Amnesty: вербування іноземців до армії РФ може бути торгівлею людьми

By Ahmet Taş | UA Presa

КИЇВ, УКРАЇНА — Генеральна секретарка Amnesty International Агнес Калламар заявила, що практика залучення іноземців до російських збройних сил для участі у війні проти України за певних обставин може відповідати визначенню торгівлі людьми.

В інтерв’ю Deutsche Welle Калламар повідомила про нове дослідження Amnesty International, присвячене способам вербування іноземних громадян Росією. Вона також порушила питання відповідальності за воєнні злочини, можливого притягнення російських посадовців до відповідальності та місця правосуддя у будь-якому майбутньому мирному врегулюванні.

Amnesty дослідила вербування іноземців Росією

За словами Калламар, Amnesty International дослідила практики, за допомогою яких іноземців залучають до служби в російських військових формуваннях і відправляють на війну проти України.

Генеральна секретарка організації заявила, що результати дослідження дають підстави розглядати частину таких практик через призму торгівлі людьми.

Йдеться не просто про сам факт участі іноземців у російській армії. Ключове значення, за логікою правозахисного підходу, мають обставини вербування: чи були люди належним чином поінформовані, чи використовувалися обман, уразливість або примус і чи відповідали обіцяні умови тому, що відбувалося після прибуття до Росії або на фронт.

Саме цю тему Amnesty International планує представити детальніше у своєму новому дослідженні в Києві.

Калламар говорить про можливу торгівлю людьми

Формулювання Amnesty International має важливе юридичне значення.

Калламар не просто критикує іноземне вербування як політичну або моральну практику. Вона заявляє, що досліджені механізми можуть відповідати міжнародно-правовому поняттю торгівлі людьми.

Це водночас не означає, що кожен іноземець у російських силах автоматично є жертвою торгівлі людьми.

Для правової оцінки необхідно враховувати конкретний спосіб вербування та обставини кожної справи. Тому твердження про торгівлю людьми у цьому випадку слід передавати саме як висновок і правову оцінку Amnesty International, а не як універсально встановлений факт щодо всіх іноземних військовослужбовців РФ.

Тема стала помітнішою на тлі повідомлень про вербування Росією громадян різних країн для участі у війні проти України.

Питання відповідальності за воєнні злочини залишається центральним

В інтерв’ю DW Калламар також говорила про ширший комплекс можливих порушень міжнародного права під час російської війни проти України.

Одним із центральних питань залишається відповідальність за воєнні злочини.

Генеральна секретарка Amnesty International наголосила на необхідності не відкладати тему правосуддя навіть у разі активізації мирних переговорів.

Для міжнародних правозахисних організацій припинення бойових дій та відповідальність за тяжкі порушення права не є взаємовиключними цілями.

Навпаки, Калламар вважає, що будь-яка довгострокова мирна модель повинна враховувати права людей, які постраждали від війни.

У розмові також порушувалося питання, за яких умов дії Росії можуть отримувати різні кваліфікації відповідно до міжнародного права. Зокрема, DW запитала Калламар про дискусію щодо можливого використання поняття геноциду.

Оскільки у наданому матеріалі повна аргументація її відповіді не наведена, конкретний юридичний висновок Amnesty з цього питання не слід розширювати поза межі оприлюдненого інтерв’ю.

Правосуддя має бути частиною майбутнього мирного плану

Калламар наголосила, що можливе політичне врегулювання війни не повинно ігнорувати питання відповідальності.

На її думку, майбутній мирний план для України має містити щонайменше кілька складових: правосуддя, відповідальність за воєнні злочини, компенсацію постраждалим і врахування потреб людей, життя яких змінила війна.

Цей підхід означає, що переговори не можуть розглядатися винятково як домовленість між урядами щодо територій, безпеки або припинення вогню.

Правозахисний вимір стосується цивільних, військовополонених, переміщених осіб, родин загиблих та інших людей, які безпосередньо зазнали наслідків війни.

Саме тому Amnesty International наполягає, що інтереси жертв повинні бути включені до дискусії про завершення конфлікту.

Чи можлива відповідальність російського керівництва

Окремою темою розмови стала персональна відповідальність російських посадовців, включно з президентом РФ Володимиром Путіним.

DW поставила Калламар питання про те, чи можливе фактичне притягнення російського керівництва до відповідальності та чи може Путін бути затриманий у разі перебування в європейській країні.

У короткому матеріалі, наданому до публікації, детальна відповідь Калламар на це питання не наведена. Тому некоректно стверджувати, що вона прогнозувала конкретний час, країну або сценарій можливого затримання.

Водночас сама постановка питання демонструє, що тема персональної відповідальності керівництва РФ залишається частиною ширшої міжнародної дискусії про правосуддя після тяжких порушень під час війни.

Для Amnesty International основним принципом залишається необхідність уникнути ситуації, за якої політична домовленість автоматично усуває питання юридичної відповідальності.

Вербування іноземців стає окремим правозахисним питанням

Нове дослідження Amnesty International додає ще один вимір до документування наслідків війни.

До цього значна частина міжнародної уваги була зосереджена на атаках проти цивільного населення, поводженні з військовополоненими, депортаціях, незаконних затриманнях та інших можливих порушеннях міжнародного гуманітарного права.

Тепер окремої уваги набувають і способи, якими Росія поповнює людські ресурси для війни.

Якщо людина погоджується на роботу або переїзд на певних умовах, але після цього через обман чи інші форми зловживання опиняється у військовій структурі та на фронті, така ситуація, за оцінкою Amnesty, потребує розгляду не лише як питання військового рекрутингу.

Саме тому Калламар використовує поняття торгівлі людьми як можливу правову рамку для частини задокументованих випадків.

Amnesty: мир не повинен означати відмову від справедливості

Головна теза інтерв’ю Калламар виходить за межі питання про іноземних рекрутів.

Amnesty International розглядає завершення війни не тільки як припинення стрілянини, а як процес, у якому мають бути враховані наслідки порушень і права постраждалих.

Саме тому організація пов’язує мир із відповідальністю, компенсаціями та правосуддям.

Для України це питання особливо актуальне на тлі дискусій про можливі переговори та майбутню архітектуру миру.

Водночас нове дослідження Amnesty привертає увагу до менш помітної сторони війни — людей з інших країн, які опинилися у російських військових формуваннях за обставин, що, за оцінкою організації, можуть містити ознаки торгівлі людьми.

Наступним важливим етапом стане публічна презентація дослідження в Києві, де Amnesty International має детальніше представити задокументовані випадки та аргументацію своєї правової оцінки.

UAPresa.com