На COP31 обговорили культурні та екологічні втрати окупованого Криму

На панелі COP31 в Анталії обговорили загрози культурній спадщині й природі Криму, а також тиск на кримськотатарську ідентичність та медіа.

19.11.2026 - 02:32
0
На COP31 обговорили культурні та екологічні втрати окупованого Криму

Юсуф Інан | UA Presa

АНТАЛІЯ, ТУРЕЧЧИНА — На панелі COP31 в Анталії обговорили загрози культурній спадщині, природному середовищу та кримськотатарській ідентичності в умовах тривалої російської окупації Криму.

Учасники зустрічі «Культура в умовах окупації», проведеної 18 листопада в Павільйоні України, розглянули екологічні наслідки мілітаризації півострова, стан історичних пам’яток, обмеження роботи незалежних медіа та посилення контролю над цифровим простором. Окрему увагу приділили необхідності документувати завдану шкоду, зберігати свідчення та поширювати актуальну інформацію міжнародними мовами.

Дискусію модерувала Марія Томак. У заході взяли участь посол України в Туреччині Наріман Джелял, народна депутатка України Таміла Ташева, представник Світового конгресу кримських татар Недім Усеїнов, заступник постійного представника президента України в Автономній Республіці Крим Сулейман Мамутов та дослідниця Юлія Білецька.

Мілітаризація та шкода довкіллю

Народна депутатка України Таміла Ташева заявила, що мілітаризація Криму впливає не лише на безпекову ситуацію, а й на природні екосистеми півострова. За її словами, будівництво військових об’єктів, траншей і берегових укріплень змінює ландшафти та створює додаткове навантаження на прибережні середовища.

Ташева також звернула увагу на обмежений доступ українських і незалежних міжнародних науковців до кримських вод. Через це, за її оцінкою, повноцінно дослідити стан морського середовища, рівень забруднення та вплив військової діяльності практично неможливо.

Під час дискусії згадали пошкодження двох російських нафтових танкерів у грудні 2024 року та супутникові зображення 2025 року, на яких фіксувалася нафтова пляма біля Севастополя. Ташева зазначила, що встановлені в Керченській протоці військові загородження можуть становити небезпеку для міграційних маршрутів дельфінів та інших морських тварин.

Ще одним прикладом екологічної проблеми вона назвала ситуацію з річкою Біюк-Карасу. За словами депутатки, після припинення скидання води річка майже пересохла, що вплинуло на місцеві екосистеми та водний баланс прилеглих територій.

Херсонес і Ханський палац під загрозою

Учасники панелі наголосили, що культурна спадщина Криму перебуває під тиском через будівельні роботи, зміну історичного середовища та відсутність прозорого міжнародного контролю.

Таміла Ташева окремо зупинилася на ситуації довкола Ханського палацу в Бахчисараї — центральної пам’ятки кримськотатарської історії та культури. За її словами, роботи, які російська сторона називає реставраційними, здійснюються з використанням методів і матеріалів, здатних змінити автентичний вигляд комплексу.

Ханський палац має значення не лише як архітектурна пам’ятка. Для кримських татар він є одним із головних символів державності, культурної пам’яті та історичної присутності корінного народу на півострові. Саме тому будь-які неконтрольовані зміни об’єкта викликають занепокоєння серед фахівців і представників кримськотатарської спільноти.

Окрему увагу учасники приділили комплексу «Античне місто Херсонес Таврійський та його хора», який у 2026 році був внесений до переліку об’єктів Всесвітньої спадщини, що перебувають під загрозою. На панелі підкреслили необхідність зберігати документацію про стан пам’ятки та всі зміни, здійснені після окупації Криму.

Контроль над цифровим простором

Член виконавчого комітету Світового конгресу кримських татар Недім Усеїнов представив висновки доповіді «Чужі у власному домі». У ній аналізуються історичні етапи російської колоніальної політики щодо кримських татар.

Усеїнов виділив три ключові періоди: захоплення земель після анексії Кримського ханства у 1783 році, знищення історичної пам’яті та ідентичності під час депортації 1944 року, а також придушення свободи слова й цифрової присутності після окупації 2014 року.

За його словами, сучасний контроль здійснюється через телекомунікаційну інфраструктуру, регулювання медіа, блокування сайтів і криміналізацію висловлювань у соціальних мережах. До 2017 року українські оператори зв’язку на півострові були переважно замінені мережами, контрольованими російською стороною.

Кримськотатарські медіа QHA, ATR і Radio Meydan не змогли продовжити роботу в Криму та були змушені переміститися до Києва. Доступ до багатьох українських інформаційних ресурсів обмежили, а Facebook та Instagram заблокували.

Усеїнов також заявив, що старі публікації користувачів у соціальних мережах можуть використовуватися як підстава для адміністративних або кримінальних проваджень. На його думку, цифрові обмеження слід розглядати як інструмент контролю над мовою, пам’яттю та самоідентифікацією населення.

«Крим — наш дім»

Заступник постійного представника президента України в Автономній Республіці Крим Сулейман Мамутов наголосив, що півострів є історичною батьківщиною кримських татар та інших корінних народів України.

За його словами, російська влада використовує Крим як військову базу, одночасно намагаючись демонструвати зовнішню картину культурного життя. Мамутов вважає, що так формуються дві паралельні реальності: публічна, представлена фестивалями та офіційними заходами, і прихована, пов’язана з переслідуваннями, обшуками та обмеженням громадської активності.

Кримські татари становлять приблизно 12% населення півострова, однак, за словами Мамутова, зазнають непропорційно великого тиску. Меджліс кримськотатарського народу був заборонений російською владою у 2016 році, а Курултай не має можливості вільно проводити засідання та обирати делегатів на території Криму.

Мамутов підкреслив, що збереження кримськотатарської мови, культури та інституцій має розглядатися не лише як гуманітарне питання, а і як частина захисту прав корінного народу.

Історичні зв’язки між Туреччиною та Кримом

Дослідниця Юлія Білецька звернула увагу на багатовікові зв’язки між Кримом і Туреччиною. Вона зазначила, що в Туреччині проживає одна з найбільших кримськотатарських діаспор у світі, а Крим посідає важливе місце в історичній пам’яті багатьох родин.

Як приклад культурної співпраці Білецька навела реставрацію Зинджирли-медресе, проведену Турецьким агентством зі співробітництва та координації у 2009 році. Цю роботу вона протиставила суперечливим втручанням у Ханський палац після 2014 року.

Дослідниця нагадала, що Туреччина не визнає російську анексію Криму. Вона також згадала спадщину кримськотатарського просвітителя Ісмаїла Гаспринського, чия газета «Терджиман» поширювалася далеко за межами півострова, зокрема в Стамбулі, та впливала на інтелектуальне життя тюркського світу.

Водночас Білецька зауважила, що турецьке суспільство добре знає давню історію Криму, але має менше інформації про події після 2014 року та повсякденне становище мешканців окупованого півострова.

Переклад, документування та освіта

Серед практичних кроків учасники запропонували перекладати українські дослідження й доповіді турецькою мовою, систематично документувати стан культурних об’єктів та приділяти більше уваги сучасній історії Криму в освітніх програмах.

Юлія Білецька зазначила, що архівні матеріали, креслення, фотографії та звіти про попередні реставрації можуть стати доказовою базою для оцінювання пошкоджень. У майбутньому така документація також може знадобитися для професійного відновлення пам’яток.

Учасники дискусії дійшли висновку, що культура не існує окремо від політичних і безпекових процесів. Стан пам’яток, можливість користуватися рідною мовою, діяльність представницьких органів і доступ до незалежної інформації безпосередньо пов’язані із захистом прав людини.

Російські представники в панельній дискусії участі не брали, а відповідь російської сторони на висловлені твердження під час заходу представлена не була.

UAPresa.com

Яка ваша реакція?

Подобається Подобається 0
Не подобається Не подобається 0
Любов Любов 0
Смішно Смішно 0
Вау Вау 0
Сумний Сумний 0
Злий Злий 0
Юсуф Інан

Юсуф Інан — журналіст, публіцист, стратегічний аналітик і керівник медіагрупи UA Presa. Багато років працює у сфері журналістики, цифрових медіа та міжнародних інформаційних проєктів. У своїх публікаціях зосереджується на міжнародній політиці, геополітиці, безпеці, суспільних процесах та відносинах між Україною і Туреччиною. Особливу увагу приділяє захисту людського життя, миру, дипломатії та розвитку діалогу між народами. Вважає, що журналістика має не лише інформувати суспільство, а й сприяти взаєморозумінню, справедливості та пошуку мирних рішень. Через UA Presa працює над зміцненням інформаційних і суспільних зв’язків між Україною, Туреччиною та міжнародною спільнотою.

Коментарі (0)

User