Олександр Мацієвський: життя воїна, вбитого після «Слава Україні»

Юсуф Інан | UA Presa

НІЖИН, УКРАЇНА — Снайпер Олександр Мацієвський, якого, за висновками СБУ, російські військові розстріляли в полоні 30 грудня 2022 року після слів «Слава Україні», посмертно отримав звання Героя України з орденом «Золота Зірка».

Відео його загибелі стало відомим широкій аудиторії 6 березня 2023 року. За коротким записом стоїть історія електромонтажника, який жив у Ніжині, долучився до територіальної оборони після початку повномасштабного вторгнення та воював на Донеччині. Офіційні повідомлення, спогади родини й матеріали місцевої влади дають змогу відновити його життєвий шлях і відокремити підтверджені обставини від перших припущень.

Як встановили особу військового

12 березня 2023 року Служба безпеки України повідомила, що загиблий — Олександр Ігорович Мацієвський, снайпер 163-го батальйону 119-ї окремої бригади територіальної оборони Чернігівщини. За повідомленням СБУ, яке оприлюднила АрміяInform, слідчі опитали рідних і побратимів, дослідили фотографії та відеозаписи. Особу військового також підтвердила судова портретна експертиза.

Цей висновок уточнив попередні повідомлення. Як нагадувало Суспільне, 7 березня 30-та окрема механізована бригада припустила, що на записі може бути її військовослужбовець Тимофій Шадура. Згодом представники 119-ї бригади назвали Мацієвського. Отже, перше припущення про інше ім’я не було остаточним результатом ідентифікації.

Мати бійця Параска Демчук і його побратими впізнали його ще до офіційного завершення перевірки. Суспільне опублікувало їхні свідчення 8 березня, а через чотири дні СБУ оголосила результати слідчих дій.

Від електромонтажника до снайпера тероборони

За біографічною довідкою Ніжинської міської ради, Мацієвський народився 10 травня 1980 року в Кишиневі. У 1997 році закінчив школу, згодом навчався в технікумі та здобув кваліфікацію електромонтажника. У 2008 році разом із дружиною та сином переїхав до України й працював за фахом.

24 лютого 2022 року він звернувся до Ніжинського територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Одразу потрапити до війська не вдалося, тому в перші дні вторгнення він допомагав облаштовувати укріплення та чергував на блокпостах, зазначає міська рада.

11 березня його зарахували до 163-го батальйону територіальної оборони. Після підготовки Мацієвський став снайпером. Спочатку захищав Чернігівщину, пізніше виконував бойові завдання поблизу Бахмута та Соледара. На момент загибелі йому було 42 роки.

Останнє завдання та повернення до Ніжина

У розмові із Суспільним Демчук розповіла, що востаннє спілкувалася із сином телефоном 29 грудня 2022 року. Він просив її берегти себе. Про те, що перебуває на позиціях біля Соледара, матері не розповідав.

Наступного дня Мацієвський і четверо побратимів вирушили на завдання. Командир підрозділу, представлений у репортажі як Олександр, повідомив про важкий стрілецький бій, під час якого зв’язок із групою зник. За його словами, спроби наблизитися до позиції загрожували додатковими втратами. Хоча Мацієвський служив снайпером, на це завдання він вийшов з автоматом.

СБУ встановила датою розстрілу 30 грудня 2022 року та повідомила, що тіло повернули в Україну в лютому 2023-го. За даними Суспільного, військового поховали 14 лютого в Ніжині. Таким чином, поховання відбулося ще до появи відео в широкому доступі: рідні вже знали про смерть, але запис розкрив її обставини.

Посмертне звання Героя України

Президент України Володимир Зеленський оголосив про відзначення Мацієвського у вечірньому зверненні 12 березня 2023 року. Як передало Радіо Свобода, президент пов’язав рішення з хоробрістю солдата та його останніми словами.

Офіційний указ №146/2023 датований 13 березня. Документ присвоює солдату Олександру Ігоровичу Мацієвському звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» посмертно. Підставою названо мужність, героїзм під час захисту суверенітету й територіальної цілісності держави та вірність військовій присязі. Дата публічного оголошення і дата самого указу в цій історії відрізняються на один день.

Реакція України та Молдови

Після поширення запису українські посадовці закликали до міжнародного реагування. За повідомленням Суспільного від березня 2023 року, Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець передав відео колегам-омбудсманам з інших держав. Тодішній міністр закордонних справ Дмитро Кулеба закликав прокурора Міжнародного кримінального суду розслідувати вбивство.

Окрему заяву зробило Міністерство закордонних справ та європейської інтеграції Молдови. Як повідомила 13 березня 2023 року Українська правда з посиланням на заяву відомства, Мацієвський мав молдовське громадянство. Міністерство засудило його вбивство російськими військовими та заявило, що воно може кваліфікуватися як воєнний злочин і грубе порушення міжнародного гуманітарного права.

Молдовське відомство також висловило співчуття родині й друзям загиблого та солідарність з українським народом. Його реакція стосувалася військового, який народився в Кишиневі, але багато років жив в Україні та служив у її силах оборони.

Розслідування і захист військовополонених

У повідомленні від 12 березня 2023 року СБУ зазначала, що встановлює російських військовослужбовців, причетних до розстрілу. Провадження розслідували за статтею 438 Кримінального кодексу України, яка на той час мала назву «Порушення законів та звичаїв війни», під процесуальним керівництвом Офісу генерального прокурора.

Міжнародний комітет Червоного Хреста пояснює, що Третя Женевська конвенція зобов’язує гуманно поводитися з військовополоненими. Її стаття 13 забороняє незаконні дії або бездіяльність держави, яка утримує полоненого, якщо вони спричиняють його смерть або серйозно загрожують здоров’ю.

Конвенція також вимагає захищати полонених від насильства, залякування та образ і забороняє репресалії щодо них. За роз’ясненням МКЧХ, навіть висунення обвинувачень у злочині не позбавляє людину статусу військовополоненого та права на належний судовий розгляд. Ці гарантії діють протягом перебування в полоні.

Як вшановують пам’ять Мацієвського

25 листопада 2023 року в Ніжині відкрили меморіал загиблим захисникам України, центральною фігурою якого став бронзовий пам’ятник Мацієвському. Як повідомляло Суспільне Чернігів, міський голова Олександр Кодола розповів, що комплекс спорудили коштом благодійників. Висота скульптури становить майже 2,5 м.

Поруч встановили інтерактивну дошку з фотографіями та історіями загиблих військових. На відкриття приїхали побратими Мацієвського. Його мати наголосила, що меморіал присвячений усім захисникам, а пам’ять про них має зберігатися серед молоді.

Вшанування продовжилося й в інших громадах. За репортажем Суспільного із засідання міської ради, 24 березня 2025 року Мацієвському посмертно надали звання почесного громадянина Івано-Франківська. Пропозицію міського голови Руслана Марцінківа підтримали 32 депутати.

*

*

У Ніжині ім’ям військового також назвали вулицю, повідомляє міська рада. У міському меморіалі його постать поєднана з іменами інших полеглих: відвідувачі можуть дізнатися про їхнє життя, службу та внесок в оборону України.

UAPresa.com