Російська економіка звужує вибір Путіна на тлі війни, вважає Ослунд

Ahmet Taş | UA Presa

МОСКВА, РОСІЯ — Слабке економічне зростання, інфляція, високі процентні ставки та швидке збільшення бюджетного дефіциту дедалі більше звужують можливості Володимира Путіна фінансувати тривалу війну проти України без нових ризиків для російської економіки.

Таку оцінку висловив шведський економіст і дослідник Росії Андерс Ослунд у колонці для Project Syndicate, яку 25 серпня також опублікувало турецьке видання Karar. Ослунд порівняв становище Путіна із шаховим цугцвангом — ситуацією, коли кожен можливий хід погіршує позицію гравця. Водночас низка актуальних макроекономічних показників справді свідчить про посилення фінансового тиску на Москву, хоча висновки щодо політичних наслідків залишаються авторською оцінкою економіста.

Зростання економіки різко сповільнилося

Ослунд вважає, що Росія ризикує зіткнутися з тривалим періодом стагфляції — поєднанням слабкого економічного зростання та стійкої інфляції.

Офіційні та міжнародні прогнози підтверджують суттєве уповільнення економіки. Міжнародний валютний фонд прогнозує зростання російського ВВП у 2026 році на 1,1%, а споживчу інфляцію — на рівні 5,6%. Банк Росії в липні був ще обережнішим і знизив власний прогноз зростання ВВП до діапазону 0–1%.

За оцінкою російського Міністерства економічного розвитку, у першому півріччі ВВП зріс лише на 0,3% у річному вимірі. У першому кварталі економіка скоротилася, а в другому відновила лише помірне зростання.

Інфляція при цьому залишається вище цілі Центробанку. У липні її річний показник становив 6%, тоді як офіційна ціль регулятора — 4%. Ключова процентна ставка з кінця липня утримується на рівні 14%.

Населення очікує значно вищої інфляції

Окремим ризиком для російської економіки залишаються інфляційні очікування населення.

За опитуванням InFOM, проведеним на замовлення Банку Росії, у липні росіяни очікували інфляцію на рівні 14,7% протягом наступних 12 місяців. У червні цей показник становив 12,4%.

Центробанк пов'язував різке погіршення очікувань, зокрема, зі зростанням цін на пальне. Регулятор зазначав, що дорожче паливо вже почало впливати на ширший спектр товарів і послуг. Банк Росії підвищив прогноз інфляції на 2026 рік до 6–7% і попередив, що більш експансивна бюджетна політика може вимагати тривалого збереження високих ставок.

Для економіки це створює подвійне навантаження: уряду потрібно фінансувати значні воєнні витрати, тоді як дорогі кредити стримують інвестиції та розвиток цивільних секторів.

Дефіцит бюджету перевищив річний план уже за сім місяців

Найпомітнішою проблемою Ослунд називає стан державних фінансів.

За попередніми даними Міністерства фінансів РФ, за січень–липень 2026 року федеральний бюджет отримав дефіцит у 6,455 трлн рублів, або 2,8% ВВП. Для порівняння, на весь 2026 рік закон про бюджет передбачав дефіцит лише 3,786 трлн рублів, або близько 1,6% ВВП.

Видатки за перші сім місяців збільшилися на 14,5% у річному вимірі — до 28,567 трлн рублів. Водночас доходи від нафти й газу скоротилися на 16,8%. Мінфін частково пояснює великий дефіцит авансовим фінансуванням державних контрактів, однак сам міністр фінансів Антон Силуанов уже визнавав, що річний дефіцит може перевищити початковий план.

Витрати на оборону та національну безпеку залишаються однією з найбільших статей російського бюджету. Проєкт бюджету на 2026 рік передбачав близько 16,8 трлн рублів сукупних витрат на оборону та безпеку — приблизно 38% усіх федеральних видатків.

Резерви Росії великі на папері, але ліквідна частина значно менша

Москва все ще має значні резерви в Національному фонді добробуту, проте безпосередньо доступна для використання частина фонду набагато менша за його загальний обсяг.

Станом на 1 серпня 2026 року Національний фонд добробуту становив близько 12,72 трлн рублів, або 5,4% прогнозованого ВВП.

Водночас ліквідні активи фонду складали лише 3,693 трлн рублів, приблизно 46,2 млрд доларів, або 1,6% ВВП.

Саме ця частина резервів має найбільше значення у випадку, якщо уряду доведеться оперативно покривати дефіцит бюджету.

Ослунд вважає, що подальше різке збільшення воєнних витрат змусило б Кремль обирати між новими податками, внутрішніми запозиченнями, використанням резервів та додатковим інфляційним тиском.

Українські удари дедалі сильніше впливають на економіку всередині РФ

Ще одним фактором стали українські далекобійні удари по російській енергетичній та логістичній інфраструктурі.

У серпні Росія зіткнулася з обмеженнями продажу бензину в Москві та інших регіонах на тлі ударів по нафтопереробних заводах і сезонного попиту. Російська влада була змушена обмежувати експорт пального та вживати додаткових заходів для стабілізації внутрішнього ринку.

Україна також розширила атаки на великі логістичні й складські об'єкти. 24 серпня Путін підписав указ, який дозволяє державі тимчасово перебирати контроль над критичною інфраструктурою, якщо власники не можуть належним чином захистити її від атак або швидко відновити роботу після ударів.

Банк Росії прямо пов'язував зростання цін на пальне з погіршенням інфляційних очікувань населення, що показує: наслідки ударів можуть виходити за межі фізичного пошкодження окремих об'єктів.

Вибори посилили розмови про можливу нову мобілізацію

Додатковим ризиком для економіки може стати нестача робочої сили.

Вибори до Державної думи РФ призначені на 20 вересня 2026 року, а голосування проходитиме протягом трьох днів — 18, 19 і 20 вересня.

На цьому тлі зростають припущення щодо можливої нової хвилі мобілізації після голосування. Президент України Володимир Зеленський 23 серпня заявив, що Росія планує призвати ще близько 300 тисяч військових після парламентських виборів. Москва офіційно такого рішення не оголошувала, а твердження Зеленського наразі не підтверджене незалежними джерелами.

Ослунд нагадує, що мобілізація у вересні 2022 року спричинила масовий виїзд із Росії молодих і кваліфікованих чоловіків. Нова хвиля може ще більше загострити дефіцит працівників, який уже стримує підприємства в низці секторів.

Водночас політична конкуренція перед виборами залишається обмеженою. Верховний суд РФ у серпні усунув від парламентських виборів партію «Яблоко», яка відкрито виступала проти війни та закликала до припинення вогню.

Ослунд: Кремль має ресурси, але дедалі менше безболісних рішень

Ослунд не стверджує, що російська економіка перебуває на межі негайного краху.

Росія все ще має значну промислову базу, державні резерви, внутрішній ринок запозичень і можливості для продовження воєнного виробництва.

Його центральна теза полягає в іншому: вартість кожного наступного рішення для Кремля зростає.

Збільшення військових витрат може погіршити бюджетний баланс і посилити інфляцію. Нова мобілізація здатна ще більше скоротити пропозицію робочої сили. Жорстка грошова політика стримує інфляцію, але одночасно гальмує цивільну економіку.

Завершення війни могло б зменшити частину економічного тиску, однак Ослунд вважає, що Путін навряд чи погодиться на такий крок без результату, який Кремль зможе представити російському суспільству як перемогу.

Таким чином, економічні дані наразі не свідчать про неминучий колапс Росії, але підтверджують значне звуження її фінансового простору: зростання економіки наблизилося до нуля, інфляція залишається близько 6%, ключова ставка становить 14%, а бюджетний дефіцит за сім місяців уже перевищив план на весь рік.

Саме цю комбінацію Ослунд і описує як ситуацію, у якій у Кремля залишаються варіанти, але дедалі менше з них можна реалізувати без серйозних економічних або політичних наслідків.

UAPresa.com