Росія визнала новий дефіцит пального після ударів України по НПЗ

Ahmet Taş | UA Presa

МОСКВА, РОСІЯ — Російська влада визнала нові проблеми з постачанням пального в окремих регіонах країни на тлі посилення українських ударів по нафтопереробних заводах, один із яких в Орську зупинили на кілька місяців.

Як повідомляє Euronews, уряд Росії заявив, що ситуація з постачанням бензину на АЗС у низці регіонів залишається напруженою. Влада повідомила про збільшення поставок у найбільш уразливі райони та проведення окремої урядової наради, а віцепрем’єр Олександр Новак доручив посилити моніторинг цін на пальне.

Російський уряд визнав проблеми з постачанням

Нове загострення ситуації відбувається після кількох місяців перебоїв, обмежень продажу та черг на автозаправних станціях у різних частинах Росії.

За даними Euronews, у різні періоди обмеження на продаж пального або інші форми нормування доводилося запроваджувати майже в усіх регіонах країни. Серед заходів згадувалися ліміти на кількість бензину для одного автомобіля та заборона наповнювати пальним каністри.

Тепер федеральна влада знову визнає напруження на ринку. Нафтогазовим компаніям доручено збільшувати поставки до регіонів, де ситуація найскладніша, а уряд стежитиме за динамікою цін.

Йдеться не про повну відсутність пального по всій країні, а про нерівномірність поставок, перебої на окремих АЗС і локальні обмеження.

НПЗ в Орську зупинили на термін до шести місяців

Одним із найсерйозніших ударів по російській нафтопереробній інфраструктурі стала атака на завод в Орську Оренбурзької області.

Reuters повідомляє, що після українського удару підприємство повністю припинило роботу, а ремонт може тривати до шести місяців. Губернатор Оренбурзької області Євген Солнцев заявив, що уламками було пошкоджено критично важливе обладнання, частина якого є імпортною, а його заміна ускладнена санкційними обмеженнями.

Орський НПЗ має потужність близько 6 млн тонн сирої нафти на рік і виробляє бензин, дизельне та авіаційне пальне, мазут, бітум та інші нафтопродукти.

За словами губернатора, влада Оренбурзької області готується до сценарію, за якого значну частину пального доведеться завозити з інших регіонів.

Reuters уточнює, що на момент заяви працювали приблизно 80% із 287 АЗС області, а пріоритет у постачанні надавався екстреним та спеціалізованим службам.

Краснодарський край опинився серед найбільш уражених регіонів

Складною залишається ситуація і в Краснодарському краї — одному з основних туристичних регіонів Росії на узбережжі Чорного моря.

Губернатор Веніамін Кондратьєв визнав ускладнення з постачанням бензину на АЗС. За його словами, нафтові компанії знову почали обмежувати обсяги поставок та скорочувати години роботи частини заправних станцій.

Кондратьєв заявив, що ситуація викликає занепокоєння як у місцевих жителів, так і у туристів, та попросив збільшити постачання пального до регіону.

Подібні перебої особливо відчутні в літній туристичний сезон, коли навантаження на автомобільну та паливну інфраструктуру традиційно зростає.

При цьому масштаби проблем різняться залежно від регіону: частина АЗС продовжує працювати у звичайному режимі, тоді як в інших місцях вводяться тимчасові ліміти або скорочується графік роботи.

Путін раніше визнав «певний дефіцит» бензину

Президент Росії Володимир Путін ще наприкінці червня вперше публічно визнав наявність проблем із паливним забезпеченням.

Le Monde повідомляло, що Путін назвав ситуацію «певним дефіцитом», пов’язавши її з повторюваними українськими ударами по російській нафтопереробній інфраструктурі. Водночас він наполягав, що проблема не є критичною.

Пізніше російський президент заявив про намір прискорити ремонт пошкоджених заводів, розглянути додатковий імпорт пального та збільшити виробництво систем протиповітряної оборони для захисту промислової інфраструктури.

Москва також запевняє, що перебої не завадять виконанню державою соціальних зобов’язань.

Однак повторні атаки на НПЗ і тривалі строки ремонту окремих підприємств створюють додаткове навантаження на російську систему переробки та внутрішньої логістики пального. Це особливо помітно в регіонах, де власні виробничі потужності були пошкоджені або тимчасово виведені з експлуатації.

Україна продовжує бити по енергетичній інфраструктурі Росії

Україна протягом останніх місяців посилила далекобійні атаки безпілотниками та іншими системами по російських нафтопереробних заводах, терміналах і паливних об’єктах.

Київ пояснює такі операції прагненням скоротити економічні та матеріальні можливості Росії для продовження війни. Президент України Володимир Зеленський називає удари по об’єктах у глибині російської території «далекобійними санкціями».

Українська стратегія спрямована не лише на фізичне пошкодження окремих заводів. Тривалий ремонт складного обладнання, необхідність перерозподіляти пальне між регіонами та додаткові витрати на захист підприємств можуть збільшувати економічну вартість війни для Москви.

Водночас точний внесок українських атак у кожний окремий випадок локального дефіциту залежить і від інших факторів — ремонтів заводів, транспортної логістики, попиту та внутрішньої політики постачання.

Закриття великих НПЗ посилює ризики для внутрішнього ринку

Росія залишається одним із найбільших виробників нафти у світі, однак видобуток сирої нафти і виробництво готового бензину чи дизеля — різні частини енергетичного ланцюга.

Якщо нафтопереробний завод тимчасово припиняє роботу, сиру нафту неможливо автоматично використовувати як автомобільне пальне. Її потрібно переробити на інших підприємствах, після чого готову продукцію доставити до потрібного регіону.

Саме тому виведення з експлуатації великого НПЗ може створювати локальний дефіцит навіть у державі з великими запасами та видобутком нафти.

Ситуація з Орським заводом демонструє масштаб цього ризику: підприємство повністю зупинено, можливий ремонт оцінюється у строк до шести місяців, а регіональна влада вже заявила про необхідність покладатися на постачання ззовні.

Російський уряд поки характеризує нинішні труднощі як керовані та намагається компенсувати нестачу перерозподілом поставок. Проте нові удари по нафтопереробній інфраструктурі залишають ризик повторних перебоїв, обмежень на АЗС та подальшого тиску на ціни.

UAPresa.com