У Росії після смерті лаборантки зросли побоювання щодо чуми

Ahmet Taş | UA Presa

ІРКУТСЬК, РОСІЯ — Смерть працівниці протичумного інституту в Сибіру після важкої пневмонії спричинила в Росії чутки про можливу чуму та ймовірну лабораторну аварію.

За повідомленнями Euronews і Reuters, місцеві медіа назвали померлу Дар’єю Шипіловою, співробітницею Іркутського протичумного інституту. Російська влада підтвердила, що вона працювала в установі, однак офіційно не підтвердила ані смерть від чуми, ані аварію з небезпечним патогеном у лабораторії.

Офіційна версія: пневмонія невідомого походження

Кремль уперше прокоментував ситуацію 5 жовтня. Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що громадськість має орієнтуватися на офіційні повідомлення Rospotrebnadzor і не поширювати неперевірені чутки.

Російська федеральна служба з нагляду у сфері захисту прав споживачів і здоров’я людини підтвердила, що Шипілова була співробітницею Іркутського протичумного інституту.

Водночас відомство заявило, що після її смерті у взятих зразках не виявили мікроорганізмів, пов’язаних із професійною діяльністю жінки.

Rospotrebnadzor також повідомив, що в інституті не було зафіксовано інцидентів під час роботи з патогенами. Офіційною причиною смерті названо пневмонію невстановленого походження.

Чому ситуація викликала занепокоєння

Попри офіційні пояснення, масштаб запобіжних заходів у регіоні привернув увагу громадськості.

Ще до офіційних заяв стало відомо, що в Шелеховській районній лікарні обмежили прийом і виписку пацієнтів у частині стаціонарних відділень.

Мер Шелеховського району Максим Модін підтвердив, що стаціонарну частину лікарні перевели в режим карантину. При цьому поліклініка продовжила роботу, а діяльність лабораторії була призупинена.

Губернатор Іркутської області Ігор Кобзєв 2 жовтня провів позачергове засідання регіональної санітарно-епідеміологічної комісії. У ньому брала участь і очільниця Rospotrebnadzor Анна Попова.

Кобзєв заявив, що засідання було скликане через інформацію про підозру на “особливо небезпечне інфекційне захворювання” в одного з жителів регіону. Він додав, що контактних осіб встановили, взяли під медичний нагляд і на той момент симптомів у них не було.

Звідки з’явилася версія про лабораторну аварію

Версію про те, що Шипілова могла розбити пробірку з агентом чуми, одним із перших поширило місцеве видання Lyudi Baikala.

За цією версією, 25 вересня працівниця нібито розбила пробірку з матеріалом, який міг містити збудник легеневої чуми. Видання посилалося на іркутського журналіста Павла Степанова.

У більш детальному викладі стверджувалося, що Шипілова після інциденту нібито не повідомила про нього керівництво, а згодом їй стало зле.

Після цього схожу версію повторили Mash, Baza та низка інших російських медіа. Деякі публікації також стверджували, що під карантин могли потрапити близько 200 людей, які контактували з Шипіловою.

Однак Rospotrebnadzor ці твердження не підтвердив. Відомство визнає, що контактні особи перебувають під наглядом, але офіційної кількості не назвало.

Версії про Таїланд і Бурятію не підтверджені

У російських медіа також з’явилася версія, що Шипілова могла захворіти після повернення з Таїланду.

Цю версію передавали окремі вторинні джерела, однак у перших місцевих повідомленнях не було підтверджених даних про поїздку до Таїланду. Офіційного підтвердження, записів про подорож або надійного первинного джерела також не оприлюднено.

Ще одна версія стосувалася можливої поїздки до Бурятії, де в природних умовах теоретично можуть існувати осередки чуми.

Керівник Бурятії Олексій Циденов заявив, що жінка з Іркутської області, про яку писали як про померлу від чуми, не відвідувала республіку.

Пізніше він змінив формулювання, додавши слово “ймовірно”. Циденов також заявив, що в Бурятії, зокрема поблизу кордону з Монголією, активного збудника чуми не виявлено.

Місцеві обмеження посилили чутки

Поширенню чуток сприяли й дії окремих місцевих органів влади.

Адміністрація міста Байкальськ 3 жовтня опублікувала в Telegram заклик не їздити до Шелеховського району. Згодом це повідомлення було видалено.

Місцеві медіа опублікували скриншот видаленого повідомлення. Також повідомлялося, що журналісти намагалися отримати коментар у мера Шелехова Максима Модіна, однак після запитання про ситуацію він припинив розмову.

На Іркутському алюмінієвому заводі в Шелехові для працівників запровадили масковий режим. Керівництво підприємства назвало це запобіжним заходом.

Карантин у лікарнях, медичний нагляд за контактними особами, масковий режим і обмеженість офіційної інформації стали причинами посиленого суспільного занепокоєння.

Чим небезпечна легенева чума

Легенева, або пневмонічна, чума вважається однією з найнебезпечніших форм захворювання.

Її спричиняє бактерія Yersinia pestis. Коли інфекція вражає легені, у пацієнта можуть з’явитися висока температура, слабкість, кашель, утруднене дихання і тяжка пневмонія.

Саме легенева форма чуми може передаватися від людини до людини повітряно-крапельним шляхом. Через це швидка діагностика, відстеження контактів і раннє лікування антибіотиками мають критичне значення.

Водночас фахівці наголошують, що за своєчасного виявлення чума піддається лікуванню антибіотиками.

У випадку з Іркутськом російські органи поки не підтвердили діагноз чуми. Офіційно йдеться про пневмонію невстановленої етіології.

Підтвердженого спалаху наразі немає

Російські посадовці заявляють, що ситуація в Іркутській області перебуває під контролем.

За офіційними даними, контактних осіб встановлено і взято під медичний нагляд. Нових підтверджених випадків чуми або пов’язаного спалаху влада не оголошувала.

Reuters зазначає, що чума є ендемічною для окремих районів Сибіру, де бактерія Yersinia pestis може існувати серед диких дрібних ссавців і бліх. Водночас випадки захворювання людей у Росії трапляються рідко.

Наразі підтвердженими залишаються лише кілька фактів: Шипілова працювала в Іркутському протичумному інституті, померла після пневмонії невідомого походження, а російська влада заявляє, що не знайшла підтвердження лабораторної аварії або зараження чумою на робочому місці.

UAPresa.com