Генштаб: ЗСУ вивели з ладу 45% потужностей НПЗ Росії

Ахмет Таш | UA Presa

КИЇВ, УКРАЇНА — Генеральний штаб ЗСУ заявив, що Україна уразила понад 45% проєктних потужностей російської нафтопереробки, що спричинило дефіцит якісного пального в РФ.

За повідомленням Генштабу, станом на 21 вересня наслідки українських ударів уже відчутні для російського паливного ринку. Йдеться не лише про пошкодження окремих нафтопереробних заводів, а про системне зниження можливостей Росії виробляти бензин і дизельне пальне високих стандартів.

Генштаб заявив про 45% уражених потужностей

У Генеральному штабі Збройних сил України повідомили, що внаслідок ударів по російських нафтопереробних об’єктах виведено з ладу понад 45% проєктних потужностей російської нафтопереробки.

За даними Генштабу, протягом останнього тижня українські сили уразили кілька важливих об’єктів паливної інфраструктури РФ. Серед них названі Сизранський нафтопереробний завод, НПЗ «Славнефть-ЯНОС» у Ярославлі та «Газпромнефть-Московский НПЗ» у Москві.

У Генштабі зазначили, що після ураження Московського НПЗ загальний ефект для російської нафтопереробки суттєво посилився. Наслідком цих ударів, за оцінкою української сторони, став дефіцит якісного пального на внутрішньому ринку РФ.

Які наслідки має удар по НПЗ

Російські нафтопереробні заводи є важливою частиною воєнної та економічної інфраструктури РФ. Вони забезпечують виробництво бензину, дизельного пального, авіаційного гасу та інших нафтопродуктів, необхідних як для цивільного сектору, так і для військової логістики.

За повідомленням Генштабу, після серії атак у Росії спостерігається різке падіння обсягів виробництва бензину та дизельного пального стандарту Євро-5/К5. Саме ці види пального є важливими для сучасного транспорту та техніки.

Зниження виробництва якісного пального може створити додатковий тиск на логістику, внутрішній ринок і бюджет Росії. Для Москви це означає не лише технічні проблеми на підприємствах, а й необхідність перерозподіляти ресурси, ремонтувати інфраструктуру та підтримувати постачання в умовах війни.

Під ударом були Сизрань, Ярославль і Москва

У повідомленні Генштабу окремо згадуються три об’єкти, які були уражені протягом минулого тижня. Сизранський НПЗ є одним із важливих підприємств у системі російської нафтопереробки.

НПЗ «Славнефть-ЯНОС» у Ярославлі також має стратегічне значення, оскільки входить до числа великих російських підприємств із виробництва нафтопродуктів. Ураження цього об’єкта посилює навантаження на інші підприємства та транспортну інфраструктуру.

Московський НПЗ, який також був атакований, має особливе значення через розташування у столиці РФ та забезпечення паливом одного з найбільших регіонів країни. Саме після удару по цьому підприємству Генштаб заявив про виведення з ладу понад 45% проєктних потужностей російської нафтопереробки.

Дефіцит пального став окремим фактором тиску

За оцінкою української сторони, одним із ключових наслідків ударів став дефіцит якісного пального в Росії. Йдеться не просто про тимчасові перебої, а про зниження можливостей виробляти пальне відповідних стандартів.

Проблеми з виробництвом бензину та дизеля можуть впливати на ціни, постачання регіонів і роботу транспортного сектору. Для воєнної економіки Росії це має окреме значення, оскільки пальне залишається критичним ресурсом для переміщення військ, техніки й матеріального забезпечення.

Водночас масштаби дефіциту, його тривалість і реальний вплив на російську економіку залежать від швидкості ремонту пошкоджених об’єктів, наявності резервів та здатності РФ перерозподіляти виробництво між іншими заводами.

Трамп просив Україну не бити по НПЗ

Тема українських ударів по російській паливній інфраструктурі викликала реакцію і в США. Президент Дональд Трамп 13 вересня заявив, що нинішній дефіцит на світовому ринку нафтопродуктів пов’язаний саме з атаками України по російських нафтопереробних і нафтотранспортних об’єктах, а не лише з ситуацією на Близькому Сході.

За інформацією Axios, під час телефонної розмови з президентом України Володимиром Зеленським 20 вересня Трамп неодноразово просив припинити удари по російських НПЗ. Видання з посиланням на джерело зазначило, що слово «дизель» під час цієї розмови звучало багато разів.

Українська сторона, зі свого боку, розглядає російську паливну інфраструктуру як частину воєнної машини РФ. Удари по таких об’єктах Київ пояснює необхідністю послабити здатність Росії вести війну проти України.

Паливна інфраструктура стала частиною війни на виснаження

Удари по російських НПЗ стали одним із напрямів української стратегії впливу на економічні можливості РФ. На відміну від атак по фронтових позиціях, такі операції спрямовані на глибоку інфраструктуру, яка підтримує російські військові та промислові потреби.

Для України це спосіб зменшити ресурсну базу противника. Для Росії це створює додаткові витрати, ризики для внутрішнього ринку й потребу посилювати захист об’єктів, розташованих далеко від лінії фронту.

На тлі триваючої війни паливна інфраструктура дедалі більше перетворюється на один із ключових елементів протистояння. Заява Генштабу про 45% виведених з ладу потужностей російської нафтопереробки свідчить, що Україна намагається посилити тиск не лише на військову, а й на економічну основу російської агресії.

UAPresa.com