приймає офтальмолог.
Під час спостереження батькам слід звертати увагу на збільшення кількості виділень, посилення почервоніння або появу набряку біля внутрішнього куточка ока.
Деякі симптоми потребують невідкладного огляду
Сльозотеча у немовлят і дітей часто не пов’язана із серйозним захворюванням. Проте певні супутні ознаки потребують ранньої медичної оцінки.
Виражене почервоніння, набряк повік, біль в оці, сильна чутливість до світла або зміни зору не слід пояснювати лише холодною погодою без проведення огляду.
Почервоніння, набряк і болючість біля внутрішнього куточка ока, ближче до носа, можуть свідчити про інфекцію слізного мішка. Якщо одночасно підвищується температура, дитині потрібна своєчасна медична допомога.
Постійна сльозотеча у немовляти разом із неможливістю дивитися на світло, сильним заплющуванням очей або помутнінням прозорої передньої частини ока потребує виключення вродженої глаукоми.
Вроджена глаукома трапляється рідко, але може становити небезпеку для зору. Раннє виявлення захворювання має важливе значення для своєчасного лікування.
Дірі рекомендував звернутися до офтальмолога, якщо сльозотеча триває довго, виділення постійно повертаються або з’являється виражене почервоніння.
Біль, світлобоязнь, набряк навколо ока та помітні зміни зору є додатковими попереджувальними ознаками, які не варто ігнорувати.
Ранній огляд допомагає встановити причину
Різні захворювання можуть викликати схожі симптоми у немовлят і маленьких дітей. Подразнення через холод, закупорення слізного каналу, кон’юнктивіт та рідкісніші офтальмологічні патології можуть спочатку проявлятися сльозотечею.
Під час огляду офтальмолог оцінює поверхню ока, повіки та роботу сльозовідвідної системи. Це допомагає визначити, чи достатньо спостереження, чи потрібні масаж, медикаментозне лікування або інше втручання.
Батьки можуть допомогти лікарю, повідомивши, коли почалися симптоми, чи уражене одне або обидва ока та як часто з’являються виділення.
Важливо також розповісти про почервоніння, температуру, набряк, чутливість до світла та зміни в тому, як дитина реагує на навколишні предмети.
Короткочасна сльозотеча через погоду може минути самостійно. Проте тривалі або повторні симптоми не слід автоматично пояснювати сезонними умовами. Своєчасне обстеження допомагає визначити причину та скласти відповідний план спостереження або лікування.
UAPresa.com
Яка ваша реакція?
Подобається
0
Не подобається
0
Любов
0
Смішно
0
Вау
0
Сумний
0
Злий
0
Коментарі (0)