Літня українка голіруч зняла котушку з російського FPV-дрона

У Мережі поширилося відео, де літня жінка голіруч знімає деталь із російського FPV-дрона; місце події та обставини поки не встановлені.

17.09.2026 - 00:49
0
Літня українка голіруч зняла котушку з російського FPV-дрона

By Ahmet Taş | UA Presa

УКРАЇНА — У соціальних мережах поширилося відео, на якому літня жінка без захисного спорядження підходить до російського FPV-дрона та голіруч знімає з нього одну з деталей.

Кадри 15 вересня опублікував радник президента України з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій «Флеш» Бескрестнов. Де саме та коли було знято відео, не повідомляється, а точний тип встановленого на безпілотнику обладнання незалежно не підтверджений.

Відео швидко поширилося в Мережі

За повідомленням миколаївського видання Novosti-N, на кадрах видно, як літня жінка наближається до квадрокоптера, після чого знімає з нього деталь і піднімає її над головою, демонструючи людям поруч.

Інші українські медіа також поширили цей ролик. Зокрема, TSN повідомив, що жінка зняла з безпілотника котушку з оптоволокном, після чого дрон нібито втратив можливість виконувати завдання.

Бескрестнов прокоментував відео з гумором:

«Як я розумію, бабуся закінчила якісь курси від Victory Drones».

Інформації про особу жінки, її вік або можливий військовий чи технічний досвід наразі немає.

Що саме жінка зняла з дрона — остаточно не встановлено

У публікаціях щодо відео з'явилися різні версії того, яку саме частину безпілотника зняла жінка.

Низка українських медіа називає предмет котушкою з оптоволокном. Такі котушки використовуються на FPV-дронах, які керуються через тонкий оптичний кабель замість традиційного радіоканалу.

Ця технологія дає змогу зменшити залежність безпілотника від радіозв'язку та ускладнює його придушення засобами радіоелектронної боротьби.

Водночас у першій публікації Novosti-N зазначалося, що серед користувачів існували й інші припущення щодо предмета, зокрема що він міг бути частиною бойового навантаження.

Саме відео не дає можливості достовірно визначити конструкцію безпілотника та призначення всіх його елементів. Тому називати зняту деталь вибухівкою без додаткового підтвердження було б передчасно.

Місце та точний час інциденту залишаються невідомими

Автор публікації не уточнив, у якому населеному пункті або регіоні було записано відео.

Не повідомляється також, за яких обставин дрон опинився на землі: чи він упав, здійснив посадку, був пошкоджений засобами протидії або перебував у режимі очікування.

Через відсутність цих даних неможливо незалежно встановити, наскільки близько місце події розташоване до лінії бойового зіткнення та чи існувала безпосередня загроза повторної активації безпілотника.

У коментарях до відео користувачі висували різні версії. Частина припускала, що ролик може бути створений або змінений за допомогою штучного інтелекту. Інші жартували, що під образом літньої жінки міг бути професійний сапер.

Публічних доказів на підтвердження цих версій наразі немає.

Поліція застерігає: до впалих дронів торкатися не можна

Попри популярність відео в соціальних мережах, офіційні рекомендації українських правоохоронних органів прямо застерігають громадян від подібних дій.

Національна поліція України неодноразово наголошувала, що безпілотник, який упав і не вибухнув, може залишатися смертельно небезпечним.

У червні вибухотехніки поліції Сумщини виявили російський FPV-дрон на оптоволокні, який після падіння все ще мав бойову частину. Його знешкоджували спеціалісти вибухотехнічної служби. Поліція наголосила, що громадянам не можна наближатися до таких об'єктів або торкатися їх.

Подібний випадок у липні стався в Сумах: дрон упав у місті, але не здетонував. Під час огляду фахівці встановили, що він містив вибухонебезпечний елемент, який міг спрацювати.

Навіть пошкоджений безпілотник може становити загрозу

Поліція пояснює, що зовнішній вигляд об'єкта не дозволяє визначити, чи він безпечний.

Після російських атак на території України регулярно знаходять безпілотники та їхні уламки з бойовими частинами, що не здетонували.

У вересні поліція Рівненщини нагадала алгоритм дій у разі виявлення підозрілого предмета: не підходити, не торкатися, не намагатися переміщувати або розбирати його, відвести інших людей на безпечну відстань та повідомити екстрені служби за номерами 101, 102 або 112.

Аналогічні рекомендації дає поліція Вінницької області: навіть збитий безпілотник або невеликий уламок може містити вибухонебезпечні компоненти.

Тому дії жінки з відео, незалежно від результату конкретного інциденту, не слід сприймати як безпечний спосіб поводження з ворожим безпілотником.

Оптоволоконні FPV-дрони стали окремою загрозою

Поширення оптоволоконних FPV-дронів стало однією з помітних технологічних змін у російсько-українській війні.

На відміну від традиційних FPV-дронів, які отримують команди через радіосигнал, такі апарати можуть підтримувати зв'язок із оператором через довгу котушку тонкого оптичного кабелю.

Це робить частину звичайних методів радіоелектронного придушення менш ефективними та створює додаткові ризики як для військових, так і для цивільних у прифронтових районах.

Офіційні повідомлення поліції підтверджують, що російські FPV-дрони на оптоволокні можуть нести бойові частини й після падіння залишатися небезпечними.

Саме тому фахівці радять не намагатися самостійно визначати тип дрона, від'єднувати від нього деталі або переносити пристрій.

Що залишається невідомим

Станом на момент публікації немає підтвердженої інформації про ім'я жінки, місце події, точну дату запису та технічний стан дрона до і після її дій.

Також немає незалежного підтвердження версій про можливе створення відео за допомогою штучного інтелекту або участь у ньому професійного військового фахівця.

Підтвердженим залишається сам факт публікації та поширення відео, а також коментар Сергія «Флеша» Бескрестнова, який звернув увагу на незвичайний епізод.

Водночас офіційні рекомендації правоохоронців залишаються незмінними: при виявленні безпілотника, уламків ракети чи іншого підозрілого військового об'єкта необхідно відійти на безпечну відстань та повідомити 101, 102 або 112, не торкаючись знахідки.

UAPresa.com

Яка ваша реакція?

Подобається Подобається 0
Не подобається Не подобається 0
Любов Любов 0
Смішно Смішно 0
Вау Вау 0
Сумний Сумний 0
Злий Злий 0
Ахмет Таш

Ахмет Таш — журналіст, редактор і керівник турецького офісу медіагрупи UA Presa. Має досвід роботи у сфері журналістики та цифрових медіа, займається редакційною діяльністю й розвитком медійних проєктів.

Коментарі (0)

User