Мусульмани України: як війна змінила громади, мечеті та релігійне життя

By Ahmet Taş | UA Presa

КИЇВ, УКРАЇНА —Мусульманська спільнота України, до якої входять кримські татари, азербайджанці, турки, араби, представники народів Кавказу та українці-мусульмани, продовжує релігійне й громадське життя, попри окупацію частини території та масштабні переміщення населення.

Повномасштабна війна суттєво змінила географію ісламу в Україні. Частина мусульман виїхала за кордон, десятки тисяч стали внутрішньо переміщеними особами, а значна кількість віруючих залишається в окупованому Криму та інших захоплених Росією районах.

Водночас мусульманські громади продовжують працювати у Києві, Львові, Дніпрі, Харкові, Одесі, Миколаєві, Вінниці, Чернівцях та інших містах. У Збройних силах служать мусульманські капелани, а іфтари за участю військових та релігійних лідерів останніми роками стали частиною публічного життя держави.

Точної кількості мусульман в Україні сьогодні немає

Визначити сучасну чисельність мусульманського населення України складно. Останній всеукраїнський перепис населення відбувся ще у 2001 році, а після 2014-го демографічну картину докорінно змінили окупація Криму, війна на Донбасі та повномасштабне вторгнення Росії у 2022 році.

Духовне управління мусульман Автономної Республіки Крим у своїй аналітичній оцінці за 2026 рік зазначає, що до 2014 року в Україні могло проживати близько 2 млн мусульман, включно з громадянами України, іноземними студентами та трудовими мігрантами. Водночас сама ця цифра є оцінкою релігійної організації, а не результатом державного перепису.

За оцінкою тієї ж організації, після початку великої війни понад 500 тис. іноземних мусульман залишили Україну, близько 70 тис. українських мусульман виїхали до країн Європейського Союзу та Туреччини, а значна частина віруючих залишилася на окупованих територіях. Ці дані також слід розглядати саме як оцінку Духовного управління, а не офіційну статистику.

Тому сьогодні немає надійної цифри, яка могла б точно відповісти на запитання, скільки мусульман фактично проживає на підконтрольній Україні території.

Кримські татари залишаються історичним ядром українського ісламу

Найглибше історичне коріння іслам в Україні має у Криму. Кримські татари протягом століть формували мусульманські громади, будували мечеті, створювали релігійні школи та власні суспільні інституції.

Після радянської депортації 1944 року кримські татари десятиліттями домагалися права повернутися на батьківщину. Масове повернення посилилося наприкінці радянського періоду та після відновлення незалежності України.

Українське законодавство визнає кримських татар корінним народом України. У квітні 2026 року Президент Володимир Зеленський підписав указ, спрямований на закріплення правового статусу Меджлісу кримськотатарського народу як його представницького органу. Серед цілей документа прямо названо гарантування етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності кримських татар.

Окупація Криму Росією у 2014 році водночас розділила мусульманську спільноту. Частина кримських татар переїхала до Києва, Львова та інших українських міст, тоді як значна кількість залишилася на півострові.

Мусульмани не об’єднані навколо одного муфтіяту

Особливістю мусульманського середовища України є наявність кількох незалежних духовних управлінь та окремих громад. Єдиного релігійного центру, якому підпорядковувалися б усі мусульмани країни, немає.

Однією з найстаріших структур є Духовне управління мусульман України — ДУМУ, зареєстроване 9 вересня 1992 року. Його очолює шейх Ахмед Тамім, який був обраний муфтієм у 1994 році. ДУМУ об’єднує багатонаціональні громади та має осередки в різних регіонах України.

Окремо діє Духовне управління мусульман України «Умма», муфтієм якого є кримський татарин Мурат Сулейманов. Організація має громади та ісламські культурні центри у низці українських міст, займається релігійною освітою, соціальною діяльністю та військовим капеланством.

Важливу роль відіграє також Духовне управління мусульман Автономної Республіки Крим, діяльність якого значною мірою пов’язана з кримськотатарською спільнотою.

Поряд із цими структурами існують місцеві незалежні громади та окремі мусульманські об’єднання. Тому організаційна карта ісламу в Україні є значно складнішою, ніж поділ за одним муфтіятом.

Війна змінила географію мусульманських громад

До 2014 року Крим, Донбас та великі міста півдня і сходу України були важливими центрами мусульманського життя. Війна змінила цю структуру.

Внутрішня міграція сприяла появі або збільшенню громад у центральній та західній частинах країни. Київ став одним із головних центрів мусульманського життя, водночас активні громади продовжують діяти у Львові, Вінниці, Чернівцях, Одесі, Миколаєві, Дніпрі, Харкові та інших містах.

Мусульманська спільнота України при цьому не є етнічно однорідною. Поряд із кримськими татарами до неї входять азербайджанці, татари, турки та турки-месхетинці, чеченці, представники народів Дагестану, вихідці з Центральної Азії, арабських країн, а також українці, які сповідують іслам.

Війна вплинула й на релігійну інфраструктуру. Духовне управління мусульман АР Крим повідомляло про пошкодження мечетей та ісламських центрів у різних частинах країни внаслідок ракетних і дронових ударів.

Мусульманські капелани служать разом із військовими

Однією з найбільш помітних змін останніх років стало формування повноцінного мусульманського військового капеланства.

ДУМУ «Умма» у квітні 2026 року повідомляло, що п’ять його імамів служать військовими капеланами. Вони працюють із мусульманами у військових підрозділах, надають духовну підтримку, організовують молитви та допомагають розв’язувати питання, пов’язані з релігійними потребами військовослужбовців.

У серпні мусульманські капелани організували благодійну акцію на Харківщині для поранених військових, медичного персоналу та військовослужбовців.

Вшанування мусульман, які загинули, захищаючи Україну, також набуло окремого публічного виміру. 27 серпня 2026 року в головній мечеті ДУМУ «Умма» у Києві відкрили Стіну пам’яті загиблих воїнів-мусульман. За інформацією ДЕСС, імена для меморіалу збирали майже два роки за участю капеланів, ветеранів, родин загиблих і представників національних громад.

Іфтари стали частиною державного та дипломатичного життя

Зростає і публічна присутність мусульманських громад у відносинах із державою.

2 березня 2026 року Президент Володимир Зеленський узяв участь в іфтарі разом із мусульманськими військовослужбовцями, представниками кримськотатарського народу та релігійними діячами. Під час заходу Президент також відзначив воїнів-мусульман державними нагородами.

Через кілька днів, 6 березня, Міністерство закордонних справ провело власний офіційний іфтар. У заході взяли участь міністр Андрій Сибіга, секретар РНБО Рустем Умєров, Мустафа Джемілєв, Рефат Чубаров, мусульманські духовні лідери та посли низки держав із переважно мусульманським населенням.

Наприкінці травня ДУМУ «Умма» повідомило, що на святкові молитви з нагоди Ід аль-Адха в його мечетях, попри воєнні умови, прийшли тисячі мусульман.

Ці події свідчать, що мусульманські громади дедалі активніше присутні не лише у релігійному, а й у громадському, військовому та міжконфесійному житті України.

В окупованому Криму релігійна ситуація залишається іншою

Найскладніші умови для мусульманських громад зберігаються на тимчасово окупованих територіях, насамперед у Криму.

Моніторингова місія ООН з прав людини зазначає, що після окупації півострова Російська Федерація запровадила там власне законодавство та інституції, а свобода релігії для частини меншин була суттєво обмежена. Особливого тиску, за оцінкою ООН, зазнали кримськотатарські та інші групи, які не підтримують офіційну політику окупаційної влади.

Таким чином, мусульмани України сьогодні живуть у різних реаліях. На підконтрольній уряду території громади відкривають центри, організовують богослужіння, соціальну допомогу та військове капеланство. На окупованих територіях релігійне життя відбувається в умовах значно жорсткіших політичних і правових обмежень.

Попри відсутність точних сучасних даних про чисельність мусульман, події 2026 року показують, що іслам залишається сталою частиною релігійного ландшафту України. Кримські татари формують його історичне ядро, але сучасна мусульманська спільнота значно ширша — вона охоплює різні народи, духовні управління, місцеві громади, військових, капеланів, волонтерів і сім’ї, які продовжують релігійне життя навіть в умовах війни.

UAPresa.com