Зеленський змінив головнокомандувача ЗСУ: Сирського замінив Драпатий

Ахмет Таш | UA Presa

КИЇВ, УКРАЇНА — Президент Володимир Зеленський змінив вище військове керівництво України, призначивши генерал-майора Михайла Драпатого головнокомандувачем ЗСУ замість Олександра Сирського після кількох днів суспільних протестів.

Рішення стало найбільшою зміною у військовому командуванні України за останній період повномасштабної війни. Воно було ухвалене на тлі відкритого конфлікту між попереднім керівництвом армії та звільненим міністром оборони Михайлом Федоровим, а також вимог військових, ветеранів і учасників вуличних акцій прискорити реформування Збройних сил.

В офіційному зверненні Зеленський назвав Драпатого новим головнокомандувачем, подякував Сирському за оборону Києва, Харківську операцію та дії на Курському напрямку й повідомив, що передача повноважень має відбутися без порушення керованості військ.

Зміна відбулася після кількох днів протестів

Політична й військова криза загострилася після звільнення 35-річного міністра оборони Михайла Федорова, який пропрацював на посаді близько шести місяців. Федорова вважали прихильником цифровізації, дронових технологій, швидких закупівель і використання даних для оцінювання ефективності бойових підрозділів.

Після його звільнення тисячі людей вийшли на акції у Києві та інших українських містах. Учасники протестів вимагали повернення Федорова та відставки Сирського, якого критики пов’язували з жорсткою вертикаллю управління, повільним упровадженням технологічних рішень і недостатньою увагою до збереження особового складу. До протестів долучалися ветерани, військовослужбовці у відпустці та представники громадянського суспільства.

Перед остаточним рішенням Зеленський провів серію зустрічей із командирами корпусів та іншими представниками вищого військового керівництва. Офіс президента повідомив, що під час цих консультацій аналізували модернізацію системи командування, продовження корпусної реформи, забезпечення військ і ситуацію на фронті.

Сирський був головнокомандувачем, а не начальником Генштабу

У деяких повідомленнях Олександра Сирського називають начальником Генерального штабу, однак це неточне визначення його посади.

Сирський очолював Збройні сили України як головнокомандувач ЗСУ. Посада начальника Генерального штабу є окремою посадою у структурі військового управління. В офіційному зверненні Зеленський також згадав начальника Генерального штабу Андрія Гнатова та повідомив, що з ним і Сирським обговорили майбутні формати служби та належну передачу обов’язків.

Сирський обіймав посаду головнокомандувача з 2024 року. Зеленський відзначив його роль в обороні Києва на початку повномасштабного вторгнення, Харківській наступальній операції та бойових діях у Курській області. Водночас протягом його каденції посилювалася критика методів командування та втрат у тривалих фронтових операціях.

Його подальша роль поки що остаточно не визначена. Президент повідомив лише про обговорення «майбутніх форматів служби», не назвавши конкретної нової посади для колишнього головнокомандувача.

Хто такий Михайло Драпатий

Новому головнокомандувачу Михайлу Драпатому 43 роки. Він має понад десятилітній досвід бойових дій проти російських військ і вважається представником молодшого покоління українських генералів. У 2024–2025 роках Драпатий командував Сухопутними військами, а згодом виконував інші оперативні завдання у вищій системі командування.

Після призначення Драпатий заявив, що служба Україні завжди була для нього честю, а під час війни означає абсолютну відповідальність. Він пообіцяв працювати з повною зосередженістю та повагою до людей, які захищають державу.

Його кандидатуру позитивно сприйняв Федоров, назвавши призначення новою надією та голосом змін, який уже неможливо було ігнорувати. Частина учасників протестів також вважала Драпатого одним із командирів, здатних поєднати бойовий досвід із технологічною модернізацією армії.

Конфлікт Федорова і Сирського вийшов у публічну площину

Відставка Федорова зробила публічним конфлікт між Міністерством оборони та вищим військовим керівництвом.

Після звільнення Федоров звинуватив Сирського у блокуванні реформ, створенні бюрократичних перешкод і збереженні надмірно централізованої моделі командування. Він стверджував, що пропонував Зеленському змінити головнокомандувача та начальника Генерального штабу, але сторони не змогли досягти робочого компромісу.

Зеленський раніше визнав, що між військовим командуванням і Міністерством оборони існував системний конфлікт, який потребував його особистого втручання. Після звільнення Федорова президент тимчасово доручив керівництво оборонним відомством Євгенію Хмарі, який мав досвід роботи у сфері безпеки, технологічних операцій і далеких ударів.

Водночас Зеленський зустрівся з Федоровим після рішення про зміну головнокомандувача та запропонував йому іншу керівну посаду, пов’язану з координацією технологічного потенціалу держави. Чи погодився колишній міністр на цю пропозицію, станом на момент оголошення рішення не повідомлялося.

Перед Драпатим поставили завдання оновити оборонну стратегію

Зеленський доручив новому головнокомандувачу разом із Євгенієм Хмарою та іншими командирами підготувати оновлену стратегію оборони України.

Серед визначених завдань — продовження корпусної реформи, прискорення постачання зброї, безпілотників та іншого обладнання, посилення протиповітряної оборони й формування чіткішого бачення мобілізаційного процесу. Президент також наголосив, що всі поточні операції мають продовжуватися без перерви, а програми далекобійних і середньодальних ударів — виконуватися за затвердженим планом.

Зміна керівництва відбувається під час активних бойових дій, тому головним короткостроковим ризиком залишається передача повноважень без порушення командування фронтовими підрозділами. Зеленський заявив, що процес має бути максимально скоординованим та інституційним.

Довгостроковим випробуванням для Драпатого стане поєднання технологічної модернізації з потребами масштабної армії, яка продовжує вести бойові дії на великій протяжності фронту. Від нього також очікуватимуть відповіді на суспільні вимоги щодо збереження життя військових, прозорішого управління та швидшого впровадження перевірених фронтом рішень.

Наслідки кадрової перестановки ще не визначені

Призначення Драпатого стало реакцією не лише на внутрішню суперечку посадовців, а й на значний суспільний тиск. Воно показало, що громадські протести навіть під час воєнного стану можуть впливати на рішення у найвищому військово-політичному керівництві.

Однак зміна однієї посадової особи сама по собі не вирішує проблеми координації між Генеральним штабом, Міністерством оборони, виробниками зброї та бойовими командирами. Ефективність нового керівництва оцінюватимуть за темпами постачання техніки, результатами корпусної реформи, змінами у мобілізації та здатністю зберігати керованість армії під час війни.

Офіційне оформлення кадрових рішень Зеленський анонсував на наступний день після свого звернення. Подальші укази та урядові рішення мають уточнити статус Сирського, структуру оновленого Генерального штабу й можливу нову посаду Федорова.

UAPresa.com