Алла Веліховська: безпечна освіта, школи й кадри для Миколаївщини

Юсуф Інан | UA Presa

МИКОЛАЇВ, УКРАЇНА — Директорка департаменту освіти і науки Миколаївської ОВА Алла Веліховська у 2026 році координує одну з найскладніших сфер регіону — повернення дітей до очного навчання, безпеку шкіл, підготовку педагогів і розвиток професійної освіти.

Освітня система Миколаївщини працює в умовах, де звичайні завдання школи поєднуються з воєнною безпекою. Навчальний заклад повинен мати укриття, організувати дії під час повітряної тривоги, забезпечити підвезення дітей із віддалених населених пунктів і водночас зберегти якість освіти та педагогічні кадри.

Станом на вересень 2026 року офіційний сайт департаменту продовжує вказувати Аллу Борисівну Веліховську директоркою департаменту освіти і науки Миколаївської обласної державної адміністрації. Вона також має науковий ступінь кандидата педагогічних наук і вчене звання доцента.

Від педагогічної науки до управління освітою області

Професійна біографія Веліховської безпосередньо пов’язана з освітою та педагогічною наукою.

За інформацією Миколаївського національного аграрного університету, після захисту дисертації вона у 2012–2015 роках працювала доценткою кафедри природничо-математичних дисциплін та інформаційних технологій.

У 2015 році за результатами відкритого конкурсу Веліховську призначили директоркою департаменту освіти, науки та молоді Миколаївської облдержадміністрації. Згодом вона продовжила роботу в регіональній системі управління освітою.

Її наукова робота також стосувалася професійної освіти та використання сучасних технологій. Темою дисертаційного дослідження було вдосконалення професійної діяльності методистів закладів післядипломної педагогічної освіти засобами мережевих технологій.

Такий досвід поєднує два рівні — теоретичну підготовку педагогів і практичне управління великою регіональною освітньою системою.

Майже 94% школярів мають навчатися очно або у змішаному форматі

Підготовка до 2026/2027 навчального року стала одним із головних завдань департаменту.

На обласній нараді 27 серпня було повідомлено, що на Миколаївщині працюють 384 заклади загальної середньої освіти.

За остаточним планом:

• 244 школи мають працювати очно;
• 103 — у змішаному форматі;
• 37 — дистанційно.

В очному та змішаному форматах планується навчання приблизно 83 тисяч дітей, що становить майже 94% учнів області.

Ці показники демонструють поступове повернення освітнього процесу до шкільних приміщень, однак воєнні умови залишають головним критерієм не лише бажання відкрити школу, а її фактичну безпекову готовність.

Департамент освіти і науки ОВА разом із районними військовими адміністраціями отримав завдання додатково перевіряти готовність закладів, які працюють очно або змішано. Обов’язковими умовами залишаються готові укриття та відповідні погодження.

Укриття стали частиною освітньої інфраструктури

Після початку повномасштабної війни поняття «готовність школи» на Миколаївщині суттєво змінилося.

Тепер воно включає не лише класи, опалення, харчоблок і навчальне обладнання, а й захисну споруду, в якій діти та працівники можуть перебувати під час повітряної тривоги.

За інформацією департаменту освіти і науки, у 2026 році державний бюджет передбачив фінансування робіт із будівництва та капітального ремонту укриттів у восьми закладах загальної середньої освіти та двох дошкільних закладах Миколаївщини.

Загальна сума відповідної субвенції становить понад 216,5 млн грн.

Паралельно департамент співпрацює з ЮНІСЕФ. Представники фонду разом із фахівцями освітньої системи області обстежували школи та дошкільні заклади для оцінки можливості їхнього включення до проєктів із покращення безпечних умов навчання.

Співпраця з ЮНІСЕФ у сфері освіти триває вже кілька років. Фонд раніше описував Веліховську як одного з регіональних координаторів роботи, спрямованої на забезпечення безперервного навчання дітей у воєнних умовах та підтримку вчителів освітніми ресурсами й тренінгами.

Шкільний транспорт повертає освіту у віддалені громади

Безпечне навчання у сільській місцевості залежить не лише від наявності школи та укриття.

Для багатьох дітей необхідний щоденний транспорт із сусідніх сіл.

У червні 2026 року Єланецька, Снігурівська, Інгульська та Веснянська громади отримали перші чотири нові шкільні автобуси, придбані в межах державної субвенції та співфінансування місцевих бюджетів.

У передачі транспорту разом із керівництвом області брала участь і Алла Веліховська. Обласна рада повідомляла, що протягом року для громад Миколаївщини, зокрема деокупованих територій, планувалося придбати ще 40 шкільних автобусів.

Для регіону з великою кількістю сільських населених пунктів транспорт безпосередньо впливає на доступність освіти.

Шкільний автобус дозволяє зберігати мережу опорних закладів і водночас гарантувати дітям із малих сіл можливість навчатися очно.

Під час серпневих конгресових слухань підготовка шкіл до нового навчального року також розглядалася комплексно: поряд із безпекою та укриттями обговорювали організацію харчування, підвезення дітей і стан доріг. Веліховська представляла Миколаївщину в цих консультаціях разом із керівництвом області та міста.

Дефіцит учителів і пошук нових кадрових рішень

Одним із довгострокових викликів Веліховська називає педагогічні кадри.

На форумі з дуальної освіти у Миколаївському національному аграрному університеті вона прямо зазначила, що регіон відчуває нестачу педагогічних працівників.

Одним із можливих рішень департамент бачить розвиток дуальної форми навчання.

Її суть полягає в тому, що студент отримує теоретичні знання у закладі освіти та одночасно набуває реального професійного досвіду на робочому місці.

У педагогічній сфері це може означати, що майбутній учитель ще під час навчання починає працювати зі школярами.

На думку Веліховської, такий формат відрізняється від короткої педагогічної практики: молодий спеціаліст отримує можливість побачити результати власної роботи та має більше шансів залишитися у школі після завершення навчання.

У травні розвиток дуальної освіти на Миколаївщині обговорювали за участі Міністерства освіти і науки, ОВА, обласної ради, закладів вищої та професійної освіти, роботодавців і бізнесу. Одним із головних завдань називалася підготовка фахівців, необхідних для майбутнього відновлення регіону.

Професійна освіта має працювати на економіку відбудови

Питання кадрового забезпечення стосується не лише шкіл.

Миколаївщина потребуватиме будівельників, електриків, механіків, енергетиків, фахівців аграрного сектору, технологів та інших спеціалістів, без яких неможливе масштабне відновлення.

Саме тому професійна освіта дедалі тісніше пов’язується з економічною політикою регіону.

31 серпня 2026 року Веліховська разом із керівниками професійних закладів та представниками Миколаївського національного аграрного університету обговорювала перспективи розвитку професійної освіти й підготовки кваліфікованих кадрів.

Учасники зустрічі наголошували, що програми підготовки мають відповідати реальним потребам сучасного ринку праці та підприємств Миколаївщини.

Інший приклад такої моделі — співпраця університетів із великими роботодавцями.

У квітні Миколаївський НАУ та Південноукраїнська АЕС підписали меморандум, спрямований на розвиток співпраці та підготовку молодих фахівців для підприємств регіону. Веліховська брала участь у цій зустрічі разом із представниками університету та енергокомплексу.

Таким чином, освітня політика поступово переходить від моделі «дати диплом» до моделі «підготувати спеціаліста, який потрібен регіону».

Наука, вчителі та збереження освітньої спільноти

Поряд із безпекою й інфраструктурою департамент продовжує підтримувати професійний розвиток педагогів і науковців.

У лютому Веліховська брала участь у нагородженні переможців регіонального туру конкурсу «Учитель року – 2026». У цьому році 21 педагог області змагався у номінаціях «Англійська мова», «Громадянська освіта», «Математика» та «Початкова освіта».

У квітні вона також відзначала педагогічні колективи Миколаївщини, які стали переможцями міжнародної освітньої виставки «Сучасні заклади освіти – 2026».

У травні Веліховська брала участь у заходах до Дня науки в університетах Миколаєва, підтримуючи зв’язок регіонального управління освітою не лише зі школами, а й із науковою та університетською спільнотою.

Цей напрям має особливу вагу в умовах міграції населення та кадрових втрат.

Збереження вчителя, викладача або молодого науковця в Миколаївській області означає збереження людського капіталу, який буде необхідний для післявоєнного розвитку.

Освіта як частина стійкості Миколаївщини

Робота Алли Веліховської демонструє, наскільки змінилася роль регіонального управління освітою після 2022 року.

Сьогодні недостатньо лише забезпечити навчальну програму.

Необхідно одночасно організувати укриття, шкільний транспорт, харчування, очне та дистанційне навчання, кадрове забезпечення, співпрацю з міжнародними партнерами й модернізацію професійної освіти.

У попередньому інтерв’ю для ЮНІСЕФ Веліховська формулювала головний принцип своєї роботи через право кожної дитини на якісну освіту навіть під час війни.

До нового навчального року 2026/2027 регіон підійшов із показником, за яким майже 94% школярів планують навчатися очно або у змішаному форматі.

Це не означає повернення до довоєнної реальності. Повітряні тривоги, укриття й безпекові обмеження залишаються частиною щоденного життя.

Однак поступове повернення дітей до шкіл одночасно має освітнє й соціальне значення. Школа дає дитині не лише знання, а й спілкування, підтримку педагогів, звичний розпорядок та відчуття стабільності.

Наступним етапом для Миколаївщини стане поєднання цієї безпечної шкільної моделі з підготовкою нового покоління вчителів, технічних спеціалістів і фахівців, потрібних для відбудови.

Саме на перетині безпеки дітей, якості освіти та майбутнього людського капіталу Миколаївщини формується нинішня робота Алли Веліховської та регіонального департаменту освіти і науки.

UAPresa.com