Німеччина закриває консульство Росії в Бонні після атаки дроном

Ahmet Taş | UA Presa

БЕРЛІН, НІМЕЧЧИНА — Уряд Німеччини офіційно поклав на Росію відповідальність за невдалу атаку дроном із вибухівкою в аеропорту Лейпциг/Галле та оголосив про закриття російського Генерального консульства в Бонні й припинення угоди щодо Російського дому в Берліні.

Міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт і міністр закордонних справ Йоганн Вадефуль заявили 1 вересня, що результати поліцейського розслідування, розвідувальні дані та інформація від європейських партнерів, за оцінкою Берліна, вказують на російську причетність. Москва ці звинувачення відкинула.

Берлін офіційно поклав відповідальність на Росію

Інцидент стався в ніч із 4 на 5 серпня в зоні вантажних перевезень аеропорту Лейпциг/Галле — одного з найважливіших авіаційних логістичних центрів Німеччини.

За даними прокуратури Дрездена та кримінальної поліції Саксонії, співробітник аеропорту виявив у захищеній зоні безпілотник із невідомим вибуховим пристроєм. Поруч також було зафіксовано другий невідомий літальний об’єкт. Розслідування перейшло до підрозділів, які займаються тероризмом та екстремізмом.

Після кількох тижнів розслідування федеральний уряд заявив, що сукупність наявних даних дозволяє зробити політичний висновок про відповідальність Росії.

Добріндт зазначив, що конфігурація дрона, використана вибухівка та система підриву нагадують елементи, відомі німецьким службам за іншими гібридними операціями та війною Росії проти України. За його словами, підготовка операції вимагала значної технічної компетенції та організаційних ресурсів.

При цьому офіційна публічна заява федерального уряду покладає відповідальність на Росію та осіб, які, за оцінкою німецьких служб, діяли в інтересах російських державних структур. Конкретну належність операції до ГРУ німецький уряд у відкритій частині пресконференції не оголошував.

На дроні виявили Semtex і PETN

Окрему увагу слідства привернув характер вибухового пристрою.

За даними розслідування NDR, WDR і Süddeutsche Zeitung, на безпілотнику був закріплений пакет із вибуховою речовиною. Експерти виявили сліди PETN і Semtex — потужних вибухових речовин, які можуть використовуватися у військовій сфері.

Також на пристрої був детонатор. Німецькі фахівці змогли знешкодити конструкцію та вилучити систему підриву для подальшого криміналістичного дослідження.

Дрон був знайдений поблизу літаків української вантажної компанії Antonov Airlines. Подальше розслідування встановило, що один із літаків напередодні перевозив боєприпаси для України, однак на момент виявлення дрона машина вже була порожньою.

Пізніше слідчі також виявили додаткові безпілотники та нові сліди вибухівки, що посилило версію про заздалегідь підготовлену операцію.

Російське консульство в Бонні закриють 18 вересня

Одним із найпомітніших дипломатичних кроків стане закриття Генерального консульства Росії в Бонні.

За словами Вадефуля, представництво має припинити роботу 18 вересня 2026 року. Це останнє російське генеральне консульство, яке продовжувало працювати в Німеччині.

Дипломатична присутність Росії в країні вже суттєво скоротилася після початку повномасштабного вторгнення в Україну. Раніше Берлін висилав російських дипломатів, а Москва у відповідь обмежувала роботу німецьких представництв.

Новий крок ще більше звужує офіційну консульську інфраструктуру Росії в Німеччині.

Вадефуль наголосив, що Берлін не розглядає інцидент у Лейпцигу як ізольовану подію, а бачить його у ширшому контексті гібридних операцій у Європі.

Російський дім у Берліні також потрапив під заходи

Другим рішенням стало припинення угоди, на якій ґрунтується діяльність Російського дому науки і культури в Берліні.

Саме Берлін, а не Москва, є місцем розташування установи, якої стосується рішення німецької влади.

Російський дім протягом багатьох років використовується для культурних, освітніх та мовних заходів. У Німеччині водночас давно точаться дискусії про роль російських державних культурних структур у системі політичного впливу Москви.

Уряд оголосив про припинення відповідної угоди як частину комплексу заходів після атрибуції атаки Росії.

Подальша юридична процедура може мати значення і для ширших німецько-російських культурних відносин, оскільки двосторонні домовленості охоплюють роботу культурних інституцій обох країн.

Вадефуль: Німеччина не воює з Росією, але є її «воєнною ціллю»

Однією з найсильніших заяв пресконференції стали слова глави МЗС Йоганна Вадефуля.

За його словами, Німеччина не перебуває у стані війни з Росією, однак Берлін виходить із того, що країна вже була і надалі може залишатися об’єктом російських гібридних операцій.

Вадефуль сформулював це так: Німеччина не воює з Росією, але є російською «воєнною ціллю».

Ця оцінка відображає ширше занепокоєння європейських служб безпеки.

До гібридних загроз вони відносять диверсії, кібератаки, шпигунство, кампанії дезінформації, операції проти критичної інфраструктури та використання посередників, які можуть не мати формального зв’язку з російськими спецслужбами.

За даними ARD, німецькі слідчі вважають, що в операції могли використовуватися так звані «одноразові агенти» — виконавці, яких вербують для конкретних завдань і через яких складніше довести прямий зв’язок із державним замовником.

Росія відкинула звинувачення та попередила про відповідь

Москва заперечила причетність до інциденту.

Російська сторона назвала німецькі твердження необґрунтованими та заявила, що дипломатичні заходи Берліна можуть призвести до відповідних кроків з боку Росії.

Таким чином, позиції сторін залишаються протилежними: Німеччина посилається на поліцейські матеріали, інформацію спецслужб і дані європейських партнерів, тоді як Москва заперечує саму атрибуцію операції Росії.

Німеччина водночас має намір винести питання російських гібридних операцій на ширший європейський і трансатлантичний рівень.

Серед додаткових заходів обговорюються нові санкції проти причетних осіб і структур, посилення контролю за російською «тіньовою флотилією» та додатковий захист критичної інфраструктури.

Інцидент у Лейпцигу підвищує ставки для всієї Європи

Аеропорт Лейпциг/Галле має особливе стратегічне значення.

Він є великим європейським вантажним хабом і використовується, зокрема, у логістичних ланцюгах, пов’язаних із підтримкою України. Саме тому поява безпілотника з вибухівкою поблизу українських транспортних літаків сприймається Берліном не лише як кримінальний інцидент, а як питання національної та європейської безпеки.

Рішення від 1 вересня означає помітне загострення німецько-російських відносин.

Берлін уперше офіційно пов’язав конкретну спробу атаки вибуховим дроном у Лейпцигу з Росією та одразу підкріпив цю атрибуцію дипломатичними санкціями.

Наступним ключовим питанням стане реакція Москви — зокрема, чи відповість Росія обмеженнями проти німецьких дипломатичних або культурних установ.

Водночас для Німеччини справа Лейпциг/Галле стає частиною значно ширшої дискусії: як європейська держава має реагувати на атаки, які залишаються нижче порога відкритої війни, але можуть мати характеристики державної диверсії.

UAPresa.com