Експертка: Трамп перебільшує роль України у світовій кризі дизеля

By Ahmet Taş | UA Presa

ВАШИНГТОН, США — Енергетична експертка Ольга Хакова заявила, що українські удари по російських нафтопереробних заводах впливають на світовий ринок дизельного пального, однак їхній вплив значно менший, ніж наслідки кризових подій на Близькому Сході та інших глобальних факторів.

Президент США Дональд Трамп напередодні закликав президента України Володимира Зеленського припинити атаки на російські нафтопереробні потужності, пов’язавши їх із дефіцитом нафтопродуктів і рекордними цінами на дизель у США. У розмові з DW експертка Глобального енергетичного центру Atlantic Council Ольга Хакова погодилася, що українська кампанія має певний вплив, але назвала картину значно складнішою.

Ціни на нафту зросли більш ніж на 3 відсотки

У понеділок, 14 вересня, ціни на нафту марок Brent і WTI зросли більш ніж на 3 відсотки. За даними DW, ринки реагували насамперед на зупинку нафтопроводу в Саудівській Аравії та атаку на торговельне судно в Ормузькій протоці.

На цьому тлі Дональд Трамп заявив, що Україна має припинити удари по російській нафтопереробній інфраструктурі.

Американський президент пов’язав українські атаки з дефіцитом дизельного пального на міжнародному ринку. Його заява пролунала після того, як ціни на дизель у США перевищили 6 доларів за галон, встановивши новий рекорд.

Однак, за оцінкою Хакової, пояснення ситуації лише діями України не враховує масштабніших процесів, що одночасно впливають на глобальний енергетичний ринок.

Хакова: Ормузька протока має значно більшу вагу

Ольга Хакова наголосила, що на світові ціни на дизель впливає ціла сукупність факторів.

Одним із найважливіших вона назвала ситуацію на Близькому Сході.

За її словами, приблизно 10 відсотків світових морських поставок дизельного пального проходять через Ормузьку протоку. Для порівняння, навіть на пікових рівнях російський експорт дизеля становив приблизно 2–3 відсотки світового попиту.

Це співвідношення, на думку експертки, дає важливий контекст для оцінки заяв Трампа.

Українські удари по російських НПЗ справді скорочують частину пропозиції та створюють додатковий тиск на ринок, але потенційні перебої в Ормузькій протоці мають значно ширші наслідки для світової торгівлі паливом.

Водночас Хакова описала дії України як частину економічної кампанії проти російської воєнної машини.

Американські НПЗ майже компенсували скорочення російських поставок

Точно визначити, яка частина зростання цін пов’язана з Росією, а яка — з Близьким Сходом, за словами Хакової, практично неможливо.

Світовий дизельний ринок залежить від великої кількості змінних: роботи НПЗ, транспортних маршрутів, запасів, експорту великих виробників та геополітичних ризиків.

Експертка навела показники американського ринку. За її словами, НПЗ у США працюють приблизно на 95,97 відсотка своїх потужностей і фактично майже компенсували скорочення обсягів дизеля, які раніше надходили з Росії.

США раніше експортували близько 1,3 млн барелів дизельного пального на добу, тоді як зараз показник зріс приблизно до 1,9 млн барелів на добу, наблизившись до 2 млн.

На думку Хакової, це демонструє здатність світового ринку адаптуватися до зміни джерел постачання.

Дизель дорожчає інакше, ніж бензин

Особливість дизельного ринку полягає також у тому, що попит на ньому важче скоротити навіть за високих цін.

Як пояснила Хакова, коли дорожчає бензин, окремі споживачі можуть менше користуватися автомобілями та скоротити власне споживання.

З дизелем ситуація інша.

Це пальне забезпечує роботу вантажного транспорту, важкої техніки, промислових підприємств і значної частини логістичної інфраструктури.

Тому підвищення ціни не означає, що економіка просто відмовиться від його використання. Вищі витрати поглинають підприємства, перевізники та споживачі, а згодом вони можуть відображатися у вартості товарів і послуг.

Саме ця низька еластичність попиту робить дизельний ринок особливо чутливим до перебоїв із постачанням.

Припинення українських ударів не вирішить глобальну проблему

Хакова вважає, що навіть повне припинення Україною ударів по російських НПЗ не усуне глобальний дефіцит дизельного пального.

Такий крок міг би забезпечити короткострокове полегшення або дещо знизити напруження на ринку, але основні причини проблеми залишилися б.

«Це точно не вирішило б глобальну проблему дефіциту дизельного пального».

За оцінкою експертки, тенденції на міжнародному ринку мають значно ширший масштаб.

Вона також звернула увагу на військовий аспект української стратегії.

Удари по російській нафтовій інфраструктурі є одним зі способів, якими Київ намагається зменшити доходи та паливні можливості Росії у війні.

Тому вимагати від України односторонньо відмовитися від такого інструменту без відповідних кроків з боку Москви, за словами Хакової, виглядає однобічно.

Експертка пропонує пов’язати обмеження ударів із Patriot

Хакова назвала кілька альтернатив, які могла б розглянути адміністрація Трампа.

Одним із варіантів вона вважає використання каналів зв’язку між Вашингтоном і Москвою для обговорення тимчасового перемир’я.

Наприклад, Сполучені Штати могли б запропонувати Росії тримісячну паузу в бойових діях або взаємне обмеження ударів.

Інший варіант стосується переговорів безпосередньо з Києвом.

Хакова припустила, що якщо США просять Україну відмовитися від атак на російську нафтову та газову інфраструктуру, то Вашингтон міг би запропонувати Києву достатню кількість ракет Patriot для захисту критичної інфраструктури протягом зими.

У своєму прикладі експертка згадала близько 300 ракет Patriot як можливий обсяг, який міг би стати частиною ширшої домовленості.

Це була саме експертна пропозиція Хакової, а не оголошена політика адміністрації США.

Україна — лише один із багатьох чинників дизельної кризи

Хакова наголосила, що напруження на ринку пального складається одразу з кількох факторів.

Крім ситуації на Близькому Сході, значення має те, що Китай експортує менше нафтопродуктів, ніж раніше, оскільки забезпечує власні потреби та попит сусідніх країн.

Додатковою проблемою є низький рівень світових запасів.

Усі ці фактори, за словами експертки, накладаються один на одного.

Саме тому українські атаки на російські НПЗ не можна повністю виключати з рівняння — вони мають вплив. Однак цей вплив, на думку Хакової, не відповідає масштабу, якого очікує Трамп, намагаючись знайти швидкий спосіб знизити ціни перед американськими проміжними виборами.

Таким чином, глобальну дизельну кризу не можна пояснити одним чинником.

Українські удари по російській нафтопереробці, ризики в Ормузькій протоці, обмежений експорт Китаю, низькі резерви та загальна напруженість на світовому енергетичному ринку одночасно впливають на пропозицію та ціни.

За оцінкою Хакової, припинення українських ударів могло б дещо зменшити тиск, однак саме по собі не усуне глобального дефіциту дизельного пального.

UAPresa.com