Стубб: не бачу доказів, що Росія готується атакувати країни НАТО в Європі

Ahmet Taş | UA Presa

ГЕЛЬСІНКІ, ФІНЛЯНДІЯ — Президент Фінляндії Александер Стубб заявив, що не бачить доказів того, що Росія готова ризикнути прямим нападом на країну НАТО, наголосивши водночас на необхідності зберігати високий рівень оборонної готовності.

В інтерв’ю німецькому виданню Bild, яке цитує турецьке видання Nefes, Стубб висловив скепсис щодо прогнозів про те, що Росія до 2029 року може опинитися у становищі, яке дозволить їй атакувати одну з країн НАТО.

За словами фінського президента, союз має готуватися до різних сценаріїв, однак це не означає, що пряме зіткнення між Росією та НАТО є неминучим.

Стубб не бачить доказів нападу Росії на НАТО

У низці європейських країн останніми роками звучать попередження про можливе відновлення російського військового потенціалу після війни проти України.

Зокрема, деякі німецькі посадовці припускали, що до 2029 року Москва теоретично може отримати можливості для військової операції проти одного з членів НАТО.

Стубб поставив під сумнів можливість настільки точно визначати такий часовий горизонт.

«Я не бачу ні доказів, ні фактів, які б це підтверджували», — заявив президент Фінляндії.

Він додав, що, на його думку, Росії не було б сенсу навмисно випробовувати рішучість НАТО — найбільшого військово-політичного союзу світу.

Його слова стосуються насамперед прямого військового нападу на територію держави-члена НАТО, а не ширшого спектра загроз, включно з кібератаками, диверсіями чи інформаційними операціями.

Сила НАТО залишається головним фактором стримування

Стубб пояснив свою оцінку значним військовим потенціалом Північноатлантичного альянсу.

За його словами, НАТО має потужні звичайні збройні сили, ракетні системи та ядерний потенціал, що робить напад на одного з членів альянсу надзвичайно ризикованим сценарієм для будь-якого потенційного противника.

Президент Фінляндії також заявив, що його оцінка ґрунтується, зокрема, на доступній йому розвідувальній інформації.

Водночас конкретних розвідувальних даних Стубб не розкривав.

Його позиція полягає в тому, що НАТО повинно одночасно зберігати сильне стримування і уникати сприйняття прямої війни з Росією як наперед визначеного розвитку подій.

Гібридні загрози залишаються серйозною проблемою

На тлі заяв Стубба західні політики та спецслужби продовжують попереджати про інший тип російської активності в Європі.

Йдеться про кібератаки, інформаційні операції, саботаж, шпигунство та інші гібридні дії, які можуть залишатися нижче порогу відкритого військового конфлікту.

Такі операції викликають занепокоєння через ризик ескалації або помилкової оцінки ситуації.

Стубб також заявив, що Росія намагається використовувати інформаційну війну для поширення страху та паніки в європейських суспільствах.

Таким чином, його оцінка не означає відсутності російської загрози для Європи.

Вона радше проводить межу між гібридним протистоянням і повномасштабним нападом на державу НАТО, який автоматично створив би значно ширший міжнародний конфлікт.

Фінляндія сама змінила політику після вторгнення Росії

Особливої ваги словам Стубба додає географічне становище Фінляндії.

Країна має протяжний сухопутний кордон із Росією та десятиліттями дотримувалася політики військової неприєднаності.

Після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну в лютому 2022 року Гельсінкі переглянув свою безпекову політику.

У 2023 році Фінляндія стала членом НАТО.

Вступ країни до альянсу суттєво збільшив довжину спільного сухопутного кордону НАТО з Росією.

Тому оцінка Стубба походить від президента держави, яка безпосередньо межує з РФ і після війни в Україні зробила стратегічний вибір на користь колективної оборони.

Водночас фінський лідер не закликає до скорочення оборонних витрат чи ослаблення військової готовності.

Стубб вказав на великі втрати Росії в Україні

Президент Фінляндії також пов’язав свою оцінку з поточним становищем російських військ в Україні.

За словами Стубба, Росія нібито втрачає близько 30–35 тисяч військовослужбовців на місяць, тоді як залучає приблизно 27 тисяч нових людей.

Ці цифри є оцінкою Стубба і не подаються як незалежно підтверджений баланс російських втрат і поповнення.

Фінський президент використав їх як аргумент на користь того, що Росії було б складно одночасно підтримувати війну проти України та розгортати ще один великий фронт проти НАТО.

На його думку, можливості Росії обмежує необхідність продовжувати масштабні бойові дії в Україні.

Україна залишається ключовою для безпеки Європи

Попри скепсис щодо прямого нападу Росії на НАТО, Стубб закликав європейські держави не послаблювати підтримку України.

Він заявив, що Україна перебуває у сильнішій позиції, ніж раніше, і що продовження допомоги Києву має стратегічне значення для безпеки всієї Європи.

«Україна — найкраща гарантія безпеки, яку ми маємо проти Росії», — заявив Стубб.

За його словами, поразка України матиме негативні наслідки не лише для Києва, а й для інших європейських країн, включно з Фінляндією та Німеччиною.

Ця теза є важливою частиною позиції Стубба: він одночасно вважає прямий напад Росії на НАТО малоймовірним і наполягає, що стримування Москви значною мірою залежить від здатності України продовжувати оборону.

Підготовка до найгіршого не означає неминучість війни

Позиція президента Фінляндії фактично поєднує дві лінії європейської безпекової політики.

Перша — НАТО повинно залишатися достатньо сильним, щоб будь-який напад на державу-члена був для потенційного противника неприйнятно дорогим.

Друга — союзникам не варто автоматично виходити з припущення, що війна НАТО з Росією обов’язково станеться через кілька років.

На думку Стубба, саме військова сила альянсу та готовність до різних сценаріїв роблять прямий напад менш імовірним.

При цьому довгострокові оцінки російського військового потенціалу, гібридна активність Москви та перебіг війни в Україні залишатимуться головними факторами, за якими європейські країни визначатимуть власну оборонну політику.

Таким чином, Стубб не заперечує необхідності підготовки до російських загроз, але не бачить сьогодні доказів того, що Москва готова свідомо розпочати прямий військовий конфлікт із НАТО.

UAPresa.com