Вибори в Україні: можливі суперники Зеленського і нові опитування

Юсуф Інан | UA Presa

КИЇВ, УКРАЇНА — Колишній головнокомандувач Збройних сил України Валерій ЗАЛУЖНИЙ є найближчим потенційним суперником президента Володимира ЗЕЛЕНСЬКОГО за жовтневим опитуванням Rating Group, тоді як дискусія про вибори триває на тлі воєнних обмежень.

В огляді Newsweek, який переказало видання Novosti-N, серед можливих учасників майбутніх президентських перегонів також названі Кирило Буданов, Михайло Федоров і Петро Порошенко. Йдеться про потенційних претендентів, а не про зареєстрованих кандидатів. Поряд із персоналіями центральними питаннями залишаються безпека голосування, правові умови та можливість забезпечити участь громадян.

Новий поштовх обговоренню дали заяви президента США Дональда ТРАМПА. За повідомленням Deutsche Welle, 10 жовтня він закликав українців обрати нового керівника, здатного укласти угоду про завершення війни. Заява пролунала після критики Зеленським домовленостей Вашингтона й Москви щодо російського дизельного пального.

Умови виборів: перемир’я та законодавство

Зеленський 11 жовтня заявив в інтерв’ю ABC News, що Україна може організувати вибори, якщо Росія погодиться на 60 днів повного припинення вогню. Як повідомляє Deutsche Welle, президент пов’язав можливість проведення голосування із забезпеченням тривалої паузи в бойових діях. Водночас його слова не були оголошенням конкретної дати виборів або початку виборчого процесу.

Речник Кремля Дмитро ПЄСКОВ 12 жовтня відкинув пропозицію двомісячного перемир’я для організації голосування. За повідомленням Deutsche Welle з посиланням на «Інтерфакс», він заявив про готовність російської сторони утриматися від ударів лише безпосередньо в день виборів. Таким чином, підходи Києва та Москви до тривалості необхідного припинення вогню залишилися різними.

Центральна виборча комісія України пояснює, що законодавство про правовий режим воєнного стану забороняє проведення президентських виборів під час його дії. Стаття 108 Конституції передбачає, що президент здійснює свої повноваження до вступу на пост новообраного президента.

Отже, завершення п’ятирічного строку, на який Зеленського обрали у 2019 році, не означало автоматичного припинення його повноважень у травні 2024 року. Політичні вимоги провести голосування та встановлені законом умови його організації є окремими складовими нинішньої дискусії.

Валерій Залужний: найближчий потенційний конкурент

Залужний очолював Збройні сили України впродовж перших двох років повномасштабного російського вторгнення. Нині він обіймає посаду посла України у Великій Британії, що підтверджує офіційна сторінка українського посольства.

За результатами Rating Group, у гіпотетичному першому турі Зеленського підтримали б 22,9% опитаних, а Залужного — 20,2%. Водночас рівень довіри до колишнього головнокомандувача становить 64%, до чинного президента — 53%.

В огляді Newsweek, переказаному Novosti-N, викладачка міжнародної політики Аберістуїтського університету Дженні МЕТЕРС зазначає, що на вибір громадян може суттєво вплинути репутація претендентів, сформована під час війни. Вона звертає увагу на помітну роль Залужного в керівництві обороною країни.

Водночас присутність його прізвища в соціологічних дослідженнях не є підтвердженням участі у виборах. У наведеному огляді Залужного розглядають як можливого претендента, а його чинна офіційна діяльність пов’язана з дипломатичною роботою.

Кирило Буданов: від розвідки до Офісу президента

Керівник Офісу президента України Кирило БУДАНОВ здобув широку публічну впізнаваність під час роботи на чолі Головного управління розвідки Міністерства оборони. Його нинішню посаду підтверджує офіційний сайт президента України.

Rating Group зафіксувала довіру до Буданова на рівні 53%. У відповідях на окреме запитання про голосування в першому турі його обрали 6,7% респондентів.

Метерс у переказаній Novosti-N оцінці характеризує Буданова як військового професіонала, який уникає гучних політичних заяв. Його публічний образ насамперед пов’язаний із розвідкою, безпекою та протидією російській агресії.

Нинішня робота Буданова в президентській команді є важливою частиною контексту. Обговорення його можливого політичного майбутнього не тотожне повідомленню про намір конкурувати із Зеленським. Так само високий рівень довіри сам собою не визначає, яку частку голосів він міг би отримати в реальній кампанії.

Михайло Федоров: увага після відставки

Колишній міністр оборони України Михайло ФЕДОРОВ став відомим завдяки цифровізації державних послуг і роботі над технологічними напрямами оборони. Він очолив Міністерство оборони в січні 2026 року, а його відставка в липні спричинила суспільну дискусію та вуличні акції.

За репортажем NV від 16 липня, протести проти звільнення Федорова відбулися в Києві та інших містах. У столиці учасники зібралися біля театру імені Івана Франка, висловлюючи незгоду з кадровими рішеннями у сфері оборони.

NV навело позиції людей, які пов’язували свою участь не лише з підтримкою конкретного посадовця, а й із питаннями реформ, управлінських підходів та подальших змін у війську. Це зробило відставку Федорова предметом ширшого обговорення.

У жовтневому дослідженні Rating Group довіра до Федорова становила 38%, а підтримка в гіпотетичному першому турі — 7,6%.

Метерс у матеріалі, переказаному Novosti-N, вказує на його популярність у період відставки, водночас порушуючи питання про сприйняття виборцями подальшої критики влади. Ця оцінка стосується можливих політичних перспектив, а не встановленого результату майбутнього голосування.

Петро Порошенко: досвід влади та опозиції

П’ятий президент України Петро ПОРОШЕНКО очолював державу у 2014–2019 роках. Після поразки на президентських виборах він продовжив діяльність в опозиції. Європейська інтеграція, питання безпеки та критика рішень чинної влади залишаються помітними темами його політичних виступів.

В огляді, опублікованому Novosti-N, згадуються як досвід Порошенка на найвищій державній посаді, так і суперечності довкола його політичної кар’єри. Серед них — висунуті проти нього звинувачення в державній зраді, які він відкидає як політично вмотивовані, та запроваджені у 2025 році санкції.

За даними Rating Group, у першому турі Порошенка підтримали б 7,6% опитаних — стільки ж, скільки Федорова. Довіру до нього висловили 24%, недовіру — 70%.

Ці показники відображають одночасну наявність електоральної підтримки та значної частки негативних оцінок. Вони не визначають наперед результат можливої кампанії, який залежатиме від складу учасників, перебігу перегонів і суспільної ситуації на момент голосування.

Більшість опитаних не підтримує вибори зараз

Київський міжнародний інститут соціології у дослідженні, оприлюдненому 5 жовтня, зафіксував, що 71% респондентів виступають проти проведення виборів зараз. Негайне голосування підтримують 24%.

Водночас 53% вважають, що Зеленському варто обмежитися нинішнім строком. У грудні 2025 року такої думки дотримувалися 46%. Участь президента в наступних виборах підтримують 42% опитаних.

Виконавчий директор КМІС Антон ГРУШЕЦЬКИЙ, коментуючи результати, зазначає, що запит на оновлення політичних еліт може поєднуватися з небажанням проводити вибори під час війни. За його оцінкою, критичне ставлення до влади не обов’язково означає підтримку негайного початку виборчого процесу.

Запитання про час проведення виборів і запитання про повторне висування президента вимірюють різні суспільні настрої. Тому ці результати описують ставлення до політичного майбутнього країни, але не формують готового переліку кандидатів і не вказують на єдиного бажаного наступника.

Що враховувати в опитуваннях і підготовці голосування

Rating Group провела телефонне опитування 3–5 жовтня серед 1000 респондентів. Заявлена максимальна похибка вибірки становить 3,1 відсоткового пункта.

КМІС опитав 1002 повнолітніх громадян 12–21 вересня на підконтрольній уряду території. Дослідження не охоплювало жителів окупованих територій та громадян, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

Відмінності у вибірках, датах проведення та формулюваннях запитань важливі для зіставлення результатів. Окремо слід розглядати довіру до публічної особи та готовність проголосувати за неї: це різні показники, які не можна механічно прирівнювати.

Центральна виборча комісія 7 січня 2026 року повідомила про схвалення законодавчих пропозицій щодо виборів після припинення або скасування воєнного стану. Напрацювання охоплюють актуалізацію відомостей про виборців, організацію голосування за кордоном і практичні питання підготовки виборчого процесу.

Поки обговорюються можливі претенденти, проведення реальних перегонів залишається пов’язаним із правовими рішеннями, безпековими умовами та забезпеченням виборчих прав громадян. Саме ці питання визначатимуть перехід від політичних припущень до офіційної кампанії.

UAPresa.com