РФ атакувала дронами підстанцію, критично важливу для Хмельницької АЕС

Ахмет Таш | UA Presa

КИЇВ, УКРАЇНА — Російські війська спрямували три безпілотники на підстанцію, критично важливу для стабільної роботи Хмельницької АЕС, а Київ повідомив МАГАТЕ й закликав міжнародних партнерів відреагувати на ескалацію.

Як повідомляє українська редакція DW, про атаку заявив міністр енергетики України Денис Шмигаль після зустрічі з послами країн «Групи семи», Європейського Союзу та «Нордично-балтійської вісімки».

За словами міністра, підстанція була однією із цілей масованої російської атаки 3 листопада 2026 року. Під час удару Росія застосувала 289 безпілотників, 17 балістичних і 59 крилатих ракет.

Три дрони спрямували на критично важливу підстанцію

Денис Шмигаль заявив, що російські війська атакували трьома дронами підстанцію, яка має критичне значення для стабільної роботи Хмельницької атомної електростанції.

«Основними цілями знову стали об’єкти енергетики».

За словами міністра, російські удари були спрямовані на електростанції, підстанції систем передачі та об’єкти розподілу електроенергії.

Шмигаль окремо наголосив, що три безпілотники були спрямовані саме на підстанцію, пов’язану зі стабільною роботою Хмельницької АЕС.

У повідомленні не уточнюється, чи досягли всі три дрони цілі, яких пошкоджень зазнала підстанція та чи вплинула атака на роботу атомної електростанції.

Також не повідомляється про постраждалих унаслідок удару по цьому об’єкту. Дані про можливі пошкодження обладнання або строки його відновлення не оприлюднені.

Йдеться про атаку на підстанцію, а не про прямий удар по енергоблоках або іншій ядерній частині Хмельницької АЕС. Водночас українська влада наголошує на критичному значенні атакованого об’єкта для стабільної роботи станції.

Україна повідомила про атаку МАГАТЕ

Шмигаль заявив, що Україна поінформувала Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) про атаку на підстанцію.

Міністр вважає, що ударами по інфраструктурі, яка забезпечує стабільну роботу українських атомних електростанцій, Росія створює ризики не лише для України, а й для ядерної безпеки всієї Європи.

«Очікуємо належної реакції міжнародних партнерів на подальшу ескалацію російських атак».

Українська сторона закликала міжнародних партнерів відреагувати на удари по енергетичній інфраструктурі, пов’язаній із роботою атомних електростанцій.

На момент публікації у наведеному повідомленні не було інформації про офіційну реакцію МАГАТЕ або про рішення агентства направити додаткову місію для оцінювання ситуації.

Не повідомляється також, чи зверталася Україна до МАГАТЕ із проханням скликати спеціальне засідання або підготувати окремий звіт щодо атаки.

Російська сторона в матеріалі DW не наводить коментарів щодо заяви про атаку на критично важливу для Хмельницької АЕС підстанцію.

Росія застосувала сотні дронів і десятки ракет

За інформацією, яку Шмигаль представив іноземним дипломатам, під час масованого удару Росія застосувала 289 безпілотників, 17 балістичних і 59 крилатих ракет.

Ціллю атаки стали об’єкти виробництва електроенергії, а також підстанції систем її передачі та розподілу.

Міністр поінформував про масштаби удару послів держав «Групи семи», представників Європейського Союзу та країн «Нордично-балтійської вісімки», відомої як NB8.

До NB8 належать Данія, Естонія, Фінляндія, Ісландія, Латвія, Литва, Норвегія та Швеція. Зустріч була присвячена наслідкам ударів по українській енергосистемі та потребам у міжнародній підтримці.

Українська влада розглядає атаку як чергову спробу послабити енергетичну систему напередодні зими.

Інформація про кількість запущених дронів і ракет ґрунтується на даних української сторони. У повідомленні не наведено незалежного підтвердження всіх кількісних показників.

У дев’яти областях уражено щонайменше 13 об’єктів

Національна енергетична компанія «Укренерго» назвала удар однією з наймасштабніших російських атак на енергетичну інфраструктуру України.

За повідомленням компанії, атака тривала від ночі 3 листопада та додатково ускладнила ситуацію в українській енергосистемі.

Прем’єр-міністр України Сергій Корецький заявив, що під ударами перебувала енергетична інфраструктура в дев’яти областях.

За його словами, було уражено щонайменше 13 енергетичних об’єктів. Повний перелік пошкоджених електростанцій і підстанцій у повідомленні не наводиться.

Не уточнюється також, скільки об’єктів повністю припинили роботу, а скільки продовжили функціонувати з обмеженнями.

Енергетичні компанії розпочали аварійно-відновлювальні роботи, однак строки повного відновлення пошкодженого обладнання не повідомляються.

«Укренерго» наголосило, що через масштаб ударів енергосистема працює у складніших умовах, а споживачі можуть стикатися з аварійними або стабілізаційними відключеннями.

Найскладніша ситуація склалася в Києві

За даними, наведеними DW, найскладнішою після масованої атаки залишалася ситуація в Києві.

У столиці застосували аварійні відключення електроенергії. У частині районів виникли перебої з водопостачанням, а електричний громадський транспорт не працював або працював з обмеженнями.

Міські служби та енергетичні компанії не назвали точного часу повного відновлення електропостачання, води й роботи транспорту.

Ситуація залежить від ступеня пошкодження енергетичних об’єктів, можливості перерозподілу електроенергії та темпів аварійних ремонтів.

У повідомленні не наводиться загальна кількість споживачів, які залишилися без електроенергії або водопостачання в Києві та інших постраждалих областях.

Українські енергетики закликають громадян стежити за офіційними повідомленнями місцевих адміністрацій і операторів мереж щодо графіків відключень та відновлення послуг.

Київ очікує міжнародної реакції

Український уряд закликав міжнародних партнерів звернути особливу увагу на атаки проти об’єктів, що забезпечують стабільну роботу атомних електростанцій.

Шмигаль представив дипломатам інформацію про масштаби удару та наголосив на ризиках для української й європейської ядерної безпеки.

Подальші кроки можуть залежати від оцінки МАГАТЕ, реакції урядів держав-партнерів і результатів обстеження пошкодженої підстанції.

На момент оприлюднення заяви Міністерство енергетики не повідомило, чи потребує Хмельницька АЕС додаткових заходів безпеки та чи змінився режим її роботи після атаки.

Очікується також уточнення масштабів пошкоджень енергетичної інфраструктури в дев’яти областях і строків відновлення щонайменше 13 уражених об’єктів.

UAPresa.com