Центральна Азія й Азербайджан зближуються: Середній коридор у центрі

Юсуф Інан | UA Presa

ЧОЛПОН-АТА, КИРГИЗСТАН — Президенти Азербайджану та п’яти держав Центральної Азії зібралися в Киргизстані, продемонструвавши поглиблення регіональної співпраці на тлі зростання стратегічного значення транспортних, енергетичних і торговельних маршрутів через Каспійське море.

У зустрічі 31 липня 2026 року в Чолпон-Аті взяли участь президент Киргизстану Садир Жапаров, президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв, президент Узбекистану Шавкат Мірзійоєв, президент Таджикистану Емомалі Рахмон, президент Туркменістану Сердар Бердимухамедов і президент Азербайджану Ільхам Алієв. За підсумками переговорів було ухвалено Чолпон-Атинську декларацію.

Стратегічне значення зустрічі полягає не лише в тому, що шість президентів опинилися за одним столом. Азербайджан уперше взяв участь у цьому форматі як повноправний учасник, а Каспійське море дедалі чіткіше постає не як географічний бар’єр, а як міст між Центральною Азією, Південним Кавказом, Туреччиною та європейськими ринками.

Азербайджан уперше долучився як повноправний учасник

Рішення про повноцінне приєднання Азербайджану до консультативного формату було ухвалене на зустрічі лідерів Центральної Азії в Ташкенті у листопаді 2025 року.

До цього Ільхам Алієв брав участь у подібних зустрічах як почесний гість. У Чолпон-Аті він уже сидів за столом переговорів на рівних з президентами п’яти центральноазійських держав.

За словами Алієва, лише від початку 2023 року він здійснив 16 візитів до країн Центральної Азії, тоді як лідери регіону за цей період відвідали Азербайджан 26 разів.

Президент Азербайджану назвав Центральну Азію та свою країну фактично єдиним геополітичним і геоекономічним простором. Це формулювання є політичною оцінкою Баку, а не офіційним створенням нового міждержавного об’єднання. Водночас частота самітів, двосторонніх угод та інфраструктурних проєктів свідчить про поступове оформлення більш системної співпраці.

Середній коридор стає стратегічною основою нового формату

Найочевидніше економічне пояснення зближення Азербайджану та Центральної Азії — розвиток Транскаспійського міжнародного транспортного маршруту, відомого як Середній коридор.

Маршрут дозволяє перевозити вантажі з Китаю та Центральної Азії через Казахстан і Каспійське море до Азербайджану, а далі через Грузію і Туреччину до європейських ринків.

Таким чином, центральноазійські держави формують східну частину коридору, тоді як Азербайджан виконує роль одного з ключових західних вузлів на Каспії.

За оцінками Світового банку, скоординоване вдосконалення інфраструктури, митних процедур і логістики може до 2030 року приблизно вдвічі скоротити час перевезень та суттєво збільшити товарні потоки вздовж маршруту.

Для країн, які не мають прямого виходу до світового океану, значення коридору виходить далеко за межі транзитних доходів. Йдеться про можливість розвитку виробництва, експорту, логістичних центрів та залучення нових інвестицій.

Саме тому політичний діалог дедалі тісніше пов’язується з технічними питаннями: пропускною спроможністю портів, залізничними тарифами, цифровими митними системами та швидкістю проходження кордонів.

Центральна Азія прагне не одного, а кількох маршрутів

Зростання ролі Середнього коридору не означає, що країни регіону відмовляються від інших напрямків.

Казахстан, Узбекистан, Киргизстан, Туркменістан і Таджикистан паралельно розвивають зв’язки з Китаєм, Росією, Європейським Союзом, Туреччиною, державами Перської затоки та Південною Азією.

До ключових інфраструктурних проєктів належать залізниця Китай—Киргизстан—Узбекистан, транскаспійські маршрути та транспортні проєкти, спрямовані на вихід до південних ринків через Афганістан.

Тому зустріч у Чолпон-Аті коректніше розглядати не як формування політичного блоку проти якоїсь зовнішньої сили, а як частину стратегії диверсифікації транспортних і зовнішньоекономічних зв’язків Центральної Азії.

Азербайджан у цій системі дає регіону додатковий вихід через Південний Кавказ до Туреччини, Чорного моря та ЄС.

Для компаній у сфері логістики, залізничних перевезень, портових послуг, митного оформлення, енергетики й телекомунікацій ця тенденція може створити нові комерційні можливості.

Енергетика додає Каспію нового стратегічного значення

Другим великим напрямком співпраці стає енергетика.

Казахстан, Узбекистан та Азербайджан розвивають проєкт зеленого енергетичного коридору Центральна Азія—Азербайджан, який передбачає поглиблення зв’язків між електроенергетичними системами держав.

Стратегічна концепція полягає в тому, щоб у перспективі створити можливість транспортування електроенергії, виробленої з відновлюваних джерел у Центральній Азії, через Каспійський регіон у західному напрямку.

Для Азербайджану це може означати розширення традиційної ролі енергетичного транзитного вузла. Казахстан та Узбекистан, своєю чергою, отримують потенційний додатковий канал доступу до зовнішніх ринків для майбутніх обсягів зеленої енергії.

Якщо відповідні проєкти будуть реалізовані, Каспійське море може стати маршрутом не лише для нафти, газу та вантажів, але й для електроенергетичних та цифрових мереж.

Це не Організація тюркських держав

Новий формат важливо не ототожнювати з Організацією тюркських держав.

Азербайджан, Казахстан, Киргизстан, Узбекистан і Туркменістан мають тісні мовні та культурні зв’язки в тюркському світі, однак до консультативних зустрічей Центральної Азії також входить Таджикистан.

Туреччина, своєю чергою, не була учасником зустрічі в Чолпон-Аті.

Отже, цей механізм має передусім регіональний і географічний характер. Його порядок денний формується навколо практичних питань — кордонів, водних ресурсів, енергетики, безпеки, торгівлі, транспорту та інвестицій.

Приєднання Азербайджану фактично розширює географію цього формату на західний берег Каспійського моря.

Це особливо важливо, оскільки консультативні зустрічі спочатку створювалися як майданчик для п’яти держав Центральної Азії з метою врегулювання регіональних суперечностей і розвитку співпраці між сусідами.

Двосторонні союзи посилюють політичний фон

Зустріч у Чолпон-Аті збіглася з державним візитом Ільхама Алієва до Киргизстану.

Алієв і Жапаров підписали Договір про союзницькі відносини, а капітал Азербайджано-киргизького фонду розвитку було вирішено збільшити зі 100 млн до 200 млн доларів.

Окремо Киргизстан та Узбекистан напередодні зустрічі також підписали Договір про союзницькі відносини та пакет документів щодо співпраці.

Ці двосторонні угоди не є безпосередньо частиною Чолпон-Атинської декларації. Проте їхнє укладення в той самий дипломатичний період свідчить про паралельне зміцнення як багатосторонніх, так і двосторонніх механізмів.

У перспективі це може вплинути на спільні інвестиційні фонди, промислові проєкти, туризм, логістику та енергетику.

Наступна зустріч покаже рівень інтеграції

Наступна консультативна зустріч глав держав Центральної Азії та Азербайджану запланована на 8 жовтня 2026 року в туристичній зоні Аваза в Туркменістані.

Саме ця зустріч може показати, наскільки новий шестисторонній формат здатний перейти від політичних декларацій до практичної координації.

Серед ключових тем, за якими варто стежити, — спільні транспортні тарифи, спрощення митних процедур, збільшення портових потужностей, залізничні інвестиції, енергетичні з’єднання та фінансові механізми для регіональних проєктів.

Наразі Чолпон-Атинська зустріч не означає створення військового чи політичного союзу. Йдеться радше про посилення регіональної інтеграції, побудованої на транспорті, енергетиці, торгівлі та економічній взаємозалежності.

Однак повноправне приєднання Азербайджану змінює географію центральноазійського діалогу. Політичний простір співпраці тепер фактично простягається через Каспійське море до Південного Кавказу.

Якщо транспортні, енергетичні та цифрові проєкти будуть реалізовані, лінія Казахстан—Узбекистан—Туркменістан—Азербайджан у наступні роки може перетворитися на один із важливих економічних мостів між Азією та Європою.

UAPresa.com