Мобілізація в Україні: понад 600 нападів на працівників ТЦК

Ahmet Taş | UA Presa

КИЇВ, УКРАЇНА — В Україні посилюється напруга навколо мобілізації: правоохоронці фіксують сотні нападів на працівників ТЦК, тоді як громадяни дедалі частіше повідомляють про примус, побиття та незаконне утримання.

На п’ятому році повномасштабного російського вторгнення країна потребує поповнення бойових підрозділів, однак страх перед фронтом, тривалість війни та недовіра до способів проведення мобілізації поглиблюють конфлікти між громадянами й представниками системи комплектування.

У репортажі BBC описані історії військовослужбовців, які зазнали нападів під час виконання службових обов’язків, а також чоловіків, котрі звинувачують представників мобілізаційних груп у незаконному застосуванні сили.

Понад 600 нападів на працівників ТЦК

За даними, які Національна поліція надала українським медіа, станом на 7 квітня 2026 року від початку повномасштабного вторгнення було зафіксовано 611 нападів на працівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки під час виконання ними службових обов’язків.

Унаслідок цих нападів загинули троє військовослужбовців. Найбільше інцидентів зареєстрували в Харківській області, Києві та Дніпропетровській області.

Статистика свідчить про стрімке зростання насильства: у 2022 році поліція зафіксувала п’ять випадків, у 2023-му — 38, у 2024-му — 118, а протягом 2025 року — 341. За перші місяці 2026 року було зареєстровано вже понад 100 випадків опору або нападів.

У квітні в різних регіонах сталися одразу кілька тяжких інцидентів. У Львові працівник ТЦК загинув після ножового поранення, у Вінниці були поранені двоє військовослужбовців, а в Харкові ножове поранення отримав ще один представник центру комплектування.

Військового побили під час пошуку порушників

Одним із героїв матеріалу BBC став військовослужбовець Василь Крупич, який раніше воював кулеметником на Донбасі, а після поранення продовжив службу в тилу.

За словами Крупича, у грудні 2025 року він перебував у складі групи, яка перевіряла військово-облікові документи. Двоє чоловіків відмовилися пред’явити документи й спробували втекти.

Під час переслідування один із них нібито вдарив військовослужбовця металевим предметом. Крупич зазнав перелому ребра та інших травм і провів близько шести тижнів у лікарні. Судовий розгляд у зв’язку з нападом, за його словами, ще триває.

Для військового цей інцидент став не лише особистою травмою, а й свідченням дедалі більшого відчуження між людьми, які пройшли фронт, і тими, хто всіма способами намагається уникнути служби.

«Ми воювали й захищали своїх людей. Тепер на нас нападають».

Водночас Крупич визнає, що основною причиною небажання людей іти до війська є страх загинути: «Усі бояться померти».

Кількість скарг на дії ТЦК також зросла

Насильство спрямоване не лише проти військовослужбовців. Громадяни також дедалі частіше звертаються зі скаргами на дії представників ТЦК та СП.

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець повідомив, що за підсумками 2025 року його офіс отримав 6 127 звернень щодо можливих порушень з боку окремих представників центрів комплектування.

Для порівняння, у 2022 році таких звернень було лише 18, у 2024 році — 3 312. За чотири роки кількість офіційних скарг збільшилася у 333 рази.

Під час моніторингових відвідувань центрів комплектування працівники Офісу омбудсмана фіксували випадки незаконного обмеження свободи, побиття, примусу та неналежних умов утримання.

Лубінець наголосив, що працівники ТЦК не мають повноважень самостійно затримувати або силоміць утримувати громадян. Омбудсман закликав документувати кожен можливий випадок перевищення повноважень і повідомляти про нього компетентні органи.

Професор заявив про побиття попри відстрочку

BBC також розповіла історію університетського викладача Кирила Огданського з Дніпра, який, за його словами, мав законну відстрочку від мобілізації.

Огданський стверджує, що до нього на вулиці підійшов чоловік у цивільному одязі та зажадав перевірити військово-облікові документи. Викладач звернув увагу, що під час таких заходів у групі повинні перебувати поліцейські.

Після заперечення, за словами чоловіка, у нього вибили з рук телефон, силоміць заштовхнули до автобуса та почали бити. Огданський також заявив, що йому погрожували негайним направленням до району бойових дій.

Після інциденту викладач провів два тижні в лікарні з травмою шиї, синцями й ушкодженнями обличчя. Він подав офіційні скарги, але тривалий час не хотів публічно розповідати про подію, побоюючись, що Росія використає її у своїй пропаганді.

«Якщо всі мовчатимуть, чому це має припинитися?»

Огданський наголосив, що розуміє необхідність мобілізації, однак це, на його думку, не виправдовує незаконне застосування сили.

Страх перед фронтом поглиблює кризу довіри

Однією з ключових причин суспільної напруги залишається страх перед загибеллю або тяжким пораненням. Після більш ніж чотирьох років великої війни майже кожна українська родина знає військового, який загинув, був поранений або тривалий час перебуває на фронті.

На початку російського вторгнення десятки тисяч людей добровільно вступали до Сил оборони. Згодом потік добровольців скоротився, а навантаження на мобілізаційну систему збільшилося.

Ситуацію ускладнюють відеозаписи примусового доставлення чоловіків до автомобілів, які в побуті отримали назву «бусифікація». Частина таких відео документує реальні порушення, частина може бути вирвана з контексту або поширюватися в межах російських інформаційних операцій.

Через це суспільна дискусія часто зводиться до двох крайнощів: нападів на військовослужбовців або виправдання будь-яких дій мобілізаційних груп. Обидва підходи поглиблюють недовіру та ускладнюють поповнення війська.

Міноборони визнало потребу змін

Колишній міністр оборони Михайло Федоров у червні визнавав, що в окремих ТЦК застосовується сила і що такі випадки потребують системного реагування.

За його словами, більшість громадян проходять мобілізаційні процедури без конфліктів, однак навіть окремі порушення руйнують довіру до всієї системи.

Міністерство оборони під керівництвом Федорова розпочало підготовку реформи, яка передбачала нові контракти з визначеними строками служби, зрозуміліші правила ротацій, підвищені виплати для бойових посад і поступове звільнення військовослужбовців, які перебувають в армії з 2022 року або раніше.

Офіс омбудсмана, зі свого боку, запропонував повністю цифровізувати перевірку військово-облікових даних, заборонити роботу груп оповіщення без технічних засобів для зчитування електронних документів і встановити чітку відповідальність за перевищення повноважень.

Подальші кроки залежатимуть від нового керівництва

Після кадрових змін у Міністерстві оборони обов’язки очільника відомства виконує Євгеній Хмара. Офіційно мобілізацію визначено одним із головних пріоритетів для збереження боєздатності української армії.

Наразі невідомо, у якому вигляді нове керівництво продовжить усі проєкти, започатковані за Федорова. Водночас необхідність реформування визнають і Міністерство оборони, і Офіс омбудсмана.

Зниження напруги потребуватиме одночасного захисту військовослужбовців від нападів, відповідальності посадовців за незаконне насильство, прозорих строків служби, ефективних ротацій та зрозумілих правил мобілізації.

Без відновлення довіри між державою, військовими та громадянами силовий підхід може лише посилити опір, тоді як нестача людей на фронті продовжуватиме загрожувати обороноздатності країни.

UAPresa.com