Сергій Лисов повернувся «на щиті»: історія батька дев’ятьох дітей

Юсуф Інан | UA Presa

ХОТИН, УКРАЇНА — Після тривалих місяців невідомості Хотинська громада у липні попрощалася зі старшим солдатом Сергієм Лисовим, який із 2019 року захищав Україну та разом із дружиною виховував велику родину.

Із листопада 2024 року військовослужбовець вважався безвісти зниклим на Покровському напрямку. Родина продовжувала сподіватися, що Сергій живий, однак згодом його загибель підтвердили за результатами ДНК-експертизи. Сергію було 43 роки. Цю інформацію, за даними Суспільного, повідомив Хотинський міський голова Андрій Дранчук.

На захист України став ще у 2019 році

Сергій Лисов долучився до українського війська у 2019 році — задовго до початку повномасштабного російського вторгнення.

За інформацією Хотинської громади, яку цитують регіональні медіа, він мав значний бойовий досвід і продовжив службу після 24 лютого 2022 року. Суспільне Чернівці також підтверджує, що Лисов був старшим солдатом та військовослужбовцем військової частини А4447.

У повідомленнях громади Сергія згадують як досвідченого військового, який залишався на службі протягом багатьох років. Водночас у відкритих перевірених джерелах не оприлюднено детального переліку всіх підрозділів, посад або бойових операцій, у яких він брав участь, тому ці обставини не варто доповнювати припущеннями.

Його історія була пов’язана не лише зі службою. Вдома на Сергія чекала велика сім’я, для якої багатомісячна невідомість після його зникнення стала окремим випробуванням.

Був батьком шістьох дітей і виховував ще трьох

За інформацією родини, Сергій мав шістьох дітей, а також був батьком і опорою для ще трьох дітей своєї дружини Антоніни від першого шлюбу.

Саме тому в повідомленнях Хотинської громади та місцевих медіа його називають батьком дев’ятьох дітей. Регіональне видання «Чернівецький промінь» також повідомляло, що для Сергія родина була однією з найважливіших частин життя.

Його дружина Антоніна впродовж місяців після зникнення чоловіка продовжувала чекати на будь-яку інформацію. За словами близьких, сім’я сподівалася на сценарій, за якого військовий міг перебувати в полоні.

Для родини статус «зниклий безвісти» означав відсутність остаточної відповіді: не було можливості ані зустріти Сергія вдома, ані попрощатися з ним.

Так тривало до моменту, коли результати генетичної експертизи підтвердили його загибель.

Зник безвісти на Покровському напрямку

Офіційні та регіональні джерела повідомляють, що із листопада 2024 року Сергій Лисов вважався безвісти зниклим на Покровському напрямку.

Конкретні обставини його останнього бою у перевірених повідомленнях громади й Чернівецької ОВА детально не описані.

У відкритій базі втрат UALosses для Сергія Миколайовича Лисова вказана дата 23 листопада 2024 року, однак у повідомленнях громади та Суспільного основним підтвердженим формулюванням залишається те, що з листопада 2024 року він значився зниклим безвісти, а його загибель була встановлена пізніше після ДНК-експертизи.

Саме генетична експертиза поклала край багатомісячній невідомості для родини.

Хотинський міський голова Андрій Дранчук повідомив про підтвердження загибелі військового, після чого громада почала готуватися до повернення тіла захисника додому та церемонії прощання.

17 липня Сергій повернувся додому в Атаки

17 липня 2026 року Сергія Лисова «на щиті» привезли до села Атаки Хотинської громади, де він жив разом із сім’єю.

У громаді кортеж зустрічали мешканці, які вийшли вшанувати загиблого військовослужбовця. Регіональні медіа повідомляли про «живий коридор», державні прапори та мешканців, які схиляли голови на знак пошани.

Для родини це повернення стало завершенням тривалого періоду очікування, але водночас остаточним підтвердженням втрати.

Ще за день до прощання «Чернівецький промінь» повідомляв, що тіло військового мають доставити до рідної домівки в Атаках 17 липня, а поховання заплановане на наступний день.

У Хотині Сергія провели в останню путь

Прощання із Сергієм Лисовим відбулося 18 липня 2026 року.

За інформацією Чернівецької обласної військової адміністрації, яку наводить Суспільне, церемонія розпочалася о 10:00 у Хотині. Того дня на Буковині також прощалися з іншими полеглими військовослужбовцями.

За повідомленням громади та місцевих медіа, траурна процесія пройшла з Атак через центр Хотина. Сергія поховали на Алеї Героїв.

Хотинська громада зібралася, щоб провести військового в останню путь. Міський голова висловив співчуття дружині, дітям, родичам, друзям та побратимам загиблого.

Суспільне підтвердило три ключові факти його військової біографії: Сергій служив із 2019 року, мав звання старшого солдата і проходив службу у військовій частині А4447.

Місяці очікування завершилися болючим підтвердженням

Історія Сергія Лисова — це також історія родини, яка майже два роки не мала остаточної відповіді про долю близької людини.

З листопада 2024 року рідні жили з надією, що військовий міг залишитися живим. У первинному повідомленні про Сергія зазначалося, що його дружина Антоніна вірила у можливість полону й чекала на повернення чоловіка.

Лише ДНК-експертиза дала остаточну відповідь. Факт встановлення особи за результатами експертизи підтверджений Хотинською громадою та Суспільним.

Сергієві було 43 роки. Він залишив після себе дружину, дітей, рідних, друзів і побратимів.

У Хотинській громаді його пам’ятають як військового, який став на захист України ще у 2019 році, та як батька великої родини. Публічні повідомлення громади наголошують передусім на двох частинах його життя — багаторічній військовій службі й відповідальності за близьких.

*

*

*

*

*

*

*

*

*

Після багатомісячного очікування родина отримала можливість попрощатися із Сергієм лише в липні 2026 року. Його поховання на Алеї Героїв у Хотині стало останнім етапом довгої дороги додому.

UAPresa.com