Операторка БпЛА Раяна загинула на Донеччині від російського КАБа
38-річна операторка FPV-дронів Раяна загинула 14 листопада від удару російського КАБа на Донеччині; у захисниці залишилися мати та син.
Ахмет Таш | UA Presa
ОДЕСА, УКРАЇНА — Єдина жінка в Чеченському добровольчому батальйоні імені Шейха Мансура, операторка FPV-дронів Раяна, загинула 14 листопада на Донеччині внаслідок удару російської керованої авіаційної бомби.
Захисниці було 38 років. У неї залишилися мати та син. 17 листопада з Раяною попрощалися в Одесі, після чого її поховали на Західному кладовищі міста.
Від тайського боксу до захисту України
До військової служби Раяна професійно займалася тайським боксом. Вона працювала тренеркою, навчала бойового мистецтва дітей і дорослих, а також виховувала сина.
Після початку повномасштабного російського вторгнення Раяна вирішила безпосередньо долучитися до захисту України. Її подруга, бойова медикиня з позивним Кроха, спочатку порадила їй опанувати тактичну медицину.
Раяна пройшла відповідні курси, однак згодом зрозуміла, що хоче обрати інший напрямок військової служби. Її зацікавили безпілотні літальні апарати, зокрема FPV-дрони та квадрокоптери Mavic.
За словами начальника служби безпеки батальйону Халіда, він познайомився з Раяною у 2023 році в Костянтинівці Донецької області. Під час зустрічі вона розповіла про бажання навчитися керувати дронами та виконувати бойові завдання.
Єдина жінка в підрозділі
У 2024 році Раяна завершила навчання з керування безпілотниками та долучилася до Чеченського добровольчого батальйону імені Шейха Мансура. Вона стала першою та єдиною жінкою у складі цього підрозділу.
На Донецькому напрямку Раяна виявляла за допомогою дронів російську військову техніку та допомагала координувати її знищення. Побратими згадують її як відповідальну й цілеспрямовану військовослужбовицю, яка прагнула виконувати якомога більше бойових завдань.
Командирам іноді доводилося стримувати її бажання працювати на найбільш небезпечних ділянках. Раяна пояснювала, що завдяки невеликому зросту та статурі може непомітно пройти там, де іншим військовим буде складніше пересуватися.
Окрім роботи з безпілотниками, Раяна відповідала за продовольче забезпечення батальйону. За можливості вона готувала для побратимів борщ, млинці та інші страви, підтримуючи військових у складних фронтових умовах.
Хотіла захистити майбутнє свого сина

Однією з головних причин рішення Раяни піти на фронт було бажання захистити майбутнє свого сина.
«Хочу, щоб моя дитина не знала війни і росла у вільній Україні».
У сюжеті телеканалу «Ми — Україна», оприлюдненому у вересні 2024 року, Раяна розповідала, що на фронті почувається кориснішою, ніж у тилу. Вона наголошувала, що прийшла до війська з наміром воювати та захищати свою країну.
Раяна прагнула зробити все можливе, щоб її син жив у вільній державі, не чув вибухів і не знав жахів війни. Її особиста історія стала прикладом того, як цивільна професія, материнство та відповідальність за майбутнє країни привели людину до військової служби.
Віра та підтримка побратимів
Раяна була мусульманкою. За словами голови Ліги мусульманок України Айші Іси, вона прийняла іслам понад десять років тому.
Захисниця відвідувала мечеть у Києві, а під час перебування на Донеччині дбала про мечеть у Костянтинівці. Друзі розповідали, що вона з повагою ставилася до представників різних віросповідань і прагнула краще розуміти людей, які її оточували.
Побратими ставилися до Раяни як до сестри та намагалися оберігати її. Водночас вона не вимагала для себе особливого ставлення і прагнула виконувати бойові завдання нарівні з іншими військовослужбовцями.
Друзі згадують Раяну як відкриту, щиру та життєрадісну людину. Навіть у складні моменти вона підтримувала інших, жартувала та намагалася підбадьорити тих, хто перебував поруч.
Загинула під час виконання бойового завдання
Раяна загинула 14 листопада 2026 року на Донеччині під час виконання бойового завдання. За інформацією, яку побратими надали Суспільному Одеса, російські війська вночі скинули керовану авіаційну бомбу на позицію, де перебувала захисниця.
Першими про її загибель повідомили громадська організація «Мусульманки України» та голова Всеукраїнської асоціації громадських організацій «Альраїд» Сейран Аріфов.
Згодом повідомлення про загибель Раяни оприлюднили Укрінформ, Суспільне Одеса, hromadske, «Українська правда. Життя» та інші українські медіа.
У повідомленнях про Раяну згадували не лише її бойову службу, а й роботу тренеркою, турботу про сина, допомогу побратимам та прагнення захистити Україну.
Прощання відбулося в Одесі
17 листопада в Одесі відбулося прощання з Раяною. Заупокійну молитву провели просто неба на території Ісламського культурного центру «Аль-Масар».
Провести захисницю в останню путь прийшли її мати, син, друзі, побратими, представники мусульманської громади та жителі Одеси. До міста також прибули люди з інших регіонів України.
Після церемонії Раяну поховали на Західному кладовищі Одеси.
Бойова медикиня Кроха заявила, що вважає Раяну гідною звання Героя України. Вона повідомила про намір клопотати щодо посмертного присвоєння захисниці найвищого державного звання.
У пам’яті близьких і побратимів Раяна залишилася мужньою військовослужбовицею, люблячою матір’ю та людиною, яка свідомо обрала захист країни й майбутнього своєї дитини.
UAPresa.com
Яка ваша реакція?
Подобається
0
Не подобається
0
Любов
0
Смішно
0
Вау
0
Сумний
0
Злий
0
Коментарі (0)