Пухлини печінки можуть мовчати: раннє виявлення розширює вибір лікування

Ahmet Taş | UA Presa

СТАМБУЛ, ТУРЕЧЧИНА — Утворення в печінці можуть тривалий час не викликати помітних симптомів, тому особливо важливими є регулярні обстеження для людей із хронічними гепатитами, цирозом та іншими встановленими факторами ризику.

Професор загальної хірургії Джем Ібіш із Daviva Avcılar Hospital зазначив, що значну частину печінкових утворень виявляють випадково під час ультразвукового дослідження, комп’ютерної чи магнітно-резонансної томографії, виконаних з іншої причини. Офіційна сторінка лікарні підтверджує, що Ібіш працює у відділенні загальної хірургії Daviva Avcılar Hospital.

За словами лікаря, саме виявлення утворення ще не означає рак. Ключове завдання — визначити його тип, поведінку, розміри та потребу в спостереженні або лікуванні.

Доброякісні утворення часто знаходять випадково

Утворення печінки умовно поділяють на доброякісні та злоякісні.

За словами професора Ібіша, у клінічній практиці доброякісні зміни трапляються часто й можуть роками не спричиняти скарг. Печінка має значний функціональний резерв, тому невеликі утворення іноді не впливають на самопочуття людини.

Такі знахідки нерідко виявляють під час планового УЗД або іншого дослідження органів черевної порожнини.

Доброякісні утворення, як правило, не поводяться як рак: вони не дають віддалених метастазів і часто ростуть повільно. У багатьох випадках лікар може рекомендувати лише періодичне радіологічне спостереження.

Однак рішення залежить від конкретного типу утворення, його розміру, локалізації, темпів росту та наявності симптомів.

Злоякісні пухлини можуть виникати в печінці або поширюватися з інших органів

Злоякісні утворення печінки мають два основні походження.

Перша група — первинні пухлини, які виникають безпосередньо з тканини печінки. Найпоширенішим первинним раком печінки у дорослих є гепатоцелюлярна карцинома, або HCC.

Друга група — метастатичні пухлини, коли злоякісні клітини з іншого органа потрапляють у печінку через кров або лімфатичну систему.

Це принципова різниця: наприклад, рак товстої кишки з метастазами в печінку лікують не так, як первинний рак печінки.

Ібіш наголосив, що в повсякденній клінічній практиці лікарі нерідко стикаються саме з вторинними ураженнями печінки.

Тому при виявленні злоякісного утворення важливо встановити не тільки його розмір, але й походження пухлини та наявність захворювання в інших органах.

Незрозуміла втрата ваги та зниження апетиту потребують уваги

Одна з головних проблем пухлин печінки — можливість тривалого безсимптомного перебігу.

За словами Ібіша, симптоми можуть з’являтися тоді, коли утворення збільшується або починає розтягувати капсулу печінки.

Серед можливих ознак він назвав:

• відчуття важкості або болю у правому верхньому відділі живота;
• незрозумілу втрату ваги;
• зниження апетиту;
• слабкість і втому.

Національний інститут раку США також відносить дискомфорт у правій верхній частині живота, втрату апетиту, слабкість і незрозуміле схуднення до можливих симптомів раку печінки.

Водночас ці прояви не є специфічними саме для раку і можуть зустрічатися при багатьох інших захворюваннях.

Тому поява таких симптомів не повинна ставати приводом для самодіагностики, але потребує консультації лікаря, якщо вони зберігаються або не мають зрозумілого пояснення.

Гепатити B і C та цироз належать до ключових факторів ризику

Особливу увагу Ібіш звернув на людей із хронічними захворюваннями печінки.

До важливих факторів ризику гепатоцелюлярної карциноми належать хронічний гепатит B, гепатит C, цироз, надмірне вживання алкоголю та тяжкі форми жирової хвороби печінки.

Національний інститут раку США підтверджує, що хронічні інфекції HBV і HCV, цироз, інтенсивне вживання алкоголю та неалкогольний стеатогепатит пов’язані з підвищеним ризиком розвитку раку печінки.

Хронічне запалення може протягом багатьох років пошкоджувати печінку. При цирозі нормальна тканина поступово заміщується рубцевою, що додатково підвищує ризик злоякісної трансформації.

Саме тому людям із відомим гепатитом, цирозом або іншим хронічним захворюванням печінки важливо не пропускати контрольні обстеження, рекомендовані їхнім лікарем.

Йдеться не про необхідність регулярного УЗД для кожної здорової людини, а про ризик-орієнтоване спостереження.

Хірургія залишається важливим методом у правильно відібраних пацієнтів

Лікування пухлин печінки залежить від багатьох факторів: виду пухлини, її розміру, кількості вогнищ, розташування, поширення за межі печінки та функціонального стану самого органа.

За словами Ібіша, якщо злоякісна пухлина локалізована, а функція печінки достатньо збережена, хірургічне видалення може бути одним із найефективніших методів.

Особливістю печінки є здатність частково відновлювати об’єм після резекції. У відповідно відібраних пацієнтів хірург може видалити частину органа разом із пухлиною та необхідним краєм здорової тканини.

Національний інститут раку США відносить часткову резекцію печінки та трансплантацію до основних методів лікування локалізованого первинного раку печінки.

Ібіш також зазначив, що розвиток лапароскопічних та інших мінімально інвазивних методів дозволив у частини пацієнтів зменшити післяопераційний біль і пришвидшити повернення до звичайної активності.

Втім, операція підходить не кожному пацієнту.

Абляція та внутрішньосудинні методи розширюють можливості лікування

Якщо операцію провести неможливо або вона не є оптимальним варіантом, можуть застосовуватися локальні методи.

Серед них — радіочастотна та мікрохвильова абляція, при яких пухлинну тканину руйнують тепловою енергією.

Ще один підхід — лікування через судини, що живлять пухлину.

При трансартеріальній хіміоемболізації, або TACE, препарати доставляють безпосередньо до судин пухлини, одночасно зменшуючи її кровопостачання.

Національний інститут раку США вказує абляцію та трансартеріальні методи серед варіантів лікування окремих локалізованих або місцево поширених форм раку печінки.

У більш поширених випадках можуть також використовуватися системні методи, зокрема таргетна терапія та імунотерапія.

Вибір лікування зазвичай потребує оцінки хірурга, онколога, радіолога та інших фахівців.

Утворення в печінці не означає автоматично рак

Головна рекомендація Ібіша полягає в тому, що печінкове утворення не слід ні ігнорувати, ні відразу сприймати як злоякісну пухлину.

Чимало утворень є доброякісними і можуть потребувати лише контролю. Для інших необхідні додаткові методи візуалізації, лабораторні дослідження або, у вибраних випадках, біопсія.

Для злоякісних пухлин раннє виявлення особливо важливе, оскільки локалізоване захворювання частіше дозволяє розглядати хірургічне втручання, абляцію або інші локальні методи.

Людям із хронічним гепатитом, цирозом чи іншими відомими факторами ризику варто дотримуватися персонального графіка спостереження, визначеного лікарем.

Мета таких обстежень — не створювати тривогу через кожну випадкову знахідку, а вчасно визначити характер утворення та, за необхідності, розпочати найбільш відповідне лікування.

UAPresa.com