Європа попереджає: Росія може випробувати НАТО за кілька місяців

Ахмет Таш | UA Presa

БЕРЛІН, НІМЕЧЧИНА — Європейські лідери та представники розвідки попереджають, що Росія може протягом кількох місяців випробувати готовність НАТО через провокацію, обмежене вторгнення або гібридну атаку.

За даними DW Turkish із посиланням на британську газету The Guardian, у європейських столицях зростає занепокоєння, що Москва може спробувати перевірити єдність Альянсу без початку повномасштабної війни проти НАТО. Серед можливих сценаріїв називають інциденти з дронами, кібератаки, диверсії проти критичної інфраструктури та обмежені порушення кордонів.

Європейські лідери посилюють попередження

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск минулого тижня заявив, що Росія може спробувати довести, ніби стаття 5 Вашингтонського договору про колективну оборону НАТО є «більш теоретичною, ніж практичною». За словами Туска, його оцінка ґрунтується на даних розвідки.

Президент Франції Еммануель Макрон назвав ці попередження «міцними та добре задокументованими». Він також запросив французьких партійних лідерів і кандидатів у президенти на термінову зустріч, під час якої мали обговорюватися Росія та ширші питання європейської безпеки.

Прем’єр-міністр Нідерландів Роб Єттен заявив, що до застережень польського колеги потрібно поставитися «дуже серйозно». Президент Фінляндії Александр Стубб, зі свого боку, сказав, що суспільствам варто психологічно бути готовими до того, що «щось може статися».

Чому стаття 5 НАТО опинилася в центрі уваги

Стаття 5 є основою системи колективної оборони НАТО. Вона передбачає, що напад на одного члена Альянсу розглядається як напад на всіх союзників.

Саме тому європейські посадовці побоюються не лише прямої військової атаки, а й дій у так званій сірій зоні. Йдеться про інциденти, які можуть бути достатньо серйозними для політичної кризи, але водночас недостатньо однозначними для негайної військової відповіді.

Серед таких сценаріїв називають порушення повітряного простору дронами, ракетні інциденти, кібератаки, диверсії на інфраструктурних об’єктах або невелике прикордонне вторгнення. Такі дії могли б змусити членів НАТО швидко визначати, чи є подія нападом на Альянс і якою має бути спільна реакція.

Розвідка говорить про місяці, а не роки

Голова чеської Служби безпеки та інформації BIS Міхал Коуделка заявив The Guardian, що посилення активності безпілотників і навіть обмежене проникнення на територію НАТО можуть бути частиною розрахунків Кремля.

За його оцінкою, подібний сценарій може виникнути не через роки, а протягом кількох місяців. Це посилює дискусію в Європі про те, чи готується Росія до більш прямого тиску на держави, які підтримують Україну.

У повідомленнях також зазначалося, що директор ЦРУ Джон Реткліфф минулого місяця здійснив несподіваний візит до Москви й попередив Кремль щодо можливих дій проти території НАТО.

Гібридна війна вже стала реальністю для Європи

Німецькі оборонні та розвідувальні структури раніше неодноразово попереджали, що Росія може бути готовою до ширшого протистояння з НАТО до 2029 року. У Берліні також заявляли, що Європа вже перебуває в умовах гібридного протистояння з Росією.

Останні інциденти з дронами, підозри у диверсіях та кібератаки посилили дискусію про захист критичної інфраструктури. Серед випадків, які викликали занепокоєння, згадували повідомлення про дрон із вибухівкою в аеропорту Лейпцига.

За даними Politico, у період із січня по серпень у Європі було офіційно зафіксовано 100 гібридних атак, які приписують Росії. Неназваний високопосадовець НАТО заявив, що реальна кількість таких інцидентів може перевищувати 200, навіть якщо не враховувати кібератаки. За його словами, Європа щомісяця стикається ще й із тисячами кібероперацій, пов’язаних із Росією.

Країни Балтії закликають не піддаватися паніці

Водночас країни Балтії, які межують із Росією або розташовані поруч із нею, закликають не перетворювати розмови про загрозу на паніку. Вони роками попереджали Захід про небезпеку з боку Москви, однак зараз наголошують, що постійні заяви про «неминучу війну» можуть шкодити суспільствам та економіці.

Генеральний директор Служби державної безпеки Латвії VDD Нормундс Межвієтс заявив, що не бачить ознак близького нападу. За його словами, Москва загалом прагне поширювати страх і невизначеність у західних суспільствах.

Генеральний секретар Міністерства закордонних справ Естонії Йонатан Всевіов також розкритикував панічні настрої в соціальних мережах. Він зазначив, що якщо з’являться реальні підстави боятися нападу, про це буде сказано відкрито. До того часу, за його словами, суспільству варто зберігати спокій і продовжувати працювати.

Риторика про війну має політичні наслідки

Дискусія про можливий російський напад має не лише військовий, а й політичний вимір. У багатьох європейських країнах постійні попередження про війну можуть послаблювати довіру до центристських партій, якщо виборці вважатимуть, що уряди не здатні запобігти ескалації.

Аналітики зазначають, що саме це може бути одним із завдань Москви. Навіть без прямого військового удару страх, недовіра та політичний розкол у європейських суспільствах можуть працювати на користь Кремля, послаблюючи підтримку України та оборонних витрат.

Тому європейські уряди намагаються знайти баланс між попередженням громадян і недопущенням паніки. Головний сигнал полягає в тому, що загроза є серйозною, але відповіддю на неї мають бути підготовленість, координація та стійкість, а не страх.

Москва відкидає плани нападу на НАТО

Кремль заперечує, що Росія має намір атакувати НАТО. Москва традиційно називає західні попередження «нагнітанням ситуації» та звинувачує Альянс у посиленні напруженості біля російських кордонів.

Однак війна Росії проти України, зростання кількості ударів дронами та збільшення гібридних інцидентів у Європі роблять питання оборонної готовності дедалі важливішим. Останні заяви європейських лідерів і розвідників показують, що Європа дедалі більше зосереджується не лише на фронті в Україні, а й на ризику того, що Москва може спробувати перевірити межі НАТО в інших частинах континенту.

UAPresa.com