Ігор Копитін: оборонна промисловість, Миколаїв і партнерство з Туреччиною

Юсуф Інан| UA Presa

МИКОЛАЇВ, УКРАЇНА — Народний депутат від Миколаївщини Ігор Копитін поєднує представництво регіону у Верховній Раді з роботою у сфері оборонної промисловості, технологічної модернізації, міжнародного військового співробітництва та розвитку українського ОПК.

Його парламентська спеціалізація має особливе значення для Миколаєва — міста з багаторічною історією суднобудування, машинобудування та підприємств, пов’язаних з авіаційною й оборонною галузями. Одночасно український оборонно-промисловий комплекс після початку повномасштабної війни перетворився на один із ключових секторів держави, де питання виробництва дедалі більше пов’язані з інвестиціями, технологіями, міжнародною кооперацією та експортом.

Офіційний портал Верховної Ради підтверджує, що Ігор Володимирович Копитін представляє виборчий округ №129 Миколаївської області, входить до фракції «Слуга Народу» та очолює підкомітет з питань оборонної промисловості та технічної модернізації Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Депутатські повноваження він набув 29 серпня 2019 року.

Від авіації та бізнесу до Верховної Ради

Ігор Копитін народився 12 лютого 1981 року. За його офіційними біографічними матеріалами, шкільну освіту він здобував у Миколаєві, а вищу — в Одеському національному університеті імені І. І. Мечникова за спеціальністю «Правознавство» та Харківському національному університеті Повітряних Сил імені Івана Кожедуба.

До політичної кар’єри його професійна діяльність була пов’язана, зокрема, з авіаційною технікою, підготовкою пілотів та підприємництвом. У біографічних матеріалах Копитіна зазначається, що з 2009 року він працював у сфері продажу й технічного обслуговування літаків і вертольотів, а також був пов’язаний із міжнародною школою підготовки приватних та комерційних пілотів. Перед парламентськими виборами 2019 року Центральна виборча комісія вказувала його директором ТОВ «Автомодерн».

На виборах 2019 року Копитін був обраний народним депутатом від одномандатного округу №129 Миколаївської області.

Уже 4 вересня 2019 року він очолив підкомітет, що відповідає за оборонну промисловість та технічну модернізацію, і станом на вересень 2026 року продовжує працювати на цій посаді.

Оборонна промисловість стала центральним напрямом роботи

Після початку повномасштабного вторгнення значення українського оборонно-промислового комплексу суттєво змінилося.

Якщо раніше дискусія часто стосувалася реформування державних підприємств та оновлення виробничої бази, то під час війни на перший план вийшли масштаби виробництва, безпілотні системи, боєприпаси, засоби радіоелектронної боротьби, локалізація виробництва та здатність держави забезпечувати довгострокові замовлення.

У публічних виступах Копитін неодноразово наголошував на необхідності масштабувати українське виробництво та залучати іноземні інвестиції. У 2025 році він відзначав інтерес міжнародних компаній до створення спільних підприємств в Україні та до українських технологій, які пройшли практичне випробування в умовах сучасної війни.

Особливе місце займають безпілотні системи.

Розвиток дронів змінив не лише тактику бойових дій, а й саму структуру оборонної індустрії. Поряд із традиційними великими заводами з’явилися технологічні компанії та інженерні команди, які швидко розробляють і модернізують системи залежно від потреб фронту.

Для парламенту це створює нове завдання — сформувати правила, за яких виробник зможе швидко розвиватися, а держава водночас зберігатиме контроль за безпекою та пріоритетним забезпеченням Сил оборони.

2026 рік відкрив новий етап для експорту української зброї

Один із напрямів, який Копитін підтримував у своїх публічних позиціях, — контрольоване відкриття експорту української оборонної продукції.

Ще до запровадження нового механізму він аргументував, що виробничі можливості українського ОПК у певних сегментах перевищують можливість держави закупити всю продукцію, а експорт може створювати додаткові ресурси для розвитку підприємств.

У 2026 році ця дискусія перейшла у практичну площину.

За даними Ради національної безпеки і оборони України, у лютому були видані перші дозволи на експорт озброєння, що означало відновлення контрольованого механізму продажу продукції українського оборонно-промислового комплексу за кордон. РНБО оцінювала потенційні виробничі можливості української оборонної індустрії у 2026 році приблизно у $55 млрд.

У липні уряд запустив спеціальний механізм контрольованого експорту зброї та оборонних технологій.

За офіційними правилами, українські виробники можуть укладати прямі контракти з іноземними покупцями щодо готової продукції, компонентів, технологій і товарів подвійного використання за умови проходження експортного контролю. Для спрощеного механізму передбачений строк розгляду до 30 календарних днів.

Водночас пріоритетом залишається забезпечення українських Сил оборони.

Такий підхід означає, що експорт розглядається не як альтернатива державному оборонному замовленню, а як інструмент завантаження вільних виробничих спроможностей, залучення фінансування та подальшого розвитку технологій.

Миколаїв і промисловий потенціал регіону

Для Копитіна тема оборонної промисловості безпосередньо перетинається з інтересами його виборчого округу.

Миколаїв традиційно розвивався як великий центр суднобудування та машинобудування. Серед підприємств регіону особливе місце займає газотурбінний комплекс «Зоря» — «Машпроект», продукція якого має значення для енергетики, кораблебудування та промислових систем.

Ще на початку парламентської каденції діяльність Копитіна була пов’язана з питаннями розвитку оборонних підприємств Миколаєва. OPORA відзначала, що на території регіону розташований цілий комплекс об’єктів оборонної промисловості, а парламентська спеціалізація депутата безпосередньо перетиналася з їхнім майбутнім.

У липні 2026 року Копитін також звертав увагу уряду на ситуацію на «Зорі» — «Машпроекті», порушуючи питання стабільності роботи підприємства та захисту інтересів його працівників.

Для Миколаєва збереження таких виробництв має ширше значення, ніж діяльність окремого заводу. Це інженерні кадри, професійні школи, суміжні підприємства, технології та можливість регіону брати участь у нових міжнародних виробничих ланцюгах.

Туреччина як напрям парламентської та оборонної співпраці

Окремим міжнародним напрямом роботи Копитіна є Турецька Республіка.

Станом на липень 2026 року Верховна Рада вказує його заступником співголови депутатської групи з міжпарламентських зв’язків із Туреччиною. У групі працюють 54 народні депутати.

Для оборонної галузі українсько-турецьке партнерство має практичну основу.

Ще до повномасштабної війни Україна й Туреччина розвивали співробітництво у сфері безпілотних систем, авіаційних двигунів та військового кораблебудування. У 2021 році Копитін представляв українську делегацію на оборонній виставці SAHA EXPO у Стамбулі та публічно говорив про розширення промислової кооперації між двома країнами.

На початку 2022 року він також повідомляв про реалізацію програми будівництва для України корветів типу Ada у Туреччині.

Для Миколаївщини цей напрям має додаткову символіку через суднобудівну історію регіону.

Сьогодні парламентська група не управляє оборонними контрактами, але створює політичний канал для міжпарламентського діалогу, контактів між державними інституціями та розвитку ширшого партнерства між Україною і Туреччиною.

НАТО та міжнародний безпековий вимір

Міжнародна діяльність Копитіна не обмежується турецьким напрямом.

Офіційна структура Верховної Ради також вказує його заступником члена Постійної делегації України у Парламентській асамблеї НАТО.

Цей напрям логічно доповнює його роботу з оборонною промисловістю.

Поглиблення співпраці України з країнами НАТО означає не лише постачання озброєння, а й стандартизацію, спільне виробництво, обмін технологіями, довгострокові контракти та інтеграцію українських підприємств у європейські й трансатлантичні оборонні ланцюги.

Україна сьогодні має унікальний досвід швидкого створення і вдосконалення оборонних систем у реальних бойових умовах. Водночас її виробникам необхідні капітал, доступ до компонентів, довгострокове планування та міжнародні ринки.

Тому міжнародна оборонна кооперація поступово переходить від моделі «партнери постачають Україні зброю» до складнішої системи спільних виробництв, технологічного обміну та українських рішень для партнерських держав.

Робота з родинами військовополонених і зниклих безвісти

Поряд із промисловою та міжнародною тематикою в діяльності Копитіна присутні й питання, безпосередньо пов’язані з наслідками війни для родин військовослужбовців.

У березні 2026 року в Миколаєві він зустрічався з родинами українських захисників, які перебувають у полоні або вважаються зниклими безвісти.

У липні місцеві медіа повідомляли про обговорення створення в Миколаєві регіональної структури Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими. Мета такого формату — наблизити консультації та комунікацію з державними установами до родин, які проживають у південних областях України.

Для сімей військовослужбовців важливе не лише отримання офіційної інформації, а й постійний доступ до юридичного, соціального та психологічного супроводу.

У цьому сенсі регіональне представництво державних механізмів може скоротити дистанцію між центральними структурами та людьми, які роками очікують інформації про своїх близьких.

Миколаївщина в новій оборонній економіці України

Парламентська робота Ігоря Копитіна сьогодні знаходиться на перетині кількох процесів: трансформації українського ОПК, розвитку безпілотних і високотехнологічних систем, міжнародної кооперації, контрольованого експорту зброї та майбутнього промислових підприємств Миколаївщини.

Для регіону це створює потенційно важливе вікно можливостей.

Миколаїв має промислову культуру, технічні кадри, університети, суднобудівну й машинобудівну історію. Якщо ці ресурси будуть поєднані з новими оборонними технологіями, інвестиціями та міжнародними виробничими партнерствами, місто може отримати нову роль у післявоєнній економіці України.

Контрольований експорт, який Україна почала формувати у 2026 році, додатково змінює модель розвитку галузі: підприємства отримують можливість не лише працювати за внутрішнім державним замовленням, а й поступово виходити на міжнародний ринок за умови збереження пріоритету потреб української армії.

Для представника Миколаївщини, який очолює парламентський підкомітет з оборонної промисловості, одним із головних довгострокових завдань залишається поєднання національної оборонної політики з потенціалом регіональних підприємств.

Саме на перетині технологій, виробництва, міжнародного партнерства та промислового майбутнього Миколаєва формується нинішній профіль роботи Ігоря Копитіна у Верховній Раді.

UAPresa.com