Гіпноз — це не втрата контролю, а стан зосередження

Ahmet Taş | UA Presa

СТАМБУЛ, Туреччина — Гіпноз не є сном або втратою контролю; експерти визначають його як безпечний трансовий стан, що виникає завдяки інтенсивній концентрації уваги.

Клінічний психолог лікарні NPİSTANBUL Університету Üsküdar Іхсан Озтекін пояснює, що під час гіпнотерапії людина може ставати більш відкритою до навіювань, однак не втрачає власної волі та самоконтролю. За його словами, людина під гіпнотичним впливом не робить того, чого не хоче, не говорить того, чого не бажає говорити, і відкидає будь-яке навіювання, що суперечить її переконанням, моральним принципам або особистим цінностям.

Гіпноз — це транс, а не сон

У суспільстві гіпноз часто помилково пов’язують зі сном, несвідомим станом або передачею власної волі іншій людині. Однак фахівці зазначають, що клінічний гіпноз не відповідає жодному з цих уявлень.

Іхсан Озтекін наголошує, що гіпноз не можна описувати як стан сну. Під час гіпнотерапії, коли увага людини максимально концентрується, виникає трансовий стан, і людина стає більш відкритою до терапевтичних навіювань.

У цьому стані людина може розслабитися, спрямувати увагу всередину себе і легше сприймати навіювання, які адресовані підсвідомості. Але це не означає, що її можна змусити діяти всупереч власній волі.

Реакція на гіпноз у кожної людини різна

Вплив гіпнозу може відрізнятися залежно від людини. Дехто входить у гіпнотичний стан дуже швидко, тоді як іншим потрібно більше часу. На процес можуть впливати метод, який застосовує фахівець, готовність людини до терапії, рівень довіри до терапевта та очікування від сеансу.

Озтекін пояснює, що на найлегшому рівні гіпнотичного стану у людини виникає розслаблення, і вона може пам’ятати сказане під час сеансу. У глибших станах транс стає більш вираженим, а підсвідомість переходить у більш активний режим.

У глибокому трансі людина може не усвідомлювати розмови під час сеансу або не пам’ятати навіювання після нього. Водночас, за словами фахівців, незалежно від того, чи гіпнотичний стан є легким або глибоким, слова і навіювання гіпнотерапевта можуть бути ефективними в межах терапевтичного процесу.

Підсвідомість стає відкритішою до навіювань

Гіпнотерапія базується на тому, що свідомий розум із його аналізом, критикою та захисними механізмами на певний час відходить на другий план. Озтекін зазначає, що свідомий мозок зазвичай більш критичний, схильний до аналізу й опору. У повсякденному житті це необхідно для розв’язання проблем, однак у деяких психологічних процесах така критичність може створювати внутрішній опір змінам.

Під час гіпнозу підсвідомість стає більш відкритою до терапевтичних навіювань. Озтекін пояснює, що в цьому стані мозок може працювати на рівні альфа-хвиль під час легкого гіпнозу і тета-хвиль під час глибшого гіпнозу.

Людина, яка проходить гіпнотерапію, відчуває підтримку і супровід терапевта. Процес просувається через навіювання, що відповідають власному запиту людини та її терапевтичній меті. Тому гіпнотерапія не є методом, який усуває особисту волю; навпаки, вона підтримує бажання людини змінитися.

Людина не може “застрягти” в гіпнозі

Один із найпоширеніших страхів щодо гіпнозу — це побоювання, що людина не зможе вийти з цього стану або “прокинутися”. Фахівці стверджують, що такий страх не має підстав.

Озтекін пояснює: навіть якщо гіпнотерапевт не завершить сеанс формально і вийде з кімнати, людина через певний час сама завершить цей стан, встане і продовжить звичайне життя.

Цей момент важливий, адже він показує: гіпноз не означає втрату свідомості або контролю. Людина не стає пасивним об’єктом. Вона бере участь у терапії, концентруючи увагу особливим чином.

Людина не робить і не говорить того, чого не хоче

Одне з головних запитань, яке турбує багатьох людей: чи може людина під гіпнозом втратити контроль і зробити те, чого не хоче? Озтекін пояснює, що значна частина таких страхів пов’язана зі сценічними шоу, які не мають стосунку до медичної гіпнотерапії.

У клінічній гіпнотерапії сила гіпнотерапевта не є безмежною. За словами Озтекіна, людина під гіпнотичним впливом не виконує дії, яких не хоче, і не говорить того, чого не бажає говорити.

Навіювання, які суперечать переконанням, моральним цінностям або особистим принципам людини, відкидаються навіть у найглибшому гіпнотичному стані. Тому уявлення про те, що під гіпнозом можна змусити людину розкрити секрети або діяти проти своєї волі, не відповідає суті медичної гіпнотерапії.

Озтекін наголошує, що картини, які часто демонструються в медіа під назвою “гіпноз”, де люди нібито поводяться дивно або неконтрольовано, не мають стосунку до тıbbi hipnoterapi. Такі випадки переважно є сценічними виступами, спрямованими на привернення уваги, і часто виконуються людьми без психологічної освіти та клінічної підготовки.

Сценічний гіпноз не слід плутати з терапією

Одна з головних причин неправильного розуміння гіпнозу полягає в тому, що розважальний сценічний гіпноз плутають із клінічною гіпнотерапією. Це різні явища.

У сценічних виступах мета часто полягає в тому, щоб здивувати публіку або створити ефект видовища. У клінічній гіпнотерапії мета зовсім інша: підтримати психологічне благополуччя людини, працювати з конкретними труднощами і допомогти досягти терапевтичних цілей.

Саме тому гіпноз має застосовуватися лише кваліфікованими фахівцями, у межах етичних правил і клінічної безпеки. Практики, які проводять люди без належної підготовки, можуть посилювати хибні уявлення і шкодити розумінню наукового та терапевтичного боку гіпнозу.

Гіпнотерапію вважають безпечним методом

Питання про те, чи є гіпноз небезпечним, також часто виникає у людей, які розглядають можливість терапії. Іхсан Озтекін зазначає, що гіпнотерапія не несе фізичної або психологічної небезпеки ні під час сеансу, ні після нього.

За його словами, життєво важливі функції людини — артеріальний тиск, рівень цукру в крові, кровообіг і дихання — не зазнають негативного біологічного впливу під час або після гіпнотерапії. Навпаки, після сеансу ці показники можуть ставати більш стабільними.

Фахівці вважають гіпнотерапію безпечним методом психотерапії, якщо її проводить кваліфікований спеціаліст у відповідних клінічних умовах і за згодою людини. Як і в будь-якому методі психологічної допомоги, важливими залишаються вибір компетентного фахівця, етичні межі та правильне застосування методу.

www.uapresa.com