Мерц закликав Трампа запросити Зеленського на саміт G20 у Маямі в грудні

Ахмет Таш | UA Presa

БЕРЛІН, НІМЕЧЧИНА — Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц закликав президента США Дональда Трампа запросити Володимира Зеленського на саміт G20 і оголосив про 200 мільйонів євро зимової допомоги Україні під час зустрічі в Берліні.

Як повідомляє турецькомовна редакція DW, президент України Володимир Зеленський під час переговорів із Мерцом наголосив, що Україна та європейські держави мають безпосередньо брати участь у будь-яких мирних переговорах із Росією.

Зустріч відбулася приблизно за тиждень до запланованого поновлення переговорів між українською та російською делегаціями. Сторони також обговорили безпекові гарантії, відновлення України й підтримку енергетичного сектору в зимовий період.

Мерц закликав запросити Зеленського на саміт G20

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц звернувся до президента США Дональда Трампа із закликом запросити Зеленського на саміт G20, який планують провести в грудні в Маямі.

Мерц заявив, що якщо Трамп вирішить запросити на зустріч президента Росії Володимира Путіна, то одним із головних питань саміту неминуче стане війна Росії проти України.

«Якщо обговорюють Україну, президент України також має бути за столом».

За словами Мерца, рішення щодо завершення війни та майбутньої системи безпеки не можуть ухвалювати без участі Києва. Канцлер також наголосив на необхідності безпосереднього представництва України на міжнародних переговорах, під час яких розглядатимуть її майбутнє.

Заклик Мерца відповідає позиції більшості європейських держав, які виступають проти укладення домовленостей щодо України без участі українського керівництва.

Зеленський наполягає на участі Європи

Президент України Володимир Зеленський заявив, що в переговорах із Росією повинні брати участь не лише Україна та США, а й представники європейських держав.

«Європа є частиною цього процесу, частиною шляху до миру».

За словами Зеленського, досягнення тривалого й надійного миру буде неможливим, якщо Європа не отримає місця за переговорним столом. Він зазначив, що європейські держави безпосередньо залучені до підтримки України та майбутнього забезпечення її безпеки.

Зеленський також повідомив про нові переговори в Брюсселі під головуванням Європейської комісії. Очікується, що до зустрічі долучаться представники НАТО та США.

На рівні робочих груп сторони планують обговорити програми післявоєнної відбудови України, пакети економічної підтримки та гарантії безпеки, які мають діяти після можливого припинення вогню.

Німеччина виділить 200 мільйонів євро

Мерц оголосив, що уряд Німеччини збільшить підтримку України в зимовий період і виділить для цього додаткові 200 мільйонів євро.

Ці витрати спочатку не були передбачені у федеральному бюджеті. Кошти планують спрямувати на допомогу населенню та підтримку енергетичної інфраструктури, яка регулярно зазнає російських ракетних і дронових атак.

Допомога має особливе значення напередодні зимового періоду, оскільки пошкодження електростанцій, мереж і систем опалення створюють ризик тривалих відключень електроенергії та тепла.

Мерц також повідомив, що 19 листопада планують провести нове засідання «Коаліції охочих». На цій зустрічі Німеччина спробує переконати партнерів зберегти або збільшити обсяги допомоги Україні у 2027 році.

Учасники коаліції також мають підтвердити готовність надати Україні довгострокові гарантії безпеки після можливого припинення вогню. За словами Мерца, пов’язані із цим військові навчання вже розпочалися.

Переговори в Абу-Дабі заплановані на 10–11 листопада

Спеціальний представник США Стів Віткофф раніше повідомив про намір Вашингтона організувати зустріч української та російської делегацій 10–11 листопада в Абу-Дабі.

Кремль і президент України підтвердили плани проведення переговорів. Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що російську делегацію очолить радник Путіна Володимир Мединський.

За словами Віткоффа, учасники зустрічі мають обговорити заходи зі зниження рівня напруженості та можливі механізми безпеки на післявоєнний період.

Поки що не повідомляється, чи планують сторони розглянути конкретний проєкт припинення вогню або часові межі подальших переговорів.

Попередні мирні переговори за посередництва США відбулися в лютому. Тоді українські та російські представники не змогли досягти остаточної домовленості щодо припинення бойових дій.

Енергетична інфраструктура знову стала ціллю

Дипломатичні зусилля тривають на тлі нових взаємних атак України та Росії на енергетичну інфраструктуру.

Українські військові атакували нафтопереробний завод «Славнефть-ЯНОС» у Ярославлі, приблизно за 250 км на північний схід від Москви.

Губернатор Ярославської області Михайло Євраєв повідомив, що внаслідок атаки двоє працівників зазнали поранень, а інфраструктура підприємства отримала значні пошкодження. На території заводу також виникла пожежа, яку гасили рятувальні служби.

Російська влада стверджує, що системи протиповітряної оборони перехопили 124 безпілотники, спрямовані на підприємство. Російські військові також заявили про нібито знищення або перехоплення загалом 856 українських безпілотників над територією країни.

Ярославський завод має потужність переробки приблизно 15 мільйонів тонн сирої нафти на рік. На підприємстві виробляють бензин, дизельне пальне та паливо для систем опалення.

Київ пояснює удари по російських нафтопереробних підприємствах наміром обмежити доходи, які Москва використовує для фінансування війни.

Водночас найбільша приватна енергетична компанія України ДТЕК повідомила, що три теплоелектростанції були змушені припинити виробництво електроенергії після масштабних російських ударів.

За інформацією компанії, об’єкти атакували десятками ракет і безпілотників. Російська сторона не надала детального коментаря щодо масштабів пошкоджень українських електростанцій.

Заявлені сторонами кількість безпілотників і розміри пошкоджень не були незалежно підтверджені.

Наступним питанням стануть гарантії безпеки

Зустріч у Берліні продемонструвала, що Німеччина наполягає на участі України та європейських держав у переговорах щодо завершення війни.

За оцінкою DW, позиція німецького уряду щодо подальшої допомоги Україні та майбутніх гарантій безпеки помітно відрізняється від підходу адміністрації Дональда Трампа.

Берлін одночасно готує нову зимову допомогу, працює над збереженням міжнародної підтримки у 2027 році та обговорює механізми захисту України після можливого припинення вогню.

Найближчими етапами дипломатичного процесу мають стати консультації в Брюсселі, засідання «Коаліції охочих» 19 листопада та заплановані на 10–11 листопада переговори української й російської делегацій в Абу-Дабі.

UAPresa.com