Україна й Молдова підписали угоду про військово-технічну співпрацю

Ахмет Таш | UA Presa

КИЇВ, УКРАЇНА — Україна й Молдова 26 жовтня підписали угоду про військово-технічну співпрацю, яка передбачає обмін оборонним досвідом і технологіями, зокрема у сфері захисту повітряного простору.

Документ створює основу для спільних проєктів і консультацій між двома країнами. Молдова зацікавлена в українському досвіді протидії безпілотникам. Під час зустрічі в Києві уряди також обговорили залізничний транзит, енергетичні з’єднання та роботу пунктів пропуску, але рішення щодо цих питань перебувають на різних етапах.

За повідомленням Міністерства оборони України, угоду підписали міністр оборони України Євгеній Хмара та міністр оборони Молдови Анатоліє Носатий. На церемонії були присутні прем’єр-міністр України Сергій Корецький і прем’єр-міністр Молдови Василе Тофан.

Що передбачає підписана угода

Міністерство оборони України повідомило, що документ укладено на п’ять років із можливістю автоматичного продовження. Він охоплює обмін практичним досвідом, технічною та науковою інформацією, підготовку фахівців і розвиток спільних оборонних проєктів.

Серед визначених напрямів — модернізація, ремонт і технічне обслуговування військової техніки. Сторони також можуть співпрацювати у сферах військової логістики, інженерного забезпечення, захисту персоналу та критичної інфраструктури.

Окремо документ передбачає обмін досвідом щодо випробування, розробки та закупівлі військової продукції. До можливих форматів належать спільні дослідження, передача практичних знань, а також робота над спроможностями у сфері кіберзахисту, спостереження і захисту повітряного простору.

Підписання угоди визначає рамки такої взаємодії. Воно не означає, що кожен із перелічених проєктів уже має окремий контракт, бюджет або графік реалізації. За поясненням українського Міноборони, співпраця на першому етапі передусім включатиме консультації та обмін досвідом.

Молдова цікавиться захистом від дронів

Прем’єр-міністр Молдови Василе Тофан під час зустрічі заявив, що його країна хоче використати український досвід для пошуку технологічних рішень із захисту повітряного простору. Міністр оборони України Євгеній Хмара, за повідомленням його відомства, зазначив, що Україна вже консультує молдовських партнерів із питань розбудови протиповітряної оборони.

Молдовський уряд повідомив, що від початку війни повітряний простір країни порушували понад 100 разів, а на її території падали безпілотники та уламки снарядів. Ці дані Кишинів наводить як пояснення свого інтересу до засобів спостереження й захисту.

Тофан водночас наголосив, що Молдова зберігає нейтральний статус. Українське Міністерство оборони також зазначило, що реалізація угоди не змінюватиме закріпленого в Конституції Молдови нейтралітету.

Україна просить продовжити залізничну знижку

Ще однією темою переговорів став транзит українських вантажів територією Молдови. Прем’єр-міністр Сергій Корецький повідомив, що Україна звернулася з проханням продовжити на 2027 рік знижку 50% на залізничні транзитні перевезення.

Ця знижка діє з серпня до кінця 2026 року. За словами Корецького, вона допомагає підтримувати альтернативні маршрути експорту на тлі російських атак на українські порти. Він заявив, що за вісім місяців транзитом через Молдову пройшло втричі більше вантажів, однак не навів у цьому повідомленні базового обсягу для порівняння.

Київ також запропонував використовувати українські локомотиви та бригади на ділянці Окниця — Берешти для збільшення перевезень. Продовження знижки й ця транспортна пропозиція є предметом подальшого узгодження; про остаточне рішення щодо умов на 2027 рік не повідомлялося.

Енергетика: допомога та нове з’єднання

Корецький заявив, що Україна розраховує на розвиток енергетичних з’єднань із Молдовою та взаємну аварійну допомогу в разі потреби. Сторони обговорили також співпрацю щодо газового транзиту Трансбалканським коридором. За словами українського прем’єра, молдовські компанії вже користуються українськими газосховищами.

Молдовський уряд повідомив, що країни хочуть прискорити підписання меморандуму між операторами електромереж «Молделектрика» та «Укренерго». Отже, меморандум обговорювали як наступний крок, а не як документ, уже підписаний під час візиту.

Серед енергетичних планів — підготовка другого кола лінії електропередачі Бєльці — Дністровськ. За оцінкою молдовської сторони, це з’єднання могло б збільшити спроможність обміну електроенергією приблизно на 500 МВт. Цей показник є очікуваним результатом проєкту, а не вже доступною додатковою потужністю.

На кордоні планують розширити спільний контроль

Корецький повідомив про готовність сторін поширити спільний контроль ще на два пункти пропуску. За інформацією українського уряду, відповідну угоду планують підписати найближчим часом.

Під час переговорів також ішлося про тимчасовий міст Ямпіль — Косеуць. Український прем’єр заявив, що основні роботи на ньому мають завершитися до кінця року. Молдовська сторона пов’язує розвиток дорожніх і залізничних коридорів та модернізацію пунктів пропуску з потребою полегшити перевезення товарів і відбудову України.

Таким чином, військово-технічну угоду сторони вже підписали, тоді як окремий документ про розширення спільного прикордонного контролю ще готують. Терміни запуску контролю на кожному з додаткових пунктів не оголошені.

Уряди відновлюють двосторонні та тристоронні формати

Український уряд повідомив, що прем’єри домовилися відновити роботу міжурядової комісії з торговельно-економічного співробітництва. Вони також планують повернутися до формату «Одеського трикутника», до якого входять Україна, Молдова та Румунія. Корецький заявив про намір провести його засідання на рівні прем’єр-міністрів.

Сторони обговорили й координацію руху до Європейського Союзу. За позицією Корецького, інтеграція двох країн має як безпекове, так і економічне значення. Молдовський уряд назвав транспорт, торгівлю та енергетику серед ключових тем київської зустрічі.

Найближчими практичними кроками мають стати визначення спільних оборонних проєктів у межах підписаної угоди та окремі рішення щодо кордону, електромереж і залізничного транзиту. Для кожного з цих напрямів сторони ще мають погодити конкретні умови реалізації.

UAPresa.com