Україна заявила про 176 км² біля Лимана після операції «Вівальді»

Юсуф Інан | UA Presa

КИЇВ, Україна — Українські сили заявили про повернення 176 квадратних кілометрів поблизу Лимана на Донеччині, а операція «Вівальді» знову показала, як дрони й наземні роботи змінюють характер війни.

За повідомленням Karar, із посиланням на CNBC та експертів у сфері безпеки, операція стартувала у травні та проводилася під назвою «Вівальді». У ній, за наявними даними, брали участь підрозділи Третього армійського корпусу України, а ключову роль відіграли безпілотники, дистанційно керовані наземні платформи та удари по тилових елементах російських сил.

Україна повідомила про 176 квадратних кілометрів

Українські джерела заявляють, що в межах операції «Вівальді» поблизу Лимана було повернуто 176 квадратних кілометрів території. Reuters також повідомляв, що українські командири назвали це одним із помітних результатів на східному напрямку за останній період.

За оприлюдненими даними, на третьому етапі операції під український контроль перейшли ще 51 квадратний кілометр, після чого загальний заявлений результат сягнув 176 квадратних кілометрів. У польових зведеннях також згадувалися райони поблизу Нова, Рідкодуба, Катеринівки, Карпівки та Новомихайлівки.

Водночас варто зазначити, що в умовах активних бойових дій оперативні дані з фронту можуть змінюватися. Тому цифри щодо територіальних здобутків фіксуються як заяви української сторони та повідомлення міжнародних медіа.

Дрони й наземні роботи вийшли на перший план

Найпомітнішою особливістю операції стало поєднання повітряних дронів і безпілотних наземних машин. За оцінками оборонних аналітиків, українські підрозділи використовували дрони не лише для розвідки та ударів, а й для підтримки наземних роботизованих платформ.

Такі системи могли діяти поблизу російських позицій або за лінією фронту, створюючи додатковий тиск на логістику, спостережні пункти та оборонні лінії противника. Це дозволяло українським військовим зменшувати потребу в прямому входженні особового складу в найбільш небезпечні ділянки.

В оцінках ISW/Critical Threats також зазначалося, що українська сторона застосовувала елементи введення в оману, тиск на тилові райони та безпілотні платформи як частину ширшої операційної схеми навколо Лимана.

Підготовка тривала кілька місяців

Оборонний експерт Гаазького центру стратегічних досліджень Патрік Болдер заявив, що перед операцією Україна, ймовірно, працювала над контролем інформаційних потоків, дезорганізацією російської логістики та обмеженням можливостей російських підрозділів на цьому напрямку.

За його оцінкою, перевага в повітряному спостереженні та системна робота по тилу могли створити умови, за яких українські сили змогли діяти більш гнучко. Це особливо важливо на Донбасі, де будь-яке просування зазвичай пов’язане з високою щільністю мін, артилерії, дронів і укріплених позицій.

Операція також демонструє, що сучасний наступ дедалі частіше починається не лише з руху піхоти чи бронетехніки, а з тривалого підготовчого етапу: розвідки, радіоелектронної боротьби, ударів по логістиці та поступового виснаження системи управління противника.

Зеленський відзначив роль безпілотних систем

Офіс президента України повідомив, що 30 вересня президент Володимир Зеленський відвідав командний пункт Третього армійського корпусу та заслухав доповідь щодо результатів операції «Вівальді».

Під час візиту Зеленський окремо наголосив на використанні безпілотних наземних систем. За його словами, Україна прагне всюди, де це можливо, замінювати прямий ризик для військових роботизованими платформами. Reuters також повідомляв, що під час поїздки поблизу східної лінії фронту Зеленський говорив про ширше застосування наземних дронів і роботизованих засобів.

Цей підхід не означає повної заміни військових на машини, але показує нову логіку бойових дій: людина ухвалює рішення, а частину найнебезпечніших завдань можуть виконувати дистанційно керовані системи.

Дані про втрати потребують обережного підходу

Український бригадний генерал Андрій Білецький заявив 28 вересня, що на завершальному етапі операції російські сили зазнали значних втрат, а понад 250 російських військових були взяті в полон. У повідомленнях також згадувалися дані про понад 2 тисячі російських втрат.

Однак у воєнних умовах такі цифри складно незалежно перевірити. Дані щодо втрат, полонених і знищеної техніки часто надходять від сторін конфлікту, а доступ незалежних спостерігачів до місць бойових дій є обмеженим. Тому ці показники слід подавати як заяви української сторони, а не як остаточно підтверджені дані.

Експерти говорять про зміну методів війни

Голова Українського центру безпеки та співпраці Сергій Кузан зазначив, що роботизовані системи змінюють саму логіку бойових завдань. За його оцінкою, те, що раніше вимагало участі десятків або навіть сотень військових, тепер у певних ситуаціях може виконуватися за підтримки дистанційно керованих платформ.

Це особливо важливо для України, яка прагне зменшувати втрати особового складу та водночас зберігати здатність до активних дій на фронті. Наземні роботи можуть використовуватися для доставки вантажів, мінування або розмінування, евакуації, спостереження та ударів по окремих цілях.

Дослідник Henry Jackson Society Девід Кіріченко оцінив операцію як сигнал і для Москви, і для союзників України. За його словами, українська армія демонструє здатність шукати нестандартні рішення та отримувати результат завдяки технологіям, гнучкій тактиці й адаптації до умов фронту.

Донбас залишається ключовим напрямком

Попри заявлений успіх під Лиманом, експерти не вважають операцію «Вівальді» подією, яка сама по собі змінює весь хід війни. Вона радше показує, що Україна здатна проводити локальні операції з використанням нових технологій і створювати проблеми для російських сил на окремих ділянках фронту.

Росія продовжує тиск у Донецькій області, зокрема в напрямках Костянтинівки, Слов’янська та Краматорська. Українські джерела стверджують, що плани Москви щодо повного захоплення регіону ускладнюються втратами, логістичними проблемами та затримками.

Операція біля Лимана стала ще одним прикладом того, що російсько-українська війна дедалі більше залежить від технологій, безпілотних систем, точного спостереження та здатності діяти не лише на передовій, а й у тилу противника.

UAPresa.com