Сепсис у новонароджених: ознаки, які не можна ігнорувати

By Ahmet Taş | UA Presa

СТАМБУЛ, ТУРЕЧЧИНА — Сепсис у новонароджених може швидко прогресувати в перший місяць життя, тому зменшення смоктання, виражена млявість, порушення дихання, зміна кольору шкіри та незвична температура тіла потребують особливої уваги.

До Всесвітнього дня боротьби із сепсисом, який відзначають 13 вересня, професор відділення педіатрії Memorial Ataşehir Hospital Туран Тунч закликав батьків уважно стежити за змінами в поведінці та загальному стані немовлят. За його словами, варто серйозно поставитися і до батьківського відчуття, що з дитиною «щось не так».

Сепсис у новонароджених може розвиватися дуже швидко

Сепсис — це небезпечний стан, який виникає внаслідок надмірної реакції організму на інфекцію.

Причиною можуть бути бактерії, віруси або грибки. У новонароджених ризик швидкого погіршення стану особливо високий, оскільки їхня імунна система ще не досягла повної зрілості.

Професор Тунч наголошує, що сепсис не слід сприймати як звичайну інфекцію. Після його розвитку можуть уражатися різні системи організму, а без своєчасного лікування виникає загроза життю.

При цьому висока температура є не єдиною можливою ознакою.

У новонароджених при серйозній інфекції інколи спостерігається зниження температури тіла, а не гарячка. Тому нормальна або низька температура сама по собі не повинна заспокоювати батьків, якщо загальний стан дитини помітно змінився.

Перші 28 днів життя мають особливе значення

Період новонародженості охоплює приблизно перші 28 днів після народження.

За часом розвитку неонатальний сепсис поділяють на ранній і пізній.

За класифікацією, яку наводить Тунч, ранній сепсис у перші 0-3 дні життя часто може бути пов’язаний із передачею інфекції від матері дитині під час пологів.

Пізній сепсис, який виникає з 4-го по 28-й день, може бути пов’язаний із контактом із мікроорганізмами вже після народження — у лікарні, вдома або через недостатню гігієну та близькі контакти.

У недоношених дітей період підвищеного ризику може тривати довше, особливо якщо дитина продовжує перебувати в лікарні.

Саме тому в перші тижні життя важливо контролювати кількість відвідувачів і дотримуватися правил гігієни.

Погане смоктання і млявість можуть бути першими сигналами

Ознаки сепсису у новонароджених не завжди виглядають специфічно.

Іноді першим сигналом стає те, що дитина поводиться не так, як зазвичай.

Серед можливих тривожних симптомів професор Тунч називає:

• помітне зменшення смоктання або відмову від годування;
• незвичну млявість і зниження активності;
• блювання;
• підвищену або знижену температуру тіла;
• блідість або синюшність шкіри;
• утруднене, прискорене чи незвичне дихання;
• різку зміну звичної поведінки та реакцій дитини.

Не кожен плач або неспокій означає сепсис. Однак якщо до неспокою додаються млявість, відмова від їжі, зміни кольору шкіри чи проблеми з диханням, затягувати зі зверненням по медичну допомогу не варто.

«Батьки мають довіряти своєму відчуттю, якщо їм здається, що щось іде не так», — наголошує Тунч.

GBS-скринінг під час вагітності може знизити ризик

Одним із важливих заходів профілактики є обстеження вагітних на стрептокок групи B — GBS наприкінці вагітності.

Якщо у матері виявляють носійство GBS, введення антибіотиків під час пологів може значно зменшити ризик передачі бактерії дитині.

За словами Тунча, ризик сепсису визначається не лише способом народження.

Важливими є гігієнічні умови, можливість контакту з інфекцією та перебіг пологів. Тривалі або складні пологи в недостатньо стерильних умовах можуть підвищувати ризик інфікування.

До групи підвищеного ризику також можуть належати недоношені діти та новонароджені з низькою масою тіла.

Тому таким дітям особливо важливо проходити рекомендовані лікарем огляди та перебувати під уважним спостереженням.

Грудне молоко, контакт шкіра до шкіри та гігієна підтримують захист

Серед простих заходів захисту Тунч особливо виділяє грудне вигодовування.

Грудне молоко містить захисні імунні компоненти, які підтримують ще незрілу імунну систему дитини та допомагають природному захисту від інфекцій.

Додатковою підтримкою може бути контакт «шкіра до шкіри», або метод кенгуру. Він допомагає підтримувати температуру тіла та зміцнює зв’язок між матір’ю і дитиною.

Водночас ці методи не замінюють медичної допомоги, якщо у немовляти з’явилися симптоми серйозної інфекції.

Не менш важливою залишається гігієна. Перед контактом із новонародженим слід мити руки. У перший місяць життя рекомендується уникати великої кількості відвідувачів і поцілунків дитини сторонніми людьми.

Якщо використовуються пляшечки або пустушки, їх необхідно регулярно очищати та стерилізувати. Пупковий залишок також слід підтримувати чистим і сухим.

При підозрі на сепсис не можна просто дати жарознижувальне і чекати

Для діагностики сепсису лікарі можуть оцінювати фізичний стан дитини, проводити аналізи крові й сечі та брати матеріал для мікробіологічного посіву.

Якщо клінічна картина дає підстави підозрювати сепсис, у лікарні може бути розпочато внутрішньовенну антибіотикотерапію.

Тунч застерігає від поширеної помилки — дати немовляті жарознижувальний препарат і чекати, що стан покращиться.

Жарознижувальні препарати не лікують сепсис. Вони можуть лише тимчасово вплинути на один із симптомів, не усуваючи інфекцію.

До того ж у новонароджених сепсис може проявлятися не гарячкою, а саме падінням температури тіла.

Тому при різкому зменшенні годування, вираженій млявості, синюшності, утрудненому диханні або незвичній температурі тіла дитину потрібно якнайшвидше показати медичному фахівцю.

Своєчасне звернення може врятувати життя

Батьки не повинні самостійно встановлювати діагноз сепсису. Багато з перелічених симптомів можуть виникати і при інших станах.

Головне — знати ознаки, за яких медичну оцінку не варто відкладати.

Особливого значення набуває поєднання симптомів: наприклад, коли дитина одночасно погано смокче, стає незвично сонливою, важче дихає або змінюється її колір шкіри.

Професор Тунч наголошує, що раннє виявлення сепсису та своєчасне лікування можуть зменшити ризик тяжких ускладнень і загрози життю.

Тому протягом першого місяця життя батькам рекомендується уважно стежити за годуванням, активністю, диханням, температурою та кольором шкіри немовляти й не чекати, що виражені зміни «минуть самі».

UAPresa.com