Саудівська Аравія і Франція поглиблюють стратегічне партнерство в Парижі

By Ahmet Taş | UA Presa

ПАРИЖ, ФРАНЦІЯ — Офіційний візит спадкоємного принца і прем’єр-міністра Саудівської Аравії Мухаммеда бін Салмана до Парижа вивів відносини Ер-Ріяда і Парижа на новий рівень, поєднавши оборону, енергетику, інвестиції, технології та координацію щодо ключових криз Близького Сходу.

Франція приймала саудівського спадкоємного принца 23–24 серпня на запрошення президента Еммануеля Макрона. Переговори відбулися на тлі нестабільної регіональної ситуації та стали продовженням стратегічного зближення, яке Париж і Ер-Ріяд розвивають протягом останніх років. У вихідному аналітичному матеріалі візит характеризується як перехід від сильного двостороннього партнерства до більш комплексної стратегічної взаємодії.

Ліванський академік Хаттар Абу Діаб у матеріалі для Al Majalla, перекладеному Independent Türkçe, пов’язує це зближення з прагненням обох держав зберігати максимальну самостійність у зовнішньополітичних рішеннях у період трансформації світового порядку.

Стратегічне партнерство переходить на новий рівень

Дипломатичні відносини Саудівської Аравії та Франції були встановлені у 1926 році. За століття взаємодія поступово вийшла далеко за межі традиційної дипломатії та торгівлі.

Важливим етапом став візит Еммануеля Макрона до Ер-Ріяда наприкінці 2024 року, коли сторони започаткували Франко-саудівську раду стратегічного партнерства. Під час паризьких переговорів 2026 року лідери обговорили подальшу співпрацю у промисловості, енергетиці, туризмі, освіті, технологіях, космічній галузі, обороні, безпеці та культурній спадщині.

Така структура відносин важлива для обох держав.

Саудівська Аравія прагне диверсифікувати економіку в межах програми Vision 2030, зменшити залежність від нафти та залучити іноземні технології й інвестиції.

Франція, зі свого боку, зацікавлена у доступі до великих саудівських проєктів, оборонного ринку та нових секторів — від штучного інтелекту до туризму й креативних індустрій.

У політичному вимірі обидві столиці також прагнуть мати ширший простір для власних рішень і не зводити зовнішню політику до вибору лише одного центру сили.

Близькосхідні кризи стали ядром координації

Однією з головних тем переговорів були регіональні конфлікти.

У спільних позиціях Парижа та Ер-Ріяда фігурували Іран, Ормузька протока, Ліван, палестинське питання, Ємен, Судан і Сирія.

Сторони засудили атаки на судна в Ормузькій протоці та заявили про необхідність дипломатичного врегулювання іранської ядерної проблеми. У ліванському питанні вони виступили за виведення ізраїльських сил з території Лівану та завершення процесу роззброєння організацій, які не підпорядковуються державним структурам.

Окреме місце зайняло палестинське питання.

Франція та Саудівська Аравія підтвердили підтримку права палестинського народу на власну незалежну державу. У вихідному матеріалі це подається як одна з важливих сфер практичного зближення Парижа та Ер-Ріяда.

Щодо Ємену сторони підтвердили підтримку Президентської керівної ради та зусиль ООН. У Судані наголосили на необхідності припинити кризу і зовнішнє втручання, а щодо Сирії — на підтримці єдності, стабільності та економічного відновлення країни.

Таким чином, партнерство дедалі більше охоплює не лише двосторонні проєкти, а й спроби координувати підходи до майбутньої архітектури Близького Сходу.

Оборона та енергетика залишаються ключовими сферами

Оборонна співпраця традиційно є одним із найважливіших напрямів франко-саудівських відносин.

У матеріалі зазначається, що Ер-Ріяд позитивно оцінює французькі системи протиповітряної оборони виробництва Thales, які використовувалися для протидії атакам безпілотників. Париж, своєю чергою, бачить можливості для подальшого постачання технологій та озброєнь Саудівській Аравії.

Для Саудівської Аравії сьогодні йдеться не лише про закупівлю готових систем.

Vision 2030 передбачає розвиток внутрішньої оборонної промисловості, локалізацію виробництва та трансфер технологій. Франція з її великим військово-промисловим комплексом може стати одним із партнерів цього процесу.

Паралельно важливим залишається енергетичний напрям.

Сторони наголосили на необхідності розширювати стратегічну співпрацю в нафтовій і нафтохімічній сферах, а також підвищувати стійкість ланцюгів постачання та надійність енергетичних ресурсів.

Це особливо важливо в умовах нестабільності в Ормузькій протоці та Червоному морі, де будь-яке порушення судноплавства здатне впливати на глобальні енергетичні ринки.

Культура, AlUla та кіберспорт стали інструментами м’якої сили

Паризький візит продемонстрував ще одну характерну рису нової саудівської зовнішньої політики: культура, туризм, спорт і розваги дедалі активніше використовуються як елементи міжнародного впливу.

Мухаммед бін Салман розпочав програму візиту з участі разом із Макроном у фіналі Кубка світу з кіберспорту у Grand Palais.

Саме це місце мало символічне значення. У 1986 році там відбулася виставка, присвячена Ер-Ріяду, за участі тодішнього губернатора столиці, майбутнього короля Салмана. Через 40 років його син повернувся до тієї ж будівлі вже як спадкоємний принц, що в джерельному аналізі трактується як демонстрація спадкоємності та нової саудівської «м’якої сили».

Не менш важливим є проєкт AlUla.

Франція багато років бере участь у розвитку цього історичного регіону як глобального центру археології, культури та туризму. Під час переговорів сторони домовилися продовжити партнерство щодо AlUla до 2035 року.

Це демонструє, що двостороннє партнерство вже не можна оцінювати лише через нафту та оборонні контракти.

Саудівські інвестиції у Франції можуть сягнути €6 млрд

Одним із найпомітніших економічних напрямів став запланований проєкт Qiddiya Investment Company у Франції.

Згідно з вихідним матеріалом, йдеться про розвиток трьох великих розважальних об’єктів у районі Сержі-Понтуаз в Іль-де-Франс. Загальний обсяг запланованих саудівських інвестицій може сягнути €6 млрд.

У регіоні також обговорюється тематичний парк, натхненний японською франшизою Dragon Ball.

Для Парижа такі проєкти мають подвійне значення: це одночасно іноземні інвестиції й можливість посилити туристичну привабливість Франції.

Для Ер-Ріяда це ще один спосіб позиціонувати саудівський капітал як глобального інвестора не лише в традиційні енергетичні активи, а й у спорт, розваги, культуру та туризм.

У ширшому контексті це відповідає логіці Vision 2030 — перетворити економічну диверсифікацію на частину міжнародного іміджу країни.

Чому Париж і Ер-Ріяд зближуються саме зараз

Геополітичний момент має принципове значення.

Саудівська Аравія залишається важливим партнером США, однак протягом останніх років активно розширює відносини з Китаєм, Туреччиною, Пакистаном і Францією.

Париж, своєю чергою, є членом НАТО та одним із ключових союзників Заходу, але традиційно наголошує на необхідності більшої стратегічної автономії Європи.

Саме тому Хаттар Абу Діаб визначає спільною рисою двох держав прагнення зберігати суверенітет та незалежність у прийнятті рішень.

Це не означає створення антиамериканського союзу.

Радше йдеться про систему, у якій держави прагнуть одночасно підтримувати декілька партнерств.

Саудівська Аравія може співпрацювати зі США у сфері безпеки, з Китаєм — у торгівлі й технологіях, із Францією — в обороні, культурі та інвестиціях, а з Туреччиною і Пакистаном — у нових регіональних оборонних форматах.

Франція також отримує можливість зміцнити власну дипломатичну вагу на Близькому Сході, не відмовляючись від західних союзів.

Чи може партнерство впливати на новий порядок Близького Сходу

Відносини Парижа та Ер-Ріяда переходять у фазу, коли їх оцінюватимуть не лише за кількістю зустрічей, контрактів або інвестицій.

Головним випробуванням буде здатність партнерства давати політичний результат.

Чи зможуть Франція та Саудівська Аравія впливати на дипломатію навколо Ірану? Чи здатні вони сприяти стабілізації Лівану? Наскільки ефективною буде їхня спільна позиція щодо палестинської державності? І чи зможуть Париж та Ер-Ріяд координувати дії у Сирії, Ємені та Червоному морі?

Паризький візит показав, що обидві столиці прагнуть саме такого рівня відносин.

Партнерство охоплює оборону, енергетику, культуру, інвестиції, технології та регіональну дипломатію. Воно дедалі більше інституціоналізується й водночас відповідає ширшій тенденції Близького Сходу — переходу від залежності від одного головного партнера до мережі паралельних союзів.

У цьому сенсі ключовим поняттям для Парижа та Ер-Ріяда стає стратегічна свобода дій.

Сильні партнерства — але не обов’язково виключні.

Тісна координація — але зі збереженням власного рішення.

Саме така модель може стати одним із визначальних принципів нового регіонального порядку, який формується на Близькому Сході.

UAPresa.com