Вадим Смирнов «Італьянець»: петиція про звання Героя України посмертно

Юсуф Інан | UA Presa

Старший лейтенант Вадим Вячеславович Смирнов, позивний «Італьянець», повернувся з Італії до України, добровільно став на її захист і загинув 4 квітня 2026 року під час виконання бойового завдання на Сумщині.

Його дружина Тетяна Смирнова звернулася до Президента України з електронною петицією №22/267890-еп із проханням присвоїти Вадиму Смирнову звання Героя України посмертно. Петицію оприлюднили 28 липня 2026 року на офіційному сайті Президента України.

За даними, викладеними ініціаторкою петиції, Смирнов народився 5 лютого 1980 року. До повернення в Україну він проживав в Італії та мав там посвідку на проживання. Попри можливість залишитися за кордоном, 18 травня 2023 року він повернувся додому й добровільно долучився до захисту держави.

Повернувся з Італії, коли міг залишитися в безпеці

Історія Вадима Смирнова привернула увагу насамперед через особистий вибір, який він зробив у травні 2023 року.

За словами його дружини, він мав можливість продовжувати життя в Італії, однак вирішив повернутися в Україну, де тривала повномасштабна війна.

У петиції зазначається, що головними мотивами цього рішення були бажання захистити свою родину, дітей та Україну.

Уже 26 травня Смирнова направили на офіцерські курси. Згодом він пройшов підготовку у Великій Британії, а після повернення отримав звання молодшого лейтенанта.

Для його родини саме цей момент став одним із ключових у життєвій історії військового: людина, яка мала можливість перебувати поза зоною війни, свідомо повернулася до країни, яка боролася за своє існування.

Від командира взводу до батальйону безпілотних систем

Після підготовки Вадим Смирнов став командиром взводу військової частини А4844 та виконував бойові завдання в Донецькій області.

Пізніше підрозділ був переміщений до Харківської області. У петиції згадуються Приколотне, Великий Бурлук і Мілове — населені пункти, де Смирнов проходив службу.

За твердженням ініціаторки петиції, під час його командування одним із головних пріоритетів було збереження життя особового складу.

Згодом Смирнова перевели до батальйону безпілотних систем, де він обійняв посаду начальника групи планування. Пізніше він отримав звання старшого лейтенанта, продовжив службу в Чернігівській області та виконував обов’язки заступника батальйону.

Ці відомості походять із тексту петиції, поданої його дружиною; окремих публічних документів військової частини з детальним описом усіх етапів служби UA Presa у відкритих джерелах не виявила.

Родина розповідає про порятунок побратимів

Особливе місце в петиції займають свідчення про ставлення Смирнова до своїх підлеглих і побратимів.

За словами Тетяни Смирнової, її чоловік неодноразово ризикував власним життям під час порятунку інших військовослужбовців, брав участь в евакуації поранених та загиблих і не залишав побратимів на полі бою.

Саме ці епізоди родина називає однією з головних підстав для присвоєння йому найвищого державного звання.

Для близьких Вадима важливими є не лише його військове звання чи посади, а насамперед відповідальність за людей, якими він командував.

У зверненні наголошується, що він до останнього залишався вірним військовій присязі, своїм побратимам і Україні.

4 квітня 2026 року: останнє бойове завдання

Вадим Смирнов загинув 4 квітня 2026 року в Сумській області, у районі населеного пункту Новодмитрівка.

В офіційно оприлюдненому тексті петиції зазначається, що під час виконання бойового завдання автомобіль, у якому перебували військовослужбовці, був уражений FPV-дроном.

Бійцям вдалося перейти до лісосмуги, однак там група потрапила під наступний удар противника. Внаслідок атаки Смирнов загинув.

Його смерть стала завершенням майже трирічного шляху, який почався з рішення залишити життя в Італії та повернутися до України.

У родини залишився чоловік і батько, у побратимів — командир і товариш, а в публічному просторі тепер триває боротьба за державне вшанування його пам’яті.

Дружина просить присвоїти звання Героя України

Авторкою електронної петиції є дружина загиблого — Тетяна Анатоліївна Смирнова.

Вона просить Президента України присвоїти старшому лейтенанту Вадиму Вячеславовичу Смирнову, позивний «Італьянець», звання Героя України посмертно за мужність, самопожертву та службу державі.

Звернення підтримують родина, друзі та побратими військового.

Станом на 23 серпня 2026 року на офіційній сторінці петиції було зафіксовано 6 624 підписи з необхідних 25 000, а збір голосів тривав.

Українське законодавство передбачає, що електронна петиція до Президента має набрати щонайменше 25 тисяч підписів протягом не більше трьох місяців, щоб бути розглянутою в установленому для електронних петицій порядку.

25 тисяч підписів — наступна мета

Для родини Вадима Смирнова збір підписів — це не лише формальна процедура.

Це спосіб зберегти пам’ять про людину, яка зробила вибір повернутися в країну під час війни, стала офіцером і загинула під час бойового завдання.

Підтримати петицію можна на офіційному сайті Президента України:

Петиція №22/267890-еп про присвоєння Вадиму Смирнову звання Героя України посмертно

Для підписання необхідна авторизація на офіційному порталі електронних петицій.

Пам’ять про «Італійця»

Позивний «Італьянець» залишився з Вадимом Смирновим як нагадування про країну, з якої він повернувся, щоб стати на захист України.

18 травня 2023 року він перетнув кордон у напрямку держави, де тривала війна.

4 квітня 2026 року його життя завершилося під час бойового завдання на Сумщині.

Між цими двома датами були офіцерська підготовка, Велика Британія, Донеччина, Харківщина, служба в підрозділі безпілотних систем, командування людьми та бойові завдання.

Тепер родина просить, щоб ім’я Вадима Смирнова не загубилося серед тисяч історій українських військовослужбовців, які загинули під час війни.

Рішення про присвоєння державного звання належить державі.

А петиція дає громадянам можливість висловити свою підтримку тому, щоб історія старшого лейтенанта Вадима Смирнова — «Італійця» — була офіційно розглянута на найвищому рівні.

UAPresa.com