ШОС у 25 років: як формувалися відносини Туреччини з організацією

Ахмет Таш | UA Presa

БІШКЕК, КИРГИЗСТАН — Шанхайська організація співробітництва відзначає 25 років від свого створення на саміті в Бішкеку, де участь президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана знову привернула увагу до відносин Анкари з очолюваним Китаєм і Росією об’єднанням.

Туреччина має статус партнера ШОС із діалогу з 2012 року. Як повідомляє BBC Türkçe, Анкара розглядає співпрацю з організацією як частину ширшої азійської політики, регіонального співробітництва та прагнення підтримувати відносини одночасно із західними союзниками й новими центрами сили на Сході.

ШОС виросла з «Шанхайської п’ятірки» до 10 держав

Історія Шанхайської організації співробітництва почалася ще до її офіційного створення.

У 1996 році Китай, Росія, Киргизстан, Таджикистан і Казахстан сформували так звану «Шанхайську п’ятірку». Її початковими завданнями були питання безпеки кордонів і роззброєння.

У 2001 році об’єднання отримало нинішню назву — Шанхайська організація співробітництва. Серед ключових цілей були визначені боротьба з тероризмом, сепаратизмом та екстремізмом. Того ж року повноправним членом став Узбекистан.

Надалі організація поступово розширювалася. Індія та Пакистан приєдналися у 2017 році, Іран — у 2023-му, а Білорусь — у 2024 році.

Таким чином, сьогодні ШОС об’єднує 10 держав-членів.

Афганістан і Монголія мають статус спостерігачів. Туреччина, Азербайджан, Вірменія, Саудівська Аравія, Єгипет і Катар входять до числа країн-партнерів із діалогу. Загалом такий статус, за даними BBC Türkçe, мають 15 держав.

Гаслом ювілейного саміту в Бішкеку визначено: «25 років ШОС: разом до сталого миру, розвитку та процвітання».

Туреччина стала партнером із діалогу у 2012 році

Анкара стежила за діяльністю ШОС від перших років існування організації.

Інтерес Туреччини посилився у 2000-х роках на тлі розвитку відносин з Росією. У 2012 році на саміті в Пекіні цей інтерес отримав формальний статус — Туреччину прийняли як партнера ШОС із діалогу.

За інформацією Міністерства закордонних справ Туреччини, Анкара стежить за діяльністю організації у таких сферах, як боротьба з тероризмом, транскордонна злочинність, енергетика та регіональна взаємопов’язаність.

У наступні роки участь Туреччини в заходах ШОС на найвищому рівні стала помітнішою.

Ердоган був спеціальним гостем на саміті в Самарканді у 2022 році. Він також брав участь у зустрічах організації в Казахстані у 2024 році та в Китаї у 2025-му.

Нинішній саміт у Бішкеку продовжує цю лінію, хоча Туреччина й надалі залишається партнером із діалогу, а не повноправним членом ШОС.

Заяви Ердогана спричинили дискусію про можливе членство

Особливу увагу до відносин Туреччини з ШОС привернули заяви Реджепа Таїпа Ердогана у 2012 та 2013 роках, коли він обіймав посаду прем’єр-міністра.

За даними BBC Türkçe, у липні 2012 року Ердоган розповідав про розмову з президентом Росії Володимиром Путіним і згадував можливість приєднання Туреччини до того, що він тоді називав «Шанхайською п’ятіркою».

У 2013 році на тлі труднощів у відносинах із Європейським Союзом Ердоган знову говорив про необхідність для Туреччини шукати інші варіанти міжнародної співпраці та публічно згадував ШОС.

Ці заяви пролунали в період, коли переговори щодо членства Туреччини в ЄС залишалися ускладненими, а у відносинах Анкари з окремими західними столицями виникали політичні суперечності.

Тому питання про те, чи може ШОС стати для Туреччини альтернативним зовнішньополітичним напрямом, почало активно обговорюватися як усередині країни, так і за її межами.

На Заході заговорили про «зміну осі» Туреччини

Туреччина є членом НАТО та державою-кандидатом на вступ до Європейського Союзу. Саме тому її інституційне зближення з організацією, де провідну роль відіграють Китай і Росія, спричинило дискусії про можливу «зміну осі» зовнішньої політики Анкари.

За інформацією BBC Türkçe, заяви Ердогана про можливість повноправного членства в ШОС посилили ці побоювання у США та Європі.

На дискусію також впливали проблеми в переговорах із ЄС, дипломатична напруженість у період протестів у парку Гезі та інші суперечності між Анкарою і західними партнерами.

Водночас Міністерство закордонних справ Туреччини наголошувало, що відносини із ШОС не слід розглядати як альтернативу НАТО або Європейському Союзу.

Офіційна позиція Анкари полягає в тому, що розвиток контактів із азійськими організаціями може відбуватися паралельно з виконанням наявних західних зобов’язань Туреччини.

Політика «Знову Азія» розширила східний напрям

Інтерес Туреччини до ШОС із часом став частиною ширшої стратегії щодо Азії.

У 2019 році Анкара оголосила політику «Знову Азія», спрямовану на поглиблення відносин із Китаєм, Південною Кореєю, Сінгапуром, Індонезією, Малайзією та Індією.

Паралельно Туреччина почала демонструвати більший інтерес до співпраці з BRICS.

BBC Türkçe пов’язує ці кроки з поширеною в Анкарі оцінкою, що центр глобальної економічної та політичної сили поступово зміщується на Схід, а міжнародна система стає дедалі більш багатополярною.

У такому контексті ШОС розглядається не лише як майданчик для контактів із Росією та Китаєм, а як один з інструментів ширшої взаємодії Туреччини з Азією.

Анкара прагне розвивати економічні, політичні та регіональні зв’язки з новими центрами сили, не відмовляючись від традиційних партнерств.

Анкара не називає ШОС альтернативою НАТО

Питання про сумісність азійського курсу з членством Туреччини в НАТО залишається одним із головних у дискусії навколо ШОС.

Під час саміту НАТО у Вашингтоні у 2024 році Ердоган заявив, що Туреччина має намір підтримувати відносини як зі Сходом, так і із Заходом.

За даними BBC Türkçe, президент Туреччини тоді наголосив, що ШОС і BRICS не слід розглядати як альтернативу НАТО.

Ердоган також заявляв, що розвиток зв’язків Туреччини з такими організаціями може сприяти світовому миру.

Таким чином, Анкара представляє свою політику не як вибір між двома конкуруючими блоками, а як спробу одночасно підтримувати контакти з різними центрами міжнародного впливу.

Туреччина продовжує будувати свою безпекову політику в рамках НАТО, але паралельно поглиблює політичні й економічні контакти з Росією, Китаєм та іншими державами Азії.

Саміт у Бішкеку знову демонструє політику балансу

Президент Реджеп Таїп Ердоган та його дружина Еміне Ердоган прибули до столиці Киргизстану для участі в ювілейному саміті ШОС.

На міжнародному аеропорту Манас їх зустріли прем’єр-міністр Киргизстану Адилбек Касималієв та посол Туреччини в Бішкеку Мекін Мустафа Кемаль Окем.

За інформацією BBC Türkçe, участь у саміті також очікується від голови КНР Сі Цзіньпіна, президента Росії Володимира Путіна та президента Ірану Масуда Пезешкіана.

Також запланована двостороння зустріч Ердогана з Путіним.

Для Туреччини саміт у Бішкеку є черговим майданчиком, де проявляється її зовнішньополітична модель: збереження традиційних зв’язків із Заходом одночасно з розширенням відносин із азійськими державами.

Анкара залишається членом НАТО та кандидатом на вступ до ЄС, але водночас підтримує системний діалог із Росією, Китаєм та іншими членами ШОС.

Через 14 років після набуття статусу партнера з діалогу відносини Туреччини з організацією стали постійним елементом її багатовекторної дипломатії. Ювілейний саміт у Бішкеку знову показує, що Анкара прагне поєднувати західні союзи з ширшою присутністю в азійському та багатополярному міжнародному середовищі.

UAPresa.com