Єврокомісія нагадала Україні про реформу призначення генпрокурора

By Ahmet Taş | UA Presa

БРЮССЕЛЬ, БЕЛЬГІЯ — Європейська комісія закликала Україну гарантувати незалежність НАБУ і САП та підтвердила важливість реформи процедури призначення і звільнення генерального прокурора для подальшого просування країни до членства в ЄС.

Заява пролунала на тлі останніх подій навколо Офісу генерального прокурора, антикорупційної операції «Карфаген» та загострення відносин між колишнім генпрокурором Русланом Кравченком і керівництвом НАБУ та САП. У Брюсселі не стали оцінювати конкретні кримінальні провадження, однак наголосили: незалежність антикорупційних інституцій і реформа прокуратури залишаються частиною ключових зобов’язань України на шляху до ЄС.

Єврокомісія наголосила на незалежності НАБУ і САП

Речник Європейської комісії Гійом Мерсьє заявив 14 вересня в Брюсселі, що ЄС уважно стежить за ситуацією навколо українських антикорупційних органів.

За його словами, Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура мають бути захищені від втручання і повинні мати можливість належним чином виконувати свої функції.

Єврокомісія вже неодноразово називала НАБУ і САП одними з ключових інституцій для забезпечення верховенства права в Україні. Ще у попередніх оцінках Брюссель наголошував, що ці органи повинні діяти незалежно, зокрема під час розслідувань щодо високопосадовців та інших політично чутливих справ.

Водночас Мерсьє відмовився коментувати конкретні кримінальні провадження та давати оцінку діям окремих посадовців.

Позиція ЄС, за його словами, полягає у нульовій толерантності до корупції та необхідності забезпечити ефективне запобігання, розслідування і кримінальне переслідування корупційних правопорушень.

Реформа генпрокурора залишається серед пріоритетів ЄС

Європейська комісія окремо нагадала про необхідність реформувати процедуру призначення та звільнення генерального прокурора України.

Ця вимога не є новою. У звітах Єврокомісії вже зазначалося, що процедура має стати більш об’єктивною, прозорою та заснованою на професійних якостях кандидатів, щоб зменшити ризики політизації посади.

Реформа також входить до десяти пріоритетів, погоджених між Україною та Європейською комісією і неформально названих «планом Качки–Кос» — за прізвищами українського представника Тараса Качки та єврокомісарки з питань розширення Марти Кос.

Серед відповідних завдань є перегляд правил відбору та звільнення генерального прокурора, а також запровадження прозоріших і конкурентних процедур добору прокурорів на керівні посади.

Ці зміни пов’язані з переговорним Кластером 1 «Основи», який охоплює верховенство права, судову реформу, боротьбу з корупцією та функціонування демократичних інституцій.

Високопосадові справи в ЄС назвали показником роботи системи

Мерсьє також звернув увагу на розслідування резонансних корупційних справ в Україні.

На думку Єврокомісії, сам факт того, що антикорупційні органи розслідують справи щодо впливових посадовців або осіб, близьких до політичного керівництва, може свідчити про наявність у державі інституцій, здатних виконувати свої функції.

Брюссель при цьому не оцінює винуватість конкретних фігурантів.

Для ЄС ключовим критерієм є те, чи можуть НАБУ, САП та інші правоохоронні інституції проводити розслідування без політичного тиску, а суди — ухвалювати рішення відповідно до закону.

У попередніх оцінках Єврокомісія визнавала, що НАБУ, САП і Вищий антикорупційний суд сформували практику розслідування та розгляду справ щодо корупції на високому рівні, хоча водночас Брюссель продовжує вимагати додаткових інституційних гарантій.

Операція «Карфаген» загострила конфлікт навколо прокуратури

Нова реакція Єврокомісії з’явилася після антикорупційної операції «Карфаген», яку проводили НАБУ і САП.

За версією слідства, йдеться про діяльність злочинної організації, учасників якої підозрюють у прикритті шахрайських кол-центрів та легалізації коштів, одержаних злочинним шляхом. У межах операції слідчі дії проводилися й у структурі Офісу генерального прокурора.

Руслан Кравченко заявляв, що особисто не має процесуального статусу у справі «Карфаген», а ситуацію навколо себе називав політичним тиском.

Пізніше Кравченко висунув власні претензії до керівництва антикорупційних органів, стверджуючи, що справжньою метою окремих дій НАБУ і САП нібито було отримання доступу до матеріалів кримінальних проваджень щодо їхніх співробітників.

НАБУ і САП, своєю чергою, назвали останні заяви Кравченка продовженням інформаційного і системного тиску на незалежні антикорупційні інституції. Директор НАБУ Семен Кривонос заявив, що на момент брифінгу офіційної підозри йому не вручали.

Події навколо Кравченка збіглися з вимогами Брюсселя

Дискусія про реформу прокуратури загострилася саме тоді, коли політична ситуація навколо Руслана Кравченка різко змінилася.

Президент України Володимир Зеленський 14 вересня відсторонив Кравченка від посади генерального прокурора та направив до Верховної Ради подання щодо його звільнення.

Це рішення не означає, що Європейська комісія пов’язує свої вимоги щодо реформ безпосередньо з конкретною кадровою зміною.

Навпаки, у Брюсселі підкреслили, що йдеться про системну реформу, яка має діяти незалежно від того, хто саме обіймає посаду генерального прокурора.

Її метою має бути створення процедури, в якій професійність, доброчесність, прозорі критерії та належні запобіжники від політичного впливу матимуть визначальне значення.

Саме тому питання призначення і звільнення генпрокурора внесене до євроінтеграційних орієнтирів України, а не розглядається лише як внутрішня кадрова справа.

Верховенство права залишатиметься критерієм вступу до ЄС

Для України вимоги щодо НАБУ, САП та прокуратури безпосередньо пов’язані з переговорним процесом про членство в Європейському Союзі.

Єврокомісія оцінює не лише ухвалення законів, а й те, як вони виконуються на практиці та чи можуть незалежні інституції діяти без неналежного політичного впливу.

У 2025 році Брюссель уже різко реагував на законодавчі зміни, які могли послабити незалежність НАБУ та САП. Після внутрішньої та міжнародної критики Україна відновила ключові гарантії їхньої автономії.

Тепер увага ЄС знову зосереджена на інституційних гарантіях.

Єврокомісія очікує, що Україна продовжить реформу прокуратури, захистить незалежність спеціалізованих антикорупційних органів і виконає домовленості в межах переговорного Кластера 1.

Для Брюсселя питання полягає не в тому, хто персонально очолюватиме Офіс генерального прокурора, а в тому, за якими правилами ця людина буде обрана, наскільки незалежною буде система та чи зможуть антикорупційні органи розслідувати справи без втручання.

Від прогресу у цих питаннях залежатиме й оцінка готовності України до подальших етапів переговорів про членство в Європейському Союзі.

UAPresa.com